eFIEDTTR - Electronic Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy Repository
Вітаємо в репозитарії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».
Відкритий електронний архів (репозитарій) eFIEDTTR забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання та довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та навчально-методичного призначення, створених науковими та науково-педагогічними співробітниками, аспірантами Інституту імені В.П. Філатова.
Серед матеріалів репозитарія — статті з наукових журналів, матеріали конференцій, монографії, навчальні посібники, студентські роботи, дисертації та автореферати, презентації, звіти та ін.
Кількість документів у репозитарії: 1741
Електронний архів формується та функціонує відповідно до Положення про репозитарій Інститута імені В.П.Філатова.
Нові матеріали для розміщення надсилайте на filatovinstitut@ukr.net
У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки Інститута імені В.П.Філатова або на електронну пошту filatovinstitut@ukr.net
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Тип елементу:Документ, ДИСЕРТАЦІЯ «Ефективність комбінованої дії транспупілярної термотерапії та брахітерапії (стронцій-90/ітрій-90) на меланому хоріоідеї стадій Т1-4»(2026-05-11) Друмі, Дмитро АнатолійовичДрумі Д. А. «Ефективність комбінованої дії транспупілярної термотерапії та брахітерапії (стронцій-90/ітрій-90) на меланому хоріоідеї стадій Т1-4» ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю I2 Медицина. – ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», Одеса, 2026. Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності лікування меланоми хоріоідеї (МХ) стадій Т1-4 комбінованою дією транспупілярної термотерапії (ТТТ) та брахітерапії стронцій-90/ітрій-90 (БТ) за розробленою методикою з урахуванням особливостей клінічних характеристик пухлини. Розроблена методика комбінованої дії на МХ стадій Т1-4 складалась з одного сеансу щодня 4 дні поспіль дії діод-лазерної (810 нм) ТТТ та послідуючою БТ стронцій-90/ітрій-90 (Пасєчнікова Н.В., Малецький А.П., Полякова С.І., Чеботарьов Є.П., Цуканова І.В,, Друмі Д.А., автори. Науковий твір «Спосіб лікування хворих на меланому хоріоідеї стадій Т2-Т3 поєднанням дії транспупілярної термотерапії за розробленою методикою і брахітерапії стронцій-90/ітрій-90». Авторське право на твір № 135100. 15.04.2025.) використовувалась у 283 хворих на МХ, середній вік яких склав 54,2(SD12,4) років, мінімальний вік був 20, максимальний – 86 років. Чоловіків було – 125 (44,2 %), жінок – 158 (55,8 %). Праве око було уражене у 148 (52,3 %) пацієнтів, ліве – у 135 (47,7 %). Клінічними дослідженнями було встановлено, що в залежності від стадії МХ, пацієнти розподілилися наступним чином: стадія Т1 (вистояння 3,1–6,0 мм, діаметр основи 3,1–9,0 мм) визначена у 15 (5,3 %), стадія Т2 (вистояння 3,1–6,0 мм, діаметр основи 9,1–15,0 мм; вистояння 6,1–9,0 мм, діаметр основи 3,1–12,0 мм) – у 132 (46,64 %), стадія Т3 (вистояння 3,1–6,0 мм, діаметр основи 15,1–18,0 мм; вистояння 6,1–9,0 мм, діаметр основи 12,1–18,0 мм; вистояння 9,1–12,0 мм, діаметр основи 3,1 18,0 мм; вистояння – 12,1–15,0 мм, діаметр основи – 9,1–15,0 мм) – у 115 (40,64 %), стадії Т4 (вистояння 3,1–12,0 мм, діаметр основи >18 мм) – у 21 (7,42 %) хворого. 