eFIEDTTR :: Головна

eFIEDTTR - Electronic Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy Repository

Вітаємо в репозитарії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».

Відкритий електронний архів (репозитарій) eFIEDTTR забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання та довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та навчально-методичного призначення, створених науковими та науково-педагогічними співробітниками, аспірантами Інституту імені В.П. Філатова.

Серед матеріалів репозитарія — статті з наукових журналів, матеріали конференцій, монографії, навчальні посібники, студентські роботи, дисертації та автореферати, презентації, звіти та ін.

Кількість документів у репозитарії: 1888

Електронний архів формується та функціонує відповідно до Положення про репозитарій Інститута імені В.П.Філатова.

Нові матеріали для розміщення надсилайте на filatovinstitut@ukr.net

У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки Інститута імені В.П.Філатова або на електронну пошту filatovinstitut@ukr.net

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

ЕЛЕКТРОННО-МІКРОСКОПІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕНДОТЕЛІЮ РОГІВКИ КРОЛІВ ПІСЛЯ 15ДЕННОГО КУРСОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ ПОЛІСАХАРИДІВ АЛОЕ ДЕРЕВОПОДІБНОГО ЗА УМОВ ТЕРМІЧНОГО УШКОДЖЕННЯ РОГІВКИ
Фесюнова, Галина Степанівна
;
Молчанюк, Наталія Іванівна
;
Абрамова, Ганна Борисівна
;
Кісіль, Сергій Миколайович
;
Іванова, Ольга Миколаївна
(2026)
Актуальність. Представники роду Aloe широко використовуються в медицині завдяки вираженим регенераторним властивостям. Препарати алое ефективні при лікуванні ран, опікових уражень та запальних процесів шкіри, а також застосовуються при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Рідкий екстракт алое використовується як у пероральних, так і в ін’єкційних лікарських формах. В офтальмологічній практиці ін’єкційні препарати алое призначають при прогресуючій міопії, міопічному хоріоретиніті, кератитах, кон’юнктивітах, блефаритах, іритах та помутнінні склоподібного тіла. На базі нашого Інституту розроблено новий офтальмологічний засіб на основі алое деревоподібного, що містить комплекс полісахаридів (ацеманан). Результати попередніх експериментальних досліджень показали, що інстиляції водного екстракту полісахаридів алое при моделюванні посттравматичної ерозії рогівки у кролів забезпечують виражений протизапальний і протинабряковий ефекти. При цьому ознаки запальної реакції зникали на п’ять діб раніше порівняно з контрольною групою. Крім того, препарат активує процеси репарації, скорочує строки завершення епітелізації та сприяє більш швидкому й упорядкованому відновленню ультраструктури епітеліальних клітин рогівки (Фесюнова Г.С., Молчанюк Н.І. та інш., 2023). Водночас особливості впливу даного засобу на ультраструктурний стан ендотелію рогівки при термічному опіку залишаються недостатньо вивченими, що обумовлює актуальність проведення даного дослідження. Мета. Вивчити ультраструктурні особливості ендотелію рогівки кролів після курсового застосування водного екстракту полісахаридів алое деревоподібного в умовах експериментального термічного опіку рогівки. Матеріали та методи. Експеримент проведено на 6 дорослих кролях породи Шиншила масою тіла 2,3–3,2 кг, яких було розподілено на дві рівні групи. Тваринам основної групи інстилювали розчин полісахаридів алое деревоподібного по одній краплі тричі на добу, тоді як кролі контрольної групи отримували фізіологічний розчин за аналогічною схемою. Лікування продовжували до повного відновлення рогівки. Розчин полісахаридів був виготовлений у лабораторії фармакології та тканинних препаратів Інституту. Модель термічного опіку центральної ділянки рогівки II ступеня тяжкості відтворювали під місцевою епібульбарною анестезією 0,5 % розчином алкаїну. Для нанесення опіку використовували електричний стержень Goot PX-601 із мідною насадкою циліндричної форми діаметром 6 мм (площа контакту 28,3 мм²), нагрітою до температури 320 °С; тривалість контакту становила 1 секунду (патент України № 151644). З метою профілактики інфекційних ускладнень поверхню ушкодження одноразово обробляли очними краплями Флоксал. Матеріал для електронно-мікроскопічного дослідження відбирали на 15-ту добу після відтворення