eFIEDTTR - Electronic Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy Repository

Вітаємо в репозитарії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».

Відкритий електронний архів (репозитарій) eFIEDTTR забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання та довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та навчально-методичного призначення, створених науковими та науково-педагогічними співробітниками, аспірантами Інституту імені В.П. Філатова.

Серед матеріалів репозитарія — статті з наукових журналів, матеріали конференцій, монографії, навчальні посібники, студентські роботи, дисертації та автореферати, презентації, звіти та ін.

Кількість документів у репозитарії: 1856

Електронний архів формується та функціонує відповідно до Положення про репозитарій Інститута імені В.П.Філатова.

Нові матеріали для розміщення надсилайте на filatovinstitut@ukr.net

У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки Інститута імені В.П.Філатова або на електронну пошту filatovinstitut@ukr.net

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Морфометричний аналіз стану структурних елементів сітчастої оболонки очей кролика при експериментальному цукровому діабеті
    Дорохова, Олександра Едуардівна
    ;
    Самойленко, Людмила Іванівна
    ;
    Мальцев, Едуард Валентинович
    ;
    Зборовська, Олександра Володимирівна
    (2026)
    Мета. провести морфометричний аналіз стану структурних елементів сітківки очей кролика при експериментальному цукровому діабеті (ЦД) для отримання цифрових показників можливих нейродегенеративних змін цієї оболонки ока, необхідних для порівняння з сітківками тварин інших видів з цією же хворобою. Матеріал і методи. На архівних гістологічних зрізах, пофарбованих гематоксилін-еозином, очей кроликів шиншила, хворих цукровим діабетом (ЦД) до 16–17 тижнів (11 кроликів, 11 очей) та здорових тварин (4 кролика, 4 ока), вимірювалася загальна товщина сітківки в мікрометрах (мкм), потім товщина таких її шарів, як шар фоторецепторів, зовнішній ядерний, зовнішній сітчастий, внутрішній ядерний, внутрішній сітчастий, гангліозних клітин та нервових волокон. Підраховували візуально кількість рядів нейронів в обох ядерних шарах. Шари сітківки вимірювалися за допомогою окуляр-мікрометра. Результати. Товщина (середнє значення з його помилкою) сітківки ока здорового контрольного кролика складає 110,6 ± 3,77 мкм, а хворого ЦД 111,0 ± 2,33 мкм. Товщина окремих її шарів становить: шару фоторецепторів здорового кролика – 27,8±2,11 мкм, а при ЦД – 21,9±1,30 мкм; зовнішнього ядерного шару у здорового кролика – 28,4 ±0,97 мкм, а при ЦД – 11,0 ±0,60 мкм; зовнішнього сітчастого шару у здорового кролика – 8,1 ±1,37 мкм, а при ЦД – 27,8±0,85 мкм; внутрішнього ядерного шару у здорового кролика – 13,8±0,99 мкм, а при ЦД – 6,1±0,61 мкм; внутрішнього сітчастого шару у здорового кролика – 16,0±1,05 мкм, а при ЦД – 18,3±0,65 мкм; гангліозних клітин та нервових волокон у здорового кролика – 16,5 ±1,04 мкм, а при ЦД – 25,8 ±0,64 мкм. Кількість рядів нейронів у зовнішньому ядерному шарі у здорового кролика 6,94±0,17, а при ЦД 1,96±0,10. Кількість рядів нейронів у внутрішньому ядерному шарі у здорового кролика 3,03±0,09, а при ЦД 1,57±0,05. Очевидно, що в сітківці кролика мають місце виражені ознаки нейродегенерацїї. Висновок. Мікроскопічна картина сітківки ока кролика з цукровим діабетом протягом 16–17 тижнів та кількісні підрахунки товщини її окремих шарів, а також кількості рядів нейронів в ядерних шарах свідчать, що використана модель цукрового діабету може рахуватися як зручна для гістологічного вивчення нейродегенеративних змін цієї оболонки з використанням оглядових методів фарбування препаратів (гематоксилін-еозин).
  • Тип елементу:Документ,
    Ультраструктура хоріоідеї, сітківки та зорового нерва щурів за умов моделювання хронічної алкогольної інтоксикації
    Молчанюк, Наталія Іванівна
    (2026)
