eFIEDTTR :: Головна

eFIEDTTR - Electronic Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy Repository

Вітаємо в репозитарії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».

Відкритий електронний архів (репозитарій) eFIEDTTR забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання та довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та навчально-методичного призначення, створених науковими та науково-педагогічними співробітниками, аспірантами Інституту імені В.П. Філатова.

Серед матеріалів репозитарія — статті з наукових журналів, матеріали конференцій, монографії, навчальні посібники, студентські роботи, дисертації та автореферати, презентації, звіти та ін.

Кількість документів у репозитарії: 1770

Електронний архів формується та функціонує відповідно до Положення про репозитарій Інститута імені В.П.Філатова.

Нові матеріали для розміщення надсилайте на filatovinstitut@ukr.net

У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки Інститута імені В.П.Філатова або на електронну пошту filatovinstitut@ukr.net

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

Філатовська школа кератопластики сьогодні.
Дрожжина, Галина Іванівна
;
Середа, Катерина Віталіївна
;
Тройченко, Людмила Федорівна
;
Грозова, МО
;
Макарова, Марія Борисівна
(2026)
Завдяки дослідженням багатьох вчених, серед яких школа академіка В.П.Філатова займає провідне місце, пересадка рогівки сьогодні є найпоширенішим видом трансплантації тканин у людини, операцією, яка відновлює та повертає зір при запальних, посттравматичних, дистрофічних та дегенеративних ураженнях рогівки. В теперішній час трупна рогівка - залишається основним і поки що абсолютно незамінним трансплантаційним матеріалом у офтальмології. Сьогодні кератопластика (КП) стала більш селективною, що дозволяє завдяки різним технологіям видаляти тільки уражені шари. Тяжкість та глибина ураження шарів рогівки та структур ока диктують вид кератопластики, який повинен обрати хірург. Найбільш важкими на сьогодні залишаються посттравматичні ушкодження внаслідок мінновибухової травми (МВТ) та виразки рогівки внаслідок носіння МКЛ. Більшість важких уражень рогівки потребують наскрізної кератопластики і тому її питома вага в Інституті залишається високою і складає за роки воєнного стану у середньому 74,5%. Серед них з лікувальною метою виконується понад 78,0 % КП. Це відрізняє нас від закордонних клінік та інших закладів в нашій країні, Велика кількість важких наслідків МВТ, інфекційних, нейротрофічних та аутоімунних уражень рогівки досить часто потребують виконання комбінованих з кератопластикою хірургічних втручань: екстракції катаракти, імплантації інтраокулярної лінзи, пластики райдужки, вітректомії, блефароррафії, трансплантації амніотичної оболонки. При важких ураженнях ока внаслідок МВТ виконуються одномоментні з кератопластикою втручання на передньому та задньому відділах ока із застосуванням тимчасового кератопротезу. За роки Російсько-Української війни нами виконано понад 180 реконструктивних КП з одномоментною хірургією заднього сегменту ока сумісно з відділом відновлювально-реконструктивної мікрохірургії посттравматичної патології ока. При відсутності умов для прозорого приживлення трансплантату (при зрощених васкуляризованих більмах рогівки, аніридії, помутніннях рогівки внаслідок невидаленої силіконової олії, стану після декількох трансплантацій рогівки, які супроводжувалися відторгненням трансплантату та ін.) єдиною можливістю повернення зору є імплантація кератопротезу. Стажування у Німеччині дозволило оволодіти технікою імплантації Бостонського кератопротезу 1 типу і вперше розпочати його імплантацію в Україні. На сьогоднішній день ми єдиний заклад, де виконуються такі складні хірургічні втручання. У зв’язку з війною значно збільшилася потреба в донорській рогівці. яку використовують як в гострому періоді при значних пошкодженнях та перфораціях рогівки, важких інфекційних кератитах та виразках, так і пізніше на етапах відновлення зору. Ці обставини вимагали термінової модернізації та реорганізації лабораторії консервації тканин та перетворення її в очний банк. Після стажування наших співробітників в очних банках Італії та Польщі та закупівлі нового обладнання з лютого 2025 р. очний банк запрацював, що