3 Вивчення клінічної характеристики меланом хоріоідеї стадій Т1-4 середніх і великих розмірів (проміненція від 3,1 до 15,0 мм, протяжність основи від <3,0 до 18,0 мм) дозволило встановити, що частіше вражаються особи працездатного віку – 54,2 (SD12,4) років, з незначною перевагою жінки (55,8 % проти 44,2 %), частіше це нерівномірно пігментовані пухлини (46,6 %) без чітких меж (88,6 %), які локалізуються парамакулярно і периферично (88,3 %), мають «напівсферичну» форму (51,9 %) і є частіше пухлинами стадій Т2 – Т3 (87,3 %). Гістоморфологічні дослідження для вивчення особливостей лікувального патоморфозу в пухлинній тканині МХ після проведення комбінованої дії ТТТ та БТ за розробленою методикою проведені на 15 очах пацієнтів на МХ після енуклеацiї очних яблук у зв’язку з продовженим ростом пухлини. Встановлено, що гістоморфологічно лікувальний патоморфоз після проведеного лікування має різний ступінь вираженості від І до ІІІ і проявляється в тканині МХ наявністю ділянок некробіозу, некрозу та некробіозу, некрозу на фоні склерозу-гіалінозу, склерозу, що поширюються на прилеглі до пухлини ділянки судинної оболонки. Встановлено, що серед меланом хоріоідеї стадій Т1-4 середніх і великих розмірів з продовженим ростом пухлини більшість була змішаної будови (93,3 %) з перевагою епітеліоїдноклітинної будови, слабкопігментовані (60,0 %) та безпігментні (20,0 %) і мали інвазію до склери, епісклери (40,0 %) та екстрабульбарний ріст (26,7 %). Ультраструктурні дослідження проявів лікувального патоморфозу проведені на 6 очах пацієнтів на МХ після енуклеацiї очних яблук у зв’язку з продовженим ростом пухлини. Виявлені некротичні зміни в стромі пухлини – фібриноїдний некроз колагенових фібрил, некроз меланоцитів, наявність великих макрофагів з конгломератами ядер, заповнених меланіновими гранулами, просвітлення цитоплазми та каріоплазми зі зменшеною кількістю хромосом в ядері, практично відсутні плазмолема клітин та їх органели, що є безпосередньою дією брахітерапії на пухлину. Імунологічні дослідження проведені у 169 хворих на МХ і 44 здорових осіб, які дозволили встановити, що перебіг пухлинного процесу у хворих на МХ різних 4 стадій обумовлений змінами стану імунної системи, що виражається активацією клітинної і гуморальної ланок імунітету – підвищенням активності Т-лімфоцитів (СD3+) в 1,3 рази (р=0,009), Т-хелперів (СD4+) – в 1,4 рази (р=0,003) , Т-супресорів (СD8+) – в 1,7 рази (р=0,001), співвідношення СD4+/СD8+ – на 2,2 (р=0,0001), фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) – в 1,5 рази (р=0,0001), натуральних кілерів (NК-клітин (СD16+)) – в 1,5 рази (р=0,003), імуноглобулінів (Ig М і Ig А) в 1,5 рази (р=0,0001) і 1,2 рази (р=0,009), відповідно, у порівнянні зі здоровими особами вже до початку лікування, що свідчить про активну імунну відповідь організму хворого на пухлинні антигени і активацію лімфоцитів периферичної крові. По мірі розвитку пухлинного процесу зростає активна імунна відповідь на пухлинні антигени, які викликають дозрівання клону специфічно активованих лімфоцитів, зокрема, зростає рівень експресії маркерів активації лімфоцитів периферичної крові СD7+ в 5,5 рази, CD54+ – в 4,6 рази та FAS-ліганду CD95+ – в 4,3 рази, що впливають на процеси продукції цитокінів (СD7+) і міжклітинної адгезії (СD7+ і CD54+) та проапоптичної активності лімфоцитів (FAS-ліганд СD95+), які статистично значно вищі, ніж у здорових осіб (р=0,00001 відповідно). Після комбінованої дії ТТТ і БТ Sr-90/Y-90 за розробленою методикою у хворих на меланому хоріоідеї Т1-3 середніх і великих розмірів відбувається статистично значиме зниження тільки відносного рівня експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові СD7+ на 2,1 % (р=0,02), що свідчить про зниження процесів клітинної адгезії та продукції цитокінів, і у вигляді тенденції до статистичної значущості відносного рівня експресії FAS-ліганду CD95+ на 1,3 % (р=0,06). Рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів СD7+, CD54+, FAS-ліганду CD95+ у хворих на МХ стадій Т1-3 середніх і великих розмірів до початку лікування вище ніж у хворих на МХ стадії Т1 малих розмірів, але статистично значуще відрізняється тільки абсолютний рівень CD7+, який вище в 1,5 рази (р=0,0008). 