eFIEDTTR :: Головна

eFIEDTTR - Electronic Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy Repository

Вітаємо в репозитарії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».

Відкритий електронний архів (репозитарій) eFIEDTTR забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання та довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та навчально-методичного призначення, створених науковими та науково-педагогічними співробітниками, аспірантами Інституту імені В.П. Філатова.

Серед матеріалів репозитарія — статті з наукових журналів, матеріали конференцій, монографії, навчальні посібники, студентські роботи, дисертації та автореферати, презентації, звіти та ін.

Кількість документів у репозитарії: 1849

Електронний архів формується та функціонує відповідно до Положення про репозитарій Інститута імені В.П.Філатова.

Нові матеріали для розміщення надсилайте на filatovinstitut@ukr.net

У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки Інститута імені В.П.Філатова або на електронну пошту filatovinstitut@ukr.net

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

СПОСІБ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ АЛОЕ ЛІКАРСЬКОГО АБО ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Фесюнова, Галина Іванівна
;
Кісіль, Сергій Миколайович
;
Цибуляк, Ганна Михайлівна
(2025, Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»)
Запропонований спосіб дозволить замінити поширений на цей час метод встановлення мінімально прийнятного кількісного вмісту маркеру стандартизації (глікоантахінонів). Забезпечить ефект раціонального використання і контролю вихідної сировини при виробництві препаратів алое приблизно в 50 разів. кількісних характеристик ізольованих біоактивних полісахаридів цієї рослини при проведені наукових дослідів та фармако-технологічних розробок.
СПОСІБ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ НЕВРИТУ ЗОРОВОГО НЕРВА (НЗН)ТА ПЕРЕДНЬОЇ ІШЕМІЧНОЇ НЕЙРОПАТІЇ ЗОРОВОГО НЕРВА (ПІНЗН) ПРИ ГОСТРОМУ ПЕРЕБІГУ ХВОРОБ
Храменко, Наталія Іванівна
;
Коновалова, Наталія Валеріївна
(2025, Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»)
Запропонована методика дозволяє здійснити диференційну діагностику НЗН та ПІНЗН при гострому перебігу хвороб, призводить до здешевлення діагностики за зменшенням застосування різних інших методів діагностики на 50%
СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ ОТВОРУ ПЕРЕДНЬОЇ КАПСУЛИ КРИШТАЛИКА ПРИ ПЕРЕДНЬОМУ КАПСУЛОРЕКСИСІ ПІСЛЯ ФАКОЕМУЛЬСИФІКАЦІЇ ВІКОВОЇ КАТАРАКТИ У ХВОРИХ З РІЗНИМИ ВИДАМИ РЕФРАКЦІЇ
Супрун, Олександр Олександрович
;
Перетягін, Олег Анатолійович
;
Дмитрієв, Сергій Костянтинович
(2025, Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»)
Запропонована методика дозволяє підвищити ефективність факоемульсифікації вікової катаракти у хворих з різними видами рефракції, досягти запланованої цільової рефракції після операції у 95% випадків, що зумовлює максимальне підвищення гостроти зору прооперованого ока та скоротити термін післяопераційної реабілітації.
СПОСІБ ВИДАЛЕННЯ ЗРОЩЕНИХ З ПЕРЕДНЬОЮ КАПСУЛОЮ КРИШТАЛИКА ПЕРСИСТУЮЧИХ ОБСКУРАЦІЙНИХ ЗІНИЧНИХ МЕМБРАН ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ІНТАКТНОСТІ КРИШТАЛИКА
Боброва, Надія Федорівна
;
Романова, Тетяна Вікторівна
;
Довгань, Ольга Димитріївна
(2025, Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»)
Запропонований спосіб дозволяє виконати комплекс одномоментних реконструктивних втручань, а саме видалення зрощених з передньою капсулою кришталика персистуючих обскураційних зіничних мембран та зберегти інтактність кришталика.
КЛІНІЧНИЙ ВИПAДОК ЛAЗЕРНОГО ЛІКУВAННЯ НОВОУТВОРЕННЯ ІРІДОЦИЛІAРНОЇ ЗОНИ.
Щербaковa, Валерія Володимирівна