скоротило терміни очікування донорської рогівки та підвищило своєчасність надання хірургічної допомоги пацієнтам, які потребують ургентної КП. В теперішній час в Україні працює 2 виробника кератобіоімплантатів (КБІ) ДП «Біомплант МОЗ України», ТОВ «Пробонес», а також допомагає «Благодійний фонд «Піклуюсь про Україну». Згідно отриманих даних з реалізації виготовлених КБІ та внаслідок благодійної допомоги, за 2025 рік в Україні виконано 428 КП, як мінімум в 17 клініках, З цих КП в Інституті виконано 195 (45,6%). В 2026 році розпочато виконання фемптосекундної лазерної кератопластики. З неочних тканин з лікувальною метою нами широко використовується як кріоконсервована, так і ліофілізована амніотична мембрана (АМ). Останню ми використовуємо без шовної фіксації для загоєння поверхневих дефектів рогівки. Щорічно ми виконуємо понад 65 трансплантацій різних видів АМ при посттравматичних, нейтрофічних, постгерпетичних та постінфекційних виразках рогівки. Філатовську школу відрізняє дбайливе ставлення до донорської рогівки. За наявності пошкодження рогівки діаметром ≤ 5,5мм використовуємо розроблений нами спосіб: один трансплантат на двох хворих (Патент України №111373, 2016 г.). Цей спосіб дозволяє щорічно додатково виконувати понад 20 КП та заощадити державні кошти. Висновки. Зросла забезпеченість офтальмохирургів донорським матеріалом для кератопластики, що дозволяє своєчасно виконувати трансплантацію рогівки всім хто її потребує, скоротити кількість хворих із незворотною втратою зору, суттєво покращити реабілітацію хворих з різними захворюваннями та пошкодженнями рогівки та зменшити інвалідність по зору.
Інфекційна виразка рогівки у користувача контактних лінз на фоні системної ретиноїдної терапії: клінічний випадок.
Грозова, МО
;
Дрожжина, Галина Іванівна
(2026)
Актуальність. Інфекційні ураження рогівки залишаються однією з провідних причин зниження зору у світі, особливо серед пацієнтів працездатного віку. Кератит становить значну частку причин офтальмологічної інвалідизації, особливо в країнах із середнім рівнем доходу. Носіння м’яких контактних лінз є одним із ключових модифікованих факторів ризику розвитку мікробного кератиту та виразки рогівки. За сучасними даними, щорічна захворюваність на контакт-лінз-асоційований кератит становить у середньому 2–5 випадків на 10 000 користувачів, при цьому для пролонгованого носіння ризик зростає до 20 випадків на 10 000. Мета. Проаналізувати клінічний перебіг та результати лікування виразки рогівки, асоційованої з носінням МКЛ. Матеріали і методи. Представлено клінічний випадок пацієнтки 26 років з виразкою рогівки правого ока на тлі носіння МКЛ. Проведено стандартне офтальмологічне обстеження та мікробіологічне дослідження виділень з кон’юнктивальної порожнини. Результати. Пацієнтка 26 років відзначила появу дискомфорту, почервоніння, світлобоязні та сльозотечі в правому оці після того, як заснула в м’яких контактних лінзах. Протягом двох діб за медичною допомогою не зверталася. У зв’язку з прогресуванням симптомів в нічний час викликала бригаду екстреної медичної допомоги, якою була госпіталізована до однієї з лікарень м. Києва. Через добу, з огляду на тяжкість стану, пацієнтку було направлено до ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» для подальшого спеціалізованого лікування. При надходженні: Vis OD: 0,005 н/к; Vis OS: 0,8 н/к Праве око: світлобоязнь, сльозотечіння, слизово-гнійні виділення. Кон’юнктива гіперемована, центральна виразка рогівки, набряк та помутнніння навколишньої строми. Передня камера середньої глибини, волога мутна, гіпопіон 2 мм. Зіниця вузька, малорухома. Глибші середовища під фльором. Ліве око: передній відрізок без патологічних змін, периферичні дистрофічні вогнища на сітківці. Внутрішньоочний тиск в обох очах пальпаторно в межах норми. Мікробіологічне дослідження виділень з кон’юнктивальної порожнини: Staphylococcus haemoliticus. Також відомо, що пацієнтка тривалий час отримувала системну терапію ретиноїдами з приводу акне. Встановлено діагноз: Праве око – виразка рогівки бактеріальної етіології (наслідок носіння МКЛ), гіпопіон. Міопія високого ступеню. Ліве око – міопія високого ступеню. Стан після лазерної корекції зору. ПДС. Пацієнтці було призначено інтенсивну комплексну терапію. За