опіку. Усі експериментальні процедури проводили відповідно до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986) та Закону України № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження». Для електронно-мікроскопічного дослідження фрагменти рогівки обробляли за стандартною методикою. Вивчали ультраструктурні зміни ендотелію рогівки за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-100-01 (Україна). Результати та їх обговорення. Архітектоніка ендотеліального шару рогівки на 15-ту добу після курсових інстиляцій розчину полісахаридів алое деревоподібного залишалась збереженою. У більшості ендотеліоцитів відзначалося підвищення електронної щільності цитоплазматичного матриксу порівняно з відповідними клітинами контрольної групи, які отримували інстиляції фізіологічного розчину. У цитоплазмі цих клітин виявляли значну кількість вільних рибосом, а також різко розширені цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки, заповнені електронно-щільним вмістом і вкриті численними рибосомами. Їх ядра були великими, з нерівними контурами каріолеми. Крім того, в них спостерігалося збільшення кількості мітохондрій. Сукупність виявлених ультраструктурних ознак в ендотелії рогівки свідчить про активацію білоксинтетичних процесів в його клітинах і, в цілому, про посилення в них метаболічної активності. У контрольній групі ультраструктура ендотеліальних клітин перебувала в межах норми і ознаки активації внутрішньоклітинних процесів були незначними. Осередково в даних клітинах мали місце ознаки набряку цитоплазми та окремих мембранних органел. Разом із тим у частини клітин обох експериментальних груп спостерігалась вакуолізація та часткова деструкція крист окремих мітохондрій. Такі зміни, ймовірно, пов’язані з інтенсивним використанням енергетичних ресурсів для внутрішньо та позаклітинних потреб. Висновок. П'ятнадцятиденний курс інстиляцій полісахаридів алое деревоподібного забезпечує збереження ультраструктурної організації ендотелію рогівки та супроводжується посиленням метаболічної активності ендотеліоцитів, що свідчить про сприятливий вплив препарату на функціональний стан рогівки після термічного ушкодження.
ДИНАМІКА ЗМІН АКТИВНОСТІ БІОХІМІЧНИХ ФЕРМЕНТІВ ТА РІВНЯ АТФ МІТОХОНДРІЙ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПРИ МЕТАНОЛОВІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ
Молчанюк, Наталія Іванівна
;
Михейцева, Ірина Миколаївна
(2026)
Актуальність. Метанолова інтоксикація залишається актуальною проблемою сучасної медицини через високий ризик розвитку тяжких метаболічних порушень та незворотних ушкоджень органів. Печінка є основним органом біотрансформації метанолу, де утворюються його токсичні метаболіти — формальдегід і мурашина кислота. Остання пригнічує активність цитохромоксидази мітохондрій, порушує процеси окисного фосфорилювання та знижує синтез АТФ, що призводить до розвитку енергетичного дефіциту клітин. У зв'язку з цим особливого значення набуває комплексне вивчення ультраструктурних змін гепатоцитів у поєднанні з визначенням активності біохімічних ферментів і рівня АТФ мітохондрій. Такий підхід дозволяє оцінити функціональний стан печінки, ступінь порушення її антитоксичної функції та роль мітохондріальної дисфункції в механізмах токсичного ураження за умов метанолової інтоксикації. Мета. Вивчити зміни активності біохімічних ферментів енергетичного обміну (цитохромоксидази і сукцинатдегідрогенази) та рівня АТФ в мітохондріях печінки щурів в динаміці після метаноловій інтоксикації Матеріал і методи. Дослідження проведено на 12 дорослих білих щурах лінії Вістар масою 250–300 г, розподілених на дві групи: I — дослідна, тваринам якої одноразово внутрішньоочеревинно вводили 100 % метанол у дозі 0,75 г/кг маси тіла; II — контрольна, щурам якої вводили воду для ін’єкцій у відповідному об’ємі. Для щурів LD₅₀ метанолу при внутрішньо очеревинному введені становить 9,5 г/кг маси тіла. У ході дослідження визначали активність біохімічних ферментів та рівень АТФ у мітохондріях печінки щурів після метанолової інтоксикації. Отримані показники оцінювали в динаміці та порівнювали з відповідними показниками контрольної групи в період від 70 хвилин до 3 місяців після введення речовин. Усі експериментальні маніпуляції та евтаназію тварин проводили відповідно