5 Після проведення органозберігаючого лікування у хворих на МХ стадій Т1-3 середніх та великих розмірів комбінованою дією ТТТ і БТ Sr-90/Y-90 за розробленою методикою статистично значуще знижуються абсолютні та відносні рівні FAS-ліганду CD95+, що відповідає за процеси апоптозу, в 1,4 рази (р=0,003 і р=0,001, відповідно) і CD54+ , який контролює процеси міжклітинної адгезії, – в 1,3 та 1,2 рази (р=0,03 і р=0,001, відповідно), у порівнянні із хворими на МХ стадії Т1 малих розмірів, які отримували лікування тільки ТТТ за розробленою методикою як монотерапію. У хворих на меланому хоріоідеї стадій Т1-3 середніх і великих розмірів до і після комбінованої дії ТТТ і БТ Sr-90/Y-90 за розробленою методикою суттєвих змін показників імунітету не відбулося, окрім підвищення відносного значення натуральних кілерів (NK-клітин) на 4,3% (р=0,02). У хворих на МХ, які отримували фотокоагуляцію (ФК) + БТ, також суттєвих змін показників до і після лікування не сталося, окрім статистично значущого зниження відносного значення фагоцитарної активності нейтрофілів на 15,8% (р=0,0001) та підвищення IgM на 0,2 (р=0,002). Разом з тим, при порівнянні показників в обох групах після проведеного лікування відзначено статистично значуще підвищення більшості показників у хворих на МХ, що отримували комбіновану дію ТТТ і БТ Sr-90/Y-90 за розробленою методикою відносно хворих, що лікувались ФК+БТ (р<0,05). Розроблена технологія органозберігаючого лікування МХ комбінацією ТТТ і брахітерапією з радіонуклідами стронцій-90/ітрий-90 дозволяє проводити органозберігаюче лікування МХ не тільки середніх розмірів стадії Т1 (вистояння – 3,1-6,0 мм, діаметр – 3,1-9,0 мм), стадії Т2 (вистояння – 3,1-6,0 мм, діаметр – 3,1-15,0 мм) та стадії Т3 (вистояння – 3,1-6,0 мм, діаметр – 12,1-15,0 мм), а й МХ великих розмірів стадії Т2-4 (вистояння – 6,1-9,0 мм, діаметр –12,1- >18,0 мм). Встановлено, що ефективність органозберігаючого лікування розробленою методикою (локальний результат на очному дні) комбінованої дії ТТТ і БТ Sr-90/Y 90 меланом хоріоідеї стадій Т1-4 середніх і великих розмірів (проміненція від 3,1 до 15,0 мм, протяжність основи від <3,0 до 18,0 мм) через 1 рік спостереження після початку лікування складає 96,8%, в тому числі у вигляді повного регресу – у 21 6 (19,1%), часткового регресу – у 75 (68,2%), регресу зі стабілізацією розмірів пухлини – у 14 (12,7%) хворих та виживаністю хворих 90,45 % при спостереженні більше 5 років. Ключові слова: меланома хоріоідеї, хоріоідея, імунологія, транспупілярна термотерапія, брахітерапія, сітківка, гістологічне дослідження, іонізуюче випромінювання, променева терапія, лазерне лікування, офтальмологія, онкологія.