;
Сафроненкова, Ірина Олексіївна
;
Гузун, Ольга Володимирівна
(2026)
Aктуaльність. Пухлини іридоциліарної зони належать до рідкісних, проте клінічно значущих новоутворень увеального тракту, які часто характеризуються безсимптомним або малосимптомним перебігом на ранніх стадіях. Через приховану локалізацію та обмежені можливості візуалізації стандартними методами огляду такі новоутворення нерідко виявляються пізно, вже на етапі розвитку ускладнень або прогресування процесу. Це зумовлює високий ризик помилкової або запізнілої діагностики та, відповідно, погіршення прогнозу для зору. Мета. Представити клінічний випадок лазерного лікування новоутворення райдужної оболонки ока. Матеріал і методи. У відділення лазерної мікрохірургії ока звернулася пацієнтка Т., 38 років, зі скаргами на деформацію зіниці на лівому оці та появу темної плями на райдужці лівого ока. Гострота зору обох очей становила 1,0. Внутрішньоочний тиск правого ока — 18,0 мм рт. ст., лівого — 17,0 мм рт. ст. Була отримана письмова інформована згода пацієнтки на використання її клінічних даних у публікації. Пацієнтку було поінформовано, що конфіденційні дані не будуть оприлюднені та будуть вжиті всі заходи для збереження анонімності. Для дообстеження лівого ока використовували офтальмоскопію, біомікроскопію, гоніоскопію, тонометрію за Маклаковим, інфрачервону діафаноскопію, ультразвукову діагностику переднього відділу ока. При біомікроскопії на 3 годинах на райдужці визначалося безпігментне об’ємне утворення овальної форми, яке виступало у передню камеру та було пронизане тонкими судинами. При гоніоскопії кут передньої камери був закритий новоутворенням на 3 годинах, в усіх інших секторах — відкритий. Офтальмоскопія — без особливостей. При інфрачервоній діафаноскопії в райдужці на 3 годинах візуалізувалася тінь овальної форми, що поширювалася на циліарне тіло. При ультразвуковому дослідженні на 3–4 годинах у райдужці визначалося об’ємне утворення середньої ехогенності дрібнозернистої структури овальної форми; площа новоутворення райдужки становила 4,2 × 3,2 мм, товщина — 2,8 мм. У циліарному тілі визначався вузол середньої ехогенності розміром 2,1 × 1,8 мм. Результати. Пацієнтці було проведено комплексне лікування, що включало медикаментозну протизапальну терапію та комбіноване лазерне втручання (лазерна коагуляція новоутворення та транссклеральна циклофотокоагуляція). Такий підхід був спрямований на локальний вплив на патологічне вогнище, зменшення васкуляризації та стабілізацію внутрішньоочного тиску. Після чотирьох курсів лікування з інтервалом 3 місяці відзначено позитивну клініко-інструментальну динаміку: зменшення товщини новоутворення до 1,5 мм і площі ‒ до 2,7 × 1,9 мм; у циліарному тілі ‒ зменшення вузла до 1,2 × 0,9 мм, а також облітерацію новоутворених судин. Функціональні показники залишалися стабільними: гострота зору ‒ 1,0, внутрішньоочний тиск лівого ока ‒ 16 мм рт. ст. Рекомендовано контроль внутрішньоочного тиску за місцем проживання та динамічне спостереження через 6 місяців. Обговорення. Лікування пухлин іридоциліарної зони не завжди є ефективним і при прогресуванні з поширенням у кут передньої камери може ускладнюватися розвитком резистентної неоваскулярної глаукоми з необхідністю енуклеації. Водночас органозберігальні лазерні методи ‒ локальна коагуляція (λ = 570 нм) у поєднанні з транссклеральною циклофотокоагуляцією (λ = 1064 нм) ‒ дають змогу стримувати ріст пухлини, зменшувати неоваскуляризацію та запобігати розвитку вторинної глаукоми. У даному клінічному випадку комбіноване лазерне лікування новоутворення іридоциліарної зони лівого ока призвело до стабілізації процесу та позитивної клініко-інструментальної динаміки.