до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986). Результати. Виявлено, що через 70 хвилин після застосування метанолу в печінці визначалось зниження активності всіх досліджуваних показників, відносно норми, значення якої приймаються за 100 %, але вони не достовірно значущі. Достовірно значуще зниження відбувається з 1 доби спостереження. Так, активність цитохромоксидази на 1 добу достовірно знизилась на 41,3%; на 7 добу на 55,8 %; через 3 місяці на 34,2%. Активність сукцинатдегідрогенази в печінці еспериментальних тварин при застосуванні метанолу також достовірно значуще знизилась: на 1 добу на 45,5%; на 7 добу на 57,5%; через 3 місяці на 38,2% відносно норми. Вміст АТФ в печінці даних тварин при застосуванні метилового спирту достовірно значуще знизився на 1 добу на 31,3%; на 7 добу на 46,5%; через 3 місяці на 33,8% відносно показників норми. Таким чином, під впливом незначної дози метанолу в печінці уже відбуваються зміни в ферментативній системі мітохондрій, що призводить до зниження енергетичної їх функції. До 7 доби спостереження дані зміни прогресують і дещо підвищується рівень біохімічних показників через 3 місяці дослідження, але повного їх відновлення, і, в цілому, функціональної активності мітохондрій не відбувається. Висновок. Метанолова інтоксикація спричиняє суттєве порушення функціонального стану мітохондрій печінки, що проявляється зниженням активності цитохромоксидази та сукцинатдегідрогенази. Виявлені зміни супроводжуються порушенням енергопродукуючих процесів і зниженням енергетичного забезпечення гепатоцитів, що може негативно позначатися на антитоксичній функції печінки.
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ СУДИН ЗА АДРЕНАЛІН-ІНДУКОВАНОЇ ГЛАУКОМИ ОБТЯЖЕНОЇ ХРОНІЧНИМ ПСИХОЕМОЦІЙНИМ СТРЕСОМ
Михейцева, Ірина Миколаївна
;
Сіроштаненко, Тетяна Іванівна
;
Кузнецов, Максим Костянтинович
;
Алобісі, Маяр
(2026)
Актуальність. Глаукома є однією з провідних причин незворотної втрати зору. Поряд із підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ) важливе значення в розвитку глаукомного процесу мають порушення судинної регуляції, тканинної перфузії та мікроциркуляції. Хронічний психоемоційний стрес здатний впливати на судинний тонус і регуляцію офтальмотонусу, а тривала активація симпатоадреналової системи може посилювати наявні гемодинамічні порушення (Hahad et al., 2019). Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах війни, коли люди тривалий час перебувають під впливом комплексу інтенсивних психоемоційних і фізичних стресових чинників. Водночас морфофункціональні наслідки поєднання військово-релевантного стресу з глаукомним процесом залишаються не вивченими. Дослідження структурних змін судинного русла разом із динамікою внутрішньоочного тиску дає змогу оцінити вплив хронічного стресу на перебіг експериментальної глаукоми та визначити його можливу роль у формуванні системної судинної дисфункції, що підтверджується клінічними спостереженнями при первинній відкритокутовій глаукомі (Dusmukhamedova et al., 2022). Мета. Визначити морфофункціональні зміни судинного русла та динаміку ВОТ при поєднаному моделюванні хронічного психоемоційного військово-релевантного стресу (ВРС) й адреналін-індукованої глаукоми (АІГ) у щурів. Матеріали та методи. Експериментальне дослідження проведено на статевозрілих щурах, розподілених на чотири групи: контроль, ВРС, АІГ та АІГ на тлі ВРС. Психоемоційний стрес відтворювали за допомогою розробленої системи одночасного багатофакторного впливу військово-релевантних подразників, яка передбачала поєднання звуків вибухів, світлових спалахів і механічного струшування зі зміною періодів спокою упродовж 42 діб (Михейцева та ін., 2026). Адреналін-індуковану глаукому моделювали шляхом системного внутрішньоочеревинного введення розчину адреналіну гідротартрату за розробленою схемою (Михейцева, 2009). Внутрішньоочний тиск визначали апланаційним тонометром до початку моделювання, на 21-шу та 42-гу добу експерименту. Для оцінювання системних судинних змін досліджували судинне русло тонкого кишківника ex situ. Фрагменти тканини промивали фізіологічним розчином, розрізали вздовж, розміщували на предметному склі та вивчали методом світлової мікроскопії. Оцінювали характер кровонаповнення, рівномірність просвіту судин, наявність дилатації, спазму, стазу, судинних