Тип елементу:Документ, Імунологічна реактивність організму хворих на офтальмодемодекоз(2026) Величко, Людмила Миколаївна; Богданова, Олександра Вікторівна; Храменко, Наталія Іванівна; Макарова, Марія Борисівна; Лінчевська, Оксана Георгіївна; Полякова, Світлана Іванівна; Цуканова, Інна ВеніамінівнаМетою дослідження було вивчення стану імунної системи організму у пацієнтів із офтальмодемодекозом. Методи. Дослідження проведено в лабораторії імунології та лабораторії клінічної діагностики ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України». Було обстежено 47 пацієнтів із офтальмодемодекозом (29,7±17,4 року), які проходили лікування в консультативній поліклініці ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» та контрольна група з 20 здорових донорів (32,8±15,2 року). Дослідження проводили методом імуноцитохімії з використанням моноклональних антитіл (МКАТ) та флуоресцентної мікроскопії. Статистичний аналіз здійснювали в електронних таблицях із використанням програми IBM SPSS Statistics (Demo). Результати. У пацієнтів із офтальмодемодекозом спостерігалися зміни у функціюванні імунної системи: зниження абсолютної та відносної кількості СD3 та фагоцитарної активності нейтрофілів, підвищення рівня СD16 клітин-кілерів, збільшення показника співвідношення нейтрофіли/лімфоцити. Лікування офтальмодемодекозу має включати, поряд із протипаразитарною терапією, також протизапальну терапію та імунологічну корекцію.Тип елементу:Документ, Морфометрія циліарного тіла та системне запалення при вторинній неоваскулярній глаукомі внаслідок діабетичної ретинопатії та оклюзії вен сітківки(2026) Гузун, Ольга Володимирівна; Задорожний, Олег Сергійович; Ковальчук, Олександр ГеоргійовичМета. Оцінити морфометричні особливості циліарного тіла (ЦТ) за даними ультразвукової біомікроскопії (УЗБ) у пацієнтів з неоваскулярною глаукомою (НВГ), асоційованою з діабетичною ретинопатією (ДР) або оклюзіями вен сітківки (ОВС), та визначити їхній зв’язок зі стадією рубеозу за Weiss і системними імунозапальними індексами крові (SII, SIRI, AISI). Матеріал і методи. У дослідження включено 160 очей: 126 очей з НВГ (65 – на тлі ДР, 61 – після ОВС) та 34 ока контрольної групи. За допомогою УЗБ визначали товщину ЦТ на рівні 1 мм позаду склерального шпора (CBT1) і максимальну товщину ЦТ (CBTmax). Стадію рубеозу оцінювали за класифікацією Weiss. Кореляційний аналіз виконували з використанням Spearman's rank. Для визначення незалежних предикторів потовщення ЦТ застосовано багатофакторний лінійний регресійний аналіз із CBTmax як залежною змінною. Результати. У пацієнтів з НВГ товщина ЦТ достовірно перевищувала показники контролю (CBT1 = 0,82 мм) і досягала 1,17–1,50 мм, а CBTmax – до 1,64–1,66 мм. Найвищі значення зафіксовано при постоклюзійній НВГ (CBT1 = 1,39 мм; CBTmax = 1,66 мм) та при НВГ на тлі ДР тривалістю ≤5 років (CBT1 = 1,25 мм; CBTmax = 1,63 мм), що фактично відповідає подвоєнню фізіологічних показників і дозволяє припустити формування гіпероб’ємного фенотипу. При ДР понад 5 років спостерігалося витончення ЦТ (CBT1 = 0,57–0,64 мм; CBTmax = 0,74–1,00 мм). Системні індекси зростали зі стадією рубеозу: SII – більш ніж у 2 рази, AISI – у 2,5–3 рази, SIRI – у 1,3–2 рази порівняно з контролем. Висновки. НВГ супроводжується стадійно залежними морфометричними змінами циліарного тіла, що проявляється формуванням гіпероб’ємного або атрофічного фенотипу залежно від етіології та тривалості захворювання. Товщина ЦТ демонструє тісний зв’язок із системним імунозапальнням і активністю рубеозу, що підкреслює її клінічну та потенційну прогностичну цінність.