    Мета. Вивчити характер ультраструктурних змін у хоріоідеї, сітківці та зоровому нерві щурів після моделювання 45-денної хронічної алкогольної інтоксикації. Матеріал та методи. За допомогою трансмісійного електронного мікроскопу вивчено ультраструктурні зміни в хоріоідеї, сітківці та зоровому нерві щурів лінії вістар після 45-денної ХАІ, яка відтворювалася шляхом щоденного внутрішньошлункового введення щурам через стравохід 25% розчину етанолу в дозі 1,5% від маси тіла, що відповідало 4 г 96% етанолу на 1 кг маси тіла тварини (піддослідна група). Контролем слугували вищевказані тканини щурів, яким упродовж 45 днів вводили воду для ін’єкцій через стравохід в аналогічному об’ємі, що і етиловий спирт. Результати. Встановлено, що ХАІ спричиняє комплексне ураження всіх досліджуваних тканин ока. У хоріоідеї виявлено набряк та деструкцію ендотелію мікросудин, втрату фенестрації та потовщення їх базальних мембран. У сітківці найбільш вразливими виявилися фоторецепторні клітини, в яких визначалася везикуляція дисків зовнішніх сегментів, фрагментація та деструкція їхніх клітинних елементів. У зоровому нерві відмічено деструкцію гліальних клітин, демієлінізацію та розшарування мієлінових оболонок нервових волокон, руйнування нейрофіламентів та нейротрубочок в аксоплазмі. Висновок. ХАІ викликає системний характер алкогольіндукованого ураження структур заднього відділу очей щурів в основі якого лежать порушення мікроциркуляції та мембранодеструктивні процеси.
  • Тип елементу:Документ,
    Вплив видів респіраторної підтримки та показників оксигенації на розвиток різних стадій ретинопатії недоношених
    Будівська, Олена Сергіївна
    ;
    Кацан , Сергій Володимирович
    ;
    Заічко, Катерина Сергіївна
    (2026)
    Мета. Вивчити вплив видів респіраторної підтримки та показників оксигенації на розвиток різних стадій ретинопатії недоношених. Матеріал та методи. Ретроспективно було проведено аналіз історій хвороб 290 недоношених дітей, що перебували під наглядом у період з 2015 по 2018 рік. Недоношених дітей розподілено на чотири групи: 1-ша – без РН (n=117); 2-га – саморегресуюча РН (n=86); 3-тя – РН, що потребувала лікування (n=57); 4-та – АРН (агресивна ретинопатія недоношених) – n=30. Діти в декретовані терміни пройшли скринінг РН, скринінг відповідав міжнародним стандартам. Результати. Гестаційний вік статистично значуще відрізнявся між чотирма групами (ANOVA: F=74,13; p<0,0001); попарно значущі відмінності встановлено між більшістю груп, окрім 3-ї–4-ї (p=0,9). Маса тіла при народженні також відрізнялася між групами (ANOVA: F=54,1; p<0,0001); різниця між групами 3–4 була незначущою (p=0,9). Для FiO2, за умов порушення гомогенності дисперсій (Levene p=0,03), застосовано Welch ANOVA: F=4,6; p=0,005; рівень значущості попарних відмінностей між групами: 1–3 (p=0,0006), 2–3 (p=0,001), 2–4 (p=0,048). Частота застосування ШВЛ зростала від групи 1 до 4 (90/117; 71/86; 55/57; 30/30) та відрізнялася між групами (Kruskal – Wallis: H=17,3; p=0,006). Для NCPAP відмінностей між групами не виявлено (114/117; 85/86; 57/57; 30/30; H=2,4; p=0,48). SpO2 була подібною між групами (Welch ANOVA: F=0,7; p=0,5). Найбільша сила впливу за partial η² встановлена для гестаційного віку (0,437) та маси тіла (0,36); менша – для ШВЛ (0,05) і FiO2 (0,046). Висновки. Гестаційний вік і маса тіла при народженні мали найбільший вплив на розвиток різних стадій ретинопатії недоношених (partial η²=0,437 та 0,36). FiO2 і частота застосування ШВЛ статистично значуще відрізнялися між групами, що свідчить про їх вплив на розвиток різних стадій ретинопатії недоношених. SpO2 та використання NCPAP статистично значущих міжгрупових відмінностей не мали.
  • Тип елементу:Документ,
    Вплив комбінованого лікування із застосуванням судинної терапії та гіпербаричної оксигенації на гемодинаміку ока у хворих на рецидивуючий стромальний герпетичний кератит
    Максимова, Ірина Романівна
    ;
    Храменко, Наталія Іванівна
    (2026)
