Об’єктивний показник запалення в реальній практиці при антиангіогенній терапії у пацієнтів з ексудативною формою вікової дегенерації макули
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність Інтравітреальне введення інгібітора фактора росту ендотелію судин (ФРЕС) – найбільш росповсюджена внутрішньоочна процедура в усьому світі, що призвела революцію у лікування багатьох захворювань сітківки, зокрема ексудативної форми вікової дегенерації макули. За останні роки кількість інтравітреальних ін’єкцій значно збільшилась в геометричній прогресії, що призвело до збільшення кількості запальних реакцій після інтравітреальних введень. У дослідженнях HAWK і HARRIER після інтравітреального введення інгібітору ангіогенезу, запальні ускладнення, зокрема, увеїт виникали у 2,2 % в групі бролуцизумабу 6 мг, та 0,3% в групі афліберцепту 2 мг. На сьогоднішній день загальноприйнятою методикою діагностики увеїтів є лазерна блікова фотометрія (ЛБФ). Лазерна блікова фотометрія – це єдиний об’єктивний та кількісний метод визначення мінімальних змін проникності гематоофтальмічного бар’єру. Нормальним вважається показник ЛБФ до 10 ф/мс включно.
Мета. Вивчити показник внутрішньоочного запалення методом лазерної блікової фотометрії у пацієнтів з ексудативною формою вікової дегенерації макули, при антиангіогенній терапії.
Матеріали та методи. Дизайн дослідження - відкрите, проспективне, порівняльне та інтервенційне. Для лікування в першій групі пацієнтів проводилось інтравітреальне введення 2 мг (0,05 мл) афліберцепту, в другій групі 6 мг (0,05 мл), бролуцизумабу за схемою treat and extend (Т&E). У схемі T&E початкова фаза навантаження трьома дозами інгібітора ангіогенезу проводиться з місячними інтервалами. Після цього в групі афліберцепту наступне введення проводили через 8 тижнів, а в групі бролуцизумабу – через 12 тижнів. При відсутності набряку сітківки інтервал між введеннями подовжували на 2 тижні. З появою ознак рецидиву захворювання, інтервал лікування скорочували на 2 тижні до стабілізації захворювання.
Критерії включення: у дослідженні брали участь лише первинні, неліковані пацієнти з ексудативною формою вікової дегенерації макули, яким показано проведення антиангіогенної терапії. Усім пацієнтам проводились візометрія, оптична когерентна томографія, флюоресцентна ангіографія, лазерна блікова фотометрія перед введенням препарату. Головний показник дослідження: динаміка показника лазерної блікової фотометрії протягом 6 місяців спостереження. Вторинний показник дослідження: динаміка медіани гостроти зору та товщини центральної сітківки на шостому місяці спостереження порівняно с вихідними показниками.
Результати. В дослідження було включено 18 пацієнтів (21 око) з ексудативною формою вікової дегенерації макули. Серед них було 4 чоловіків та 14 жінок. Медіана віку пацієнтів склала 62 роки (від 47 до 85 років). Пацієнти були поділені на дві групи. В першу групу увійшли 10 пацієнтів (12 очей), яким інтравітреально вводили афліберцепт. До другої групи увійшло 8 пацієнтів (9 очей), які за протоколом отримували бролуцизумаб. Медіана об’єктивного показника запалення до початка терапії в групі афліберцепту склала 5,8 ф/мс (від 2 ф/мс до 13,7 ф/мс), через 6 місяців вона становила 5,1 ф/мс (від 3,9 ф/мс до 6,9 ф/мс), р=0,1. В групі бролуцизумабу медіана об’єктивного показника запалення склала 6,95 ф/мс (від 4,7 ф/мс до 19 ф/мс), через 6 місяців 7,1 ф/мс ( від 5 ф/мс до 9,2 ф/мс), р=0,4. За весь період спостереження статистично значимих змін показника лазерної блікової фотометрії у двох групах не відмічалось. Медіана показника запалення на початку та на 6 місяці між групами статистично значимо не відрізнялась р=0,5 та р=0,2 відповідно. В групі афліберцепту медіана гостроти зору до лікування склала 0,2, а через 6 місяців спостереження гострота зору підвищилась до 0,35 р=0,02. В групі бролуцизумаба медіана гостроти зору склала 0,25, через 6 місяців спостереження відмічалось підвищення гостроти зору до 0,4 р=0,03. Медіана гостроти зору на початку та на 6 місяці між групами не відрізнялась р=0,3 та р=0,5 відповідно.
В групі афліберцепту медіана центральної товщини сітківки до початку терапії склала 332 мкм, а через 6 місяців товщина сітківки зменшилась 232 мкм, р=0,007. В групі бролуцизумабу медіана центральної товщини сітківки до початку терапії 309 мкм, а через 6 місяців 225 мкм, р=0,006. Медіана центральної товщини сітківки на початку та на 6 місяці між групами не відрізнялась р=0,8 та р=0,1 відповідно.
Висновки. Інтравітреальне введення афліберцепту та бролуцизумабу первинним пацієнтам з ексудативною формою вікової дегенерації макули не призводить до підвищення показника ЛБФ в термін 6 місяців, в режимі T&E. Необхідне подальше вивчення показника лазерної блікової фотометрії у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями сітківки з більшою кількістю пацієнтів та з довшим періодом спостереження.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Трояновська КВ, Кустрин ТБ, Насінник ІО, Зборовська ОВ, Дорохова ОЕ, Горянова ЛС, Колесніченко ВВ, Король АР. Об’єктивний показник запалення в реальній практиці при антиангіогенній терапії у пацієнтів з ексудативною формою вікової дегенерації макули. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Філатовські читання-2023»; 24-26 травня 2023; Одеса, Україна. Одеса: “Чорномор’я”, 2023. c. 125-128.