розривів, дезорганізації капілярної сітки й ознак ішемічного ушкодження тканини. Статистичну обробку результатів проводили із застосуванням непараметричних критеріїв Вілкоксона та Манна–Уїтні. Відмінності вважали статистично значущими при р≤0,05. Результати та їх обговорення. У контрольній групі показники ВОТ протягом періоду спостереження істотно не змінювалися. В умовах ізольованого ВРС встановлено помірне, але статистично значуще підвищення офтальмотонусу. При моделюванні адреналін- індукованої глаукоми ВОТ поступово зростав і на 21-шу добу перевищував вихідний рівень на 10,3%, а на 42-гу добу — на 35,0% (р<0,001). Найвиразніші функціональні порушення спостерігали при поєднанні АІГ з ВРС. На 21- шу добу ВОТ перевищував вихідний показник на 30,2% і був на 23,4% вищим, ніж у тварин з ізольованою адреналін-індукованою глаукомою (р<0,001). На 42-гу добу його приріст становив 46,7% порівняно з вихідним рівнем (р<0,001), а порівняно з групою АІГ показник був вищим на 13,6% (р<0,05). Отримані результати свідчать, що хронічний психоемоційний стрес посилює порушення регуляції офтальмотонусу, сформовані внаслідок тривалої адренергічної стимуляції. Мікроскопічне дослідження судин тонкого кишківника контрольних тварин продемонструвало збереження цілісності тканини, рівномірне кровонаповнення та впорядковану структуру судинної мережі. За ізольованої дії ВРС виявляли стаз, нерівномірне кровонаповнення судин різного калібру, чергування ділянок їх розширення і звуження, а також поодинокі порушення цілісності судинного рисунка. Такі зміни відповідали ознакам розладу судинного тонусу та мікроциркуляції. При АІГ на тлі ВРС морфологічні зміни були більш вираженими та поширеними. Спостерігали значне розширення судин, множинні ділянки стазу і патологічного кровонаповнення, збільшення кількості судинних розривів, нерівномірність просвіту судин та дезорганізацію розгалуженої капілярної сітки. Виявлені порушення супроводжувалися ознаками ішемічного ушкодження тканини тонкого кишківника. Посилення морфологічних змін за комбінованого впливу узгоджувалося з більш значним підвищенням ВОТ. Це може свідчити про формування системного морфофункціонального синдрому, що охоплює порушення нейроендокринної регуляції, судинного тонусу та мікроциркуляції. Водночас зміни судин кишківника слід розглядати як маркер системної судинної відповіді. Морфологічне дослідження судинних структур органа зору становить перспективний напрям подальшої роботи. Висновки. Поєднана дія хронічного військово-релевантного психоемоційного стресу та адреналін-індукованої глаукоми спричиняє більш виражені морфофункціональні порушення порівняно з ізольованим моделюванням глаукомного процесу. Встановлено значне та стійке підвищення внутрішньоочного тиску, яке супроводжується порушенням кровонаповнення судин, стазом, дилатацією, судинними розривами та дезорганізацією капілярної мережі тонкого кишківника. Отримані результати підтверджують потенціювальну роль хронічного психоемоційного стресу у формуванні системної судинної дисфункції та прогресуванні експериментального глаукомного процесу. Список літератури 1. Hahad, O., Prochaska, J. H., Daiber, A., & Münzel, T. (2019). Environmental noise- induced effects on stress hormones, oxidative stress, and vascular dysfunction: Key factors in the relationship between cerebrocardiovascular and psychological disorders. Oxidative Medicine and Cellular Longevity, 2019, Article 4623109. https://doi.org/10.1155/2019/4623109 2. Dusmukhamedova, A. M., Tuychibaeva, D. M., & Khadzhimetov, A. A. (2022). Assessing factors of endothelial vascular dysfunction in patients with primary open-angle glaucoma. Journal of Ophthalmology (Ukraine), (6), 14–18. https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202261418 3. Михейцева, І. М., Коломійчук, С. Г., Сіроштаненко, Т. І., & Кузнецов, М. К. (2026). Система забезпечення одночасного багатофакторного впливу стресових чинників для моделювання військово-релевантного посттравматичного стресового розладу (Патент № UA 163427 U). Державна установа "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України". 4. Михейцева, І. М. (2009). Спосіб моделювання хронічного підвищеного внутрішньоочного тиску у щурів (Патент № UA 38446 U). Державний департамент інтелектуальної власності України.