Тип елементу:Документ, On the possibility of neoplastic growth of the descemet's corneal endothelium(2026) Артьомов, Олександр ВалентиновичBackground: The tumor process inside the eye covers most of the inner perimeter: from the iris to the optic nerve head. At the same time, there is a little information about neoplastic changes of Descemet’s endothelium although the cells of this tissue prone to proliferation and pathological tissue growths. Aim: To present a histomorphological picture of unusual proliferation of the Descemet's endothelium, which had some signs of a neoplasm. Materials and Methods: The histomorphological picture of a unique pathological process was studied in 40 serial sections of the eyeball. The histological picture was compared with the clinical one. Results: Histomorphological examination revealed obliteration of the iridocorneal angle with fibrosis-hyalinosis of the drainage zone and neoplastic changes inside the eye: a cavernous hemangioma, neoplastic complexes of flattened round-oval non-pigmented cells in the zonule of Zinn, in the anterior chamber, on the anterior surface of the iris and identical cell complexes along the surface of Descemet's membrane. Conclusions: For the first time, emphasis was placed on the possibility of a neoplastic process in the endothelium of Descemet's membrane, the implementation of which is extremely difficult due to the absence of a stromal-vascular pool in this tissue system.Тип елементу:Документ, Поліморфізм нуклеотидної послідовності гена IFNL4 (rs12979860) у пацієнтів з герпетичним кератитом після перенесеного COVID-19(2026) Середа , Катерина Віталіївна; Дрожжина, Галина ІванівнаМета. Вивчити можливий зв’язок поліморфізмів С/Т rs12979860 гена IFNL4 зі схильністю до розвитку герпетичного кератиту (ГК) у осіб після перенесеного COVID-19. Матеріал та методи. Всього проаналізовано 50 очей у 50 хворих у загальній групі пацієнтів із ГК (n=50), що розвинувся після перенесеної СOVID-19 інфекції. Група обстеження включала: а) хворі з первинним ГК після перенесеного СOVID-19 (n=16) та б) хворі з рецидивом ГК після перенесеного СOVID-19 (n=34). Генотип пацієнта за поліморфізмом гена IFNL4 (rs12979860), визначався методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі з використанням флуоресцентно мічених зондів TaqMan. За допомогою аналізу кривих ампліфікації було отримано всі поліморфні варіанти за однонуклеотидним варіантом С/Т rs12979860 гена гена IFNL4 (СС, СТ, ТТ). Для аналізу було використано дані генотипування групи порівняння (n=73), що включала жінок, які перенесли COVID-19 різного ступеня тяжкості та не мали проявів очних хвороб, взяті з проекту N 0120U104508. В якості контролю було використано дані генотипування осіб популяційної контрольної групи (n=100), які були отримані з бази даних лабораторії геноміки людини Інституту молекулярної біології та генетики НАН України. Ці групи включали здорових неспоріднених індивідів з різних регіонів України. Результати. В результаті порівняльного аналізу розподілу генотипів та поліморфних варіантів між індивідами з групи обстеження: 1) групою порівняння; 2) контрольною групи за критерієм Фішера – було отримано статистично значущу відмінність (р<0,05). Подібний порівняльний аналіз проводили між індивідами з групи з рецидивуючим ГК та контрольною групою. Частота гомозиготного генотипу СС була вірогідно вищою у групі пацієнтів з ГК. Висновки. Встановлено асоціацію гомозиготних генотипів СС (rs12979860) гена IFNL4 з розвитком рецидивуючого герпетичного кератиту. Алель С можна розглядати в якості генетичного маркера спадкової схильності щодо ризику розвитку герпетичного кератиту у осіб, що перенесли COVID-19.