    Мета. Вивчити вплив гіпербаричної оксигенаційної терапії (ГБОТ) та судинної терапії на показники очної гемодинаміки у хворих на рецидивуючий стромальний герпетичний кератит (СГК) за даними ультразвукової доплерографії. Матеріал та методи. Обстежено 60 пацієнтів (середній вік – 39,4±9,5 року) з рецидивуючим монолатеральним СГК, яких залежно від схеми лікування розподілили на три групи (по 20 пацієнтів, 20 очей): 1-ша – стандартна протизапальна та етіопатогенетична терапія; 2-га – стандартна терапія, доповнена судинною терапією (вінпоцетин); 3-тя – стандартна та судинна терапія в поєднанні з курсом гіпербаричної оксигенаційної терапії (ГБОТ) (10 сеансів по 45 хв. при тиску 1,5 ата). Очну гемодинаміку досліджували методом ультразвукової доплерографії («Toshiba Nemio-20») з визначенням показників PSV, EDV та RI в a. ophthalmica і a. centralis retinae, а також PSV у v. centralis retinae. Парне інтактне око використовували як референсний контроль. Для оцінки гемодинамічної відповіді запропоновано інтегральний судинний індекс (IVRI), розрахований на основі відносних змін (Δ%) основних доплерографічних показників до та після лікування. Розмір ефекту лікування оцінювали за допомогою показника Cohen's d. Результати. Додавання судинної терапії до стандартного лікування забезпечувало достовірне покращення гемодинаміки в басейні a. ophthalmica, що проявлялося збільшенням Δ% PSV (25,3–34,1% p<0,0001) та Δ% EDV (40,4–41,0% p<0,0001) порівняно з ізольованою протизапальною терапією. Найбільш виражений приріст PSV і RI спостерігався при поєднанні судинної терапії з гіпербаричною оксигенацією. У басейні a. centralis retinae застосування судинної терапії та гіпербаричної оксигенації супроводжувалося послідовним зменшенням Δ% PSV (до –29,6%) і Δ% EDV (до –24,6%), що відображало нормалізацію ретинального кровотоку. Найбільш виражений гемодинамічний ефект спостерігався в 3-й групі, де показники PSV та EDV були найближчими до значень парного ока. Зростання інтегрального судинного індексу (IVRI) відображає адитивний вплив на усунення запалення, нормалізацію судинного тонусу, покращення мікроциркуляції та корекції тканинної гіпоксії в 3-й групі хворих. Висновки. Поєднання протизапальної, судинної та гіпербаричної оксигенаційної терапії забезпечує найефективніший вплив на показники гемодинаміки в басейнах a. ophthalmica та a. centralis retinae. Запропонований інтегральний індекс судинної реактивності (IVRI) свідчить, що включення ГБОТ до комплексного лікування хворих на рецидивуючий СГК асоціюється з додатковим позитивним впливом на показники очної гемодинаміки, найбільш вираженим у басейні a. ophthalmica.
  • Тип елементу:Документ,
    Селективна транссклеральна циклофотокоагуляція: математичне моделювання балансу ефективності та безпеки при неоваскулярній глаукомі
    Гузун, Ольга Володимирівна
    ;
    Задорожний, Олег Сергійович
    ;
    Король, Андрій Ростиславович
    (2026)
    Мета. На основі математичного моделювання кількісно оцінити баланс ефективності та безпеки транссклеральної циклофотокоагуляції шляхом аналізу температурної відповіді тканини циліарного тіла та визначити параметри лазерного впливу, що забезпечують селективний коагуляційний ефект при неоваскулярній глаукомі. Матеріал та методи. Проведено математичне моделювання теплопереносу в тканині циліарного тіла з використанням рівняння біотеплопереносу Пеннеса. Аналізували безперервний (Continuous Wave, CW) та MicroPulse режими при потужності 1 Вт і 2 Вт для одиничних (2 с) і серійних (20×2 с) аплікацій. Визначали Tmax, час досягнення 50 °C (t50), тривалість перебування в діапазонах 50–60 °C та >60 °C. Розраховували інтегральні індекси: TEI, DEI, TSI та Safety Margin. Результати. Режим CW 1 Вт × 2 с забезпечував досягнення коагуляційного температурного порога (Tmax = 50,8 °C; t50 = 1,44 с) без переходу у деструктивний діапазон (>60 °C), тоді як CW 2 Вт супроводжувався перегрівом (Tmax = 61,8 °C; t50 = 0,4 с). При серійному впливі CW 1 Вт забезпечував накопичення теплової дози в межах терапевтичного вікна (t50–60 = 17,1 с; DEI = 0), тоді як CW 2 Вт призводив до тривалого перебування у зоні >60 °C (39,7 с; DEI = 0,67). Режими MicroPulse не досягали коагуляційного порога (Tmax ≤ 49 °C). Інтегральні індекси підтвердили оптимальне співвідношення ефективності та безпеки для режиму CW 1 Вт. Висновки. Температурний поріг 60 °C є критичним для переходу від коагуляційного до деструктивного ушкодження тканин. Режим CW 1 Вт × 2 с забезпечує оптимальний баланс між гіпотензивною ефективністю та безпекою і може розглядатися як патофізіологічно обґрунтована стратегія оптимізації параметрів ТСК ЦФК при неоваскулярній глаукомі.