узгодженням з дерматологом відмінено прийом системних ретиноїдів. Інтиляції: хлоргексидин 0,02%, флюконазол, моксифлоксацин, гентаміцин 1/2, протинабряковий засіб, декспантенол, цирелакс, тімолол, гіалуронова кислота з трегалозою, стрептоцидова мазь 0,25%, дексаметазон 1/9. С/к ін’єкції: дексаметазон, гентаміцин, гепарин, тіатріазолін по 0,3 мл; в/м ін’єкції: мелоксікам 1,5; в/в ін’єкції: левофлоксацин 2,5 мг, орнідазол 5 мг, флюконазол 100,0 № 7 Стан очей при виписці: Vis OD: 0,05 сс sph – 13,0D = 0,35; Vis OS: 1,0. Праве око: спокійне. Рогівка епітелізована, центральне помутніння на місці інфільтрату. Передня камера середньої глибини. Кришталик прозорий. Рожевий рефлекс з очного дна. Сітківка прилежить. Висновки. Виразка рогівки, асоційована з носінням МКЛ, характеризується агресивним перебігом із швидким ураженням центральних відділів рогівки та високим ризиком стійкого зниження зору. Досягнення клінічного ефекту можливе лише за умов раннього призначення повноцінної комплексної терапії, що включає етіотропний, протизапальний та репаративний компоненти. Застосування системних ретиноїдів може призводити до порушення стабільності слізної плівки та зниження бар’єрної функції епітелію рогівки, що підвищує вразливість до інфекційних уражень. Використання комбінованого підходу дозволяє локалізувати інфекційний процес, прискорити епітелізацію та зменшити вираженість неоваскуляризації.
Клінічний випадок своєчасного надання офтальмологічної медичної допомоги при термічному опіку очей та шкірних покривів.
Балан, Ірина Вікторівна
;
Тройченко, Людмила Федорівна
;
Дрожжина, Галина Іванівна
(2026)
Актуальність. Хімічні або термічні опіки очей становлять близько 10% від усіх травм очей згідно зі статистикою (США та Індія). Термічні опіки становлять 16% випадків опіків очей. Приблизно у 15-20% пацієнтів з опіками обличчя спостерігається пошкодження очей. Термічні травми потенційно призводять до сліпоти та є справжніми невідкладними станами, але зустрічаються рідше, ніж хімічні травми. Види опіків визначаються в залежності від причини травми. Після опіку поверхні ока (термічного або хімічного) метою терапії є відновлення поверхні ока та прозорості рогівки. Актуальність зумовлена можливістю швидкої втрати зору, серйозними наслідками (некроз та помутніння рогівки з формуванням васкуляризованого більма), що вимагає негайної професійної медичної допомоги, що є запорукою збереження зорових функцій. Мета. Оцінити результати своєчасності надання невідкладної офтальмологічної допомоги пацієнту з термічним опіком очей ІІ стадії. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходився чоловік 45 років з термічним опіком шкіри обличчя, рук та поверхні ока. Пацієнт пред’являв скарги на сильну ріжучу біль обох очей, сльозотечу, світлобоязнь. З анамнезу пацієнт отримав травму, під час виконання службових обов’язків, невідомим вибуховим пристроєм. При огляді пацієнта відмічався блефароспазм, шкіра обох повік набрякла, гіперемована з дефектами епітелію, потовщений край повік з обвугленими віями. При біомікроскопії кон’юнктива очей гіперемована, набрякла, в кон’юнктивальній порожнині - множинні мілкі сторонні тіла, обширна виразка рогівки правого ока розміром 6 х 6 мм з набряком строми ; множинні ерозії рогівки лівого ока з набряком строми . Зіниця слаборухома. В кришталиках - початкові помутніння. Глибше розташовані середовища не офтальмоскопуються. На момент огляду гострота зору правого ока становила 0,02 не корегується, лівого ока - 0,03 не корегується. Внутрішньоочний тиск на обох очах пальпаторно в нормі. Було проведено ряд досліджень: загальноофтальмологічне обстеження та визначення електричної лабільності та чутливості зорового нерву, УЗ - сканування заднього відділу очей, ОСТ заднього відділу очей, мікробіологічне дослідження виділень з кон’юнктивальної порожнини. Результати. Оскільки пацієнт поступив одразу в відділення після отримання опіку етапом першої лінії лікування було негайне та рясне промивання ока стерильним розчином антисептика в умовах стаціонару. В подальшому в обидва ока місцево призначено інстиляції антисептичних та антибактеріальних крапель, кератопротекторів та репарантів; внутрішньом’язові ін’єкції протизапальних засобів, цитоколінів та вітамінів групи