АСПЕКТИ УЛЬТРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН В ЕНДОТЕЛІЇ РОГІВКИ КРОЛІВ ПІСЛЯ КУРСОВИХ ІНСТИЛЯЦІЙ НАНОЧАСТОК СРІБЛА
Макарова, Марія Борисівна
;
Молчанюк, Наталія Іванівна
;
Іванова, Ольга Миколаївна
(2026)
Актуальність. Наночастки срібла (НЧС) завдяки антимікробним властивостям, вираженої імуномоделюючої дії та в якості транспортних форм набувають дедалі ширшого застосування в медицині, зокрема, в офтальмології як таргетні наноліки. Водночас тривалий контакт НЧС з тканинами ока мало вивчений та потребує ретельного дослідження на ультраструктурному рівні. Ендотелій рогівки виконує ключову роль у підтриманні її прозорості та належного рівня гідратації, а його клітини обмежені в здатності до регенерації, що робить їх особливо вразливими до несприятливих впливів. НЧС складний фізичний об’єкт, конгломерат, що складається з тисячі нейтральних атомів металевого срібла, що здатний довго циркулювати та проникати крізь тканинні бар’єри всередину клітин шляхом ендоцитозу та потенційно акумулюватися впливаючи на клітини та їх органели. Вивчення ультраструктурних змін ендотеліальних клітин рогівки (ЕКР) після тривалих курсових інстиляцій є важливим для обґрунтування безпеки застосування металевих наночасток в офтальмологічній практиці. Мета. Вивчити ультраструктурні зміни в ендотелальних клітинах рогівки кролів після тривалих інстиляцій в кон’юнктивальну порожнину колоїдного розчину наночасток срібла. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 9 дорослих кролях породи Шиншила масою 2,5–3,0 кг, розподілених на 3 групи. Тваринам I та II піддослідних груп проводили щоденні триразові інстиляції в кон’юнктивальну порожнину колоїдного розчину наночасток срібла сферичної форми, з переважним розміром 30 нм, отриманих цитратним методом синтезу. протягом 15 та 30 днів відповідно; III (контрольній) групі в ті ж строки й в аналогічному об’ємі закапували фізіологічний розчин. Маніпуляції на тваринах та їх евтаназія здійснювались відповідно до «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986). Ультраструктура ЕК рогівки кролів досліджувалась за допомогою електронного мікроскопу ПЕМ-100-01 (Україна) через 15 та 30 добу після інстиляцій НЧС та проводився кількісний аналіз їх органел за програмою SEO ImageLab. Результати та їх обговорення. В контрольній групі тварин на 15 та 30 добу інстиляцій фізіологічного розчину в кон’юнктивальну порожнину ока ультраструктурних змін в ЕКР не було виявлено. Поверхнева щільність (ПЩ) рибосом в 1мкм склала 13,418±2,286, гранулярної ендоплазматичної сітки (ГЕС) 0,094±10,0042 та мітохондрій 0,2337±0,0469 на 30 добу впливу. В піддослідній групі на 15й день інстиляції НЧС окремі ЕКР перебували в стані екстраклітинного набряку легкого ступеню та незначними осередками пошкодження структур цитоскелету. В ЕКР переважали органели, що свідчать про активацію білкового синтезу, такі як: вільні рибосоми та елементи гранулярної ендоплазматичної сітки (ГЕС). ПЩ рибосом на 1 мкм2 склала 14,106 ±3,641, що на 5,13 % вище в порівнянні з контрольною групою тварин. ПЩ ГЕС в 1 мкм2 склала 0,120±0,003, що на 27,66 % більша, ніж в групі контролю. Також спостерігалась тенденція підвищення ПЩ мітохондрій до 0,277±0,083, що на 17 % вище, ніж в групі контролю. Деструкція крист була виявлена у 9,4 % мітохондрій, що може вказувати на початкову або помірну стадію мітохондріальної дисфункції та клітинний стрес внаслідок впливу НЧС в 15-денний період, що призводить до індукованої активації енергетичних