В; парабульбарне введення кортикостероїдів, капіляростабілізуючих та антитромботичних препаратів. Через 2 тижні лікування біомікроскопічно шкіра повік рожева, часткова відсутність вій вздовж верхнього краю повік, рогівка прозора, поверхня епітелізована. Зіниця округла, рухома. В кришталиках - початкові помутніння. Офтальмоскопічно диск зорового нерва правого та лівого ока блідорожевий, межі чіткі, співвідношення артерій до вен 2:3, сітківка прилежить, периферична дегенерація сітківки. Гострота зору правого ока – 0,6 з кор. 1,0, лівого ока – 0,85 з кор. 1,0. Пацієнту рекомендовано продовжити інстиляції антисептичних, протизапальних, кератопротекторних препаратів з декспантенолом та безконсервантних сльозозамінників. Висновки. Своєчасність надання офтальмологічної допомоги при опіках очей та призначеного подальшого лікування з використанням кератопротекторних препаратів та безконсервантних сльозозамінників – попередила розвиток тяжких ускладнень та забезпечила підвищення зору.
Differentiation of NAION and Idiopathic Optic Neuritis by the Expression of CD95 and CD54 on CD3⁺ T Cells
Чабан, Максим Юрійович
;
Храменко, Наталія Іванівна
;
Зборовська, Олександра Володимирівна
;
Величко, Людмила Миколаївна
;
Богданова, Олександра Вікторівна
(2026)
Objective: To quantify the proportion of CD3⁺ T lymphocytes expressing CD95 (CD95%) and the CD54/CD95 index (ratio of absolute CD3⁺CD54⁺ to CD3⁺CD95⁺ counts) to improve differential diagnosis between anterior NAION and ON (papillitis). Methods: Two clinical groups were enrolled: ON (papillitis), 18 patients (18 eyes; median time from symptom onset to assessment, 12 days [Q1 –Q3, 7–30]; mean age 37.8 ± 11.3 years) and anterior NAION, 31 patients (52 eyes; mean age 50.6 ± 11.8 years). All participants underwent a standardized ophthalmic examination including best-corrected visual acuity, autorefraction, intraocular pressure measurement, slit-lamp biomicroscopy, indirect ophthalmoscopy, automated static perimetry (Humphrey Field Analyzer, 30-2 SITA-Fast), and SD-OCT of the macula and optic nerve head (Cirrus HD-OCT 5000; Carl Zeiss Meditec). As indicated, patients received neurology or internal medicine consultation and neuroimaging (brain MRI and/or CT). Laboratory assessments were performed by immunocytochemistry on peripheral blood smears: we quantified the percentages of CD3⁺CD54⁺ and CD3⁺CD95⁺ T cells and calculated the CD54/CD95 index as (CD3⁺CD54⁺ count)/(CD3⁺CD95⁺ count). Statistics: analyses were performed in IBM SPSS Statistics; group comparisons used a two-sample Student’s t test; discriminative performance was evaluated by ROC analysis with AUC and 95% CIs; optimal cut-offs were determined by the Youden index, with sensitivity and specificity reported. Results: In ON, the percentage of CD3⁺ T cells expressing CD54 was 28.8 ± 2.6% versus 29.0 ± 2.3% in NAION, with no significant difference. CD95% was 23.15 ± 3.3% in ON and 26.10 ± 1.9% in NAION, which was 12.74% higher in NAION (p = 0.004). ROC analysis for CD95% yielded an AUC of 0.81 (95% CI, 0.663–0.948); a cut-off > 24.5% provided sensitivity ≈ 0.70 and specificity ≈ 0.75, indicating values above 24.5% are more consistent with NAION than ON. The CD54/CD95 index averaged 1.29 ± 0.29 in ON and 1.13 ± 0.1 3 in NAION (p < 0.001), with an AUC of 0.76 (95% CI, 0.580–0.856) and an optimal cut-off < 1.25 (sensitivity ≈ 0.62; specificity ≈ 0.75). At a CD54/CD95 cutoff < 1.25 (sensitivity ≈0.62; specificity ≈0.75), cases were more consistent with anterior NAION. Conclusion: When clinical findings are inconclusive, peripheral blood immunocytochemistry can aid differentiation: CD95% > 24.5% together with a CD54/CD95 index < 1.25 supports the diagnosis of anterior NAION rather than ON (papillitis).
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Філатовські читання 2026: Актуальні проблеми офтальмології».
(2026)
У цьому збірнику представлені матеріали, авторами яких є українські і зарубіжні фахівці в галузі офтальмології. У роботах викладені результати науково-практичних робіт, присвячених актуальним питанням надання висококваліфікованої допомоги пацієнтам із захворюванням очей. Матеріали збірника можуть бути корисні для науковців, практикуючих лікарів, студентів і аспірантів.