процесів в ЕКР. Після 30-денного впливу НЧС метаболічні процеси в ЕКР протікали ще активніше, ніж після 15 днів інстиляції НЧС. Збільшилась поверхнева ПЩ вільних рибосом, цистерн ГЕС та мітохондрій в 1 мкм2. В ряді ЕКР виявлялись ділянки дещо розрідженого розташування органел цитоскелету. ПЩ рибосом в 1 мкм2 склала 18,764±3,830 та підвищилась на 39,79 % по відношенню до групи контролю та на 32,96 % по відношенню до 15-денного впливу НЧС. ПЩ ГЕС була 0,229±0,110, що виросла на 143,78 % по відношенню до групи контролю та на 91,65 % по відношенню до 15-денних інстиляцій НЧС. ПЩ мітохондрій - 0,384±0,184 підвищилась на 64,24 % по відношенню до групи контролю та на 38,49 % по відношенню до групи після 15-денного впливу. В даний строк відмічалось, що 30,11 % мітохондрій знаходились в активованому стані, що вказує на підвищення енергетичної функції, високий регенеративний потенціал ЕКР кролів та їх адаптацію к тривалому впливу НЧС. Висновок. Інстиляції в кон’юнктивальну порожнину колоїдного розчину НЧС розміром 30 нм через 15 днів викликають в ЕКР кролів осередкові деструктивні зміни, але завдяки високому потенціалу ЕКР до розвитку процесів компенсаторно – адаптивного характеру та посиленню метаболічної активності, відбувається збільшення кількість пластичного матеріалу, що спонукає адаптуватись ЕКР до тривалого впливу НЧС та активно відновити органели на 30-й день спостереження.
OBSCURATION MYOPIA IN PARTIAL CONGENITAL CATARACT
Боброва, Надія Федорівна
(2025)
In zonular (lamellar) congenital cataracts, lens opacities occupy specific zones of the lens. These cataracts are the most common type of congenital cataracts in children. They are typically bilateral, symmetrical, and stationary, presenting as ring-shaped opacities between the nucleus and cortical layers of the lens (Bobrova N.F., Vit V.V., 2006). Due to this structural pattern, children usually retain relatively high residual visual acuity, and early surgical intervention is often unnecessary unless visual acuity decreases to 0.25–0.3 or lower (Bobrova N., 2012). The optical outcome of congenital cataract surgery depends on the type of cataract (Bobrova N., 1988), the quality and extent of surgical intervention (e.g., primary IOL implantation after the age of 3 years) (Bobrova N., 2003; Trivedi & Wilson, 2005; Vasavada et al., 2003; Zetterstrom et al., 2005), pleoptic therapy, and the timing of the surgery, which is critical for preventing amblyopia. However, some studies have indicated a potential risk for the development of deprivation myopia as a result of congenital cataracts (Rasooly & BenEzra, 1988). The paper studied the probability of deprivation myopia development on eyes with congenital cataracts in children in cases of untimely surgery. 30 children aged 9 mo-16 years (average 7.09 ± 3.3 years) (51 eyes) with congenital cataracts were examined and operated on. Our study showed that in all age groups of children with congenital zonular non-operated cataracts with low (0.1-0.17) residual visual acuity, even in the youngest (younger than 3 years) group, the axial length increase compared to age norms was noted, which, in turn, determined the myopic refraction formation of the cataract eye. The obtained data may indicate the involvement of different adaptation mechanisms, which leads to the axial length increase. So, it is necessary to perform earlier cataract removal surgery to prevent the deprivation myopia development on the eyes with congenital zonular cataracts.