eFIEDTTR :: Головна

eFIEDTTR - Electronic Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy Repository

Вітаємо в репозитарії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».

Відкритий електронний архів (репозитарій) eFIEDTTR забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання та довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та навчально-методичного призначення, створених науковими та науково-педагогічними співробітниками, аспірантами Інституту імені В.П. Філатова.

Серед матеріалів репозитарія — статті з наукових журналів, матеріали конференцій, монографії, навчальні посібники, студентські роботи, дисертації та автореферати, презентації, звіти та ін.

Кількість документів у репозитарії: 1895

Електронний архів формується та функціонує відповідно до Положення про репозитарій Інститута імені В.П.Філатова.

Нові матеріали для розміщення надсилайте на filatovinstitut@ukr.net

У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки Інститута імені В.П.Філатова або на електронну пошту filatovinstitut@ukr.net

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Нові надходження

Вісім десятиліть на варті зору: «Офтальмологічному журналу» – 80 років!
Пасєчнікова, Наталія Володимирівна
;
Полякова, Світлана Іванівна
;
Слободяник, Світлана Борисівна
;
Стойловська, Олена Георгіївна
;
Аркуша, Ганна Юріївна
(2026)
В історії української медицини є видання, які стали не просто майданчиками для публікацій, а справжніми літописами цілої галузі. Саме таким для української офтальмології був і залишається «Офтальмологічний журнал». Заснований ще у 1946 році академіком Володимиром Петровичем Філатовим, він десятиліттями формував обличчя української офтальмології. Сьогодні ми відзначаємо визначну дату – 80 років від дня заснування. In the history of Ukrainian medicine, there are journals that have become not just media to distribute publications, but true chronicles of particular fields of science. This is what the Ophthalmological Journal was and remains for Ukrainian ophthalmology. The journal was founded by Acad. V.P. Filatov as early as 1946, and has been shaping the face of Ukrainian ophthalmology for decades. Today we celebrate a significant milestone, the 80th anniversary of the journal.
Від книжкового сховища до науково-інформаційного центру: 80 років Науковій бібліотеці Інституту імені В. П. Філатова
Горшков, Дмитро Володимирович
(2026)
У 2026 році наша організація – Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» – відзначає своє 90-річчя. Але в процесі ювілейних заходів, які відбуваються протягом усього року, я пропоную звернути увагу на більш скромний ювілей одного з найважливіших підрозділів нашого інституту. А саме у 2026 році відзначає своє 80-річчя Наукова бібліотека Інституту імені В.П. Філатова, яка організована у 1946 році за розпорядженням академіка Володимира Петровича Філатова. Our organization, State Institution “The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, is celebrating its 90th anniversary in 2026. Although anniversary events are being held throughout this year, I propose to pay attention to a more modest jubilee of one of the most important departments of the institute. In March 2026, we celebrate the 80th anniversary of the Scientific Library of the institute, which was established on the instructions of Acad. V.P. Filatov in 1946.
Сучасні можливості та обмеження етіологічної діагностики офтальмотуберкульозу: огляд літератури
Колесніченко, Вікторія Віталіївна
;
Дорохова, Олександра Едуардівна
;
Зборовська, Олександра Володимирівна
(2026)
Офтальмотуберкульоз залишається однією з діагностично складних форм позалегеневого туберкульозу для визначення етіології. Пауцибацилярний характер захворювання, обмежена кількість внутрішньоочного матеріалу та патогенетична гетерогенність значно ускладнюють безпосереднє підтвердження Mycobacterium tuberculosis (МБТ) у тканинах і рідинах ока. У цьому огляді проаналізовано сучасні можливості та обмеження етіологічної діагностики офтальмотуберкульозу. Розглянуто молекулярно-генетичні методи прямого виявлення МБТ, включаючи ПЛР, автоматизовані молекулярні платформи та дослідження позаклітинної ДНК. Незважаючи на розвиток цих методів, їх чутливість залишається варіабельною, тому негативний результат не дозволяє надійно виключити туберкульозну етіологію внутрішньоочного запалення. Окрему увагу приділено непрямим методам підтвердження МБТ-інфікування – туберкуліновій шкірній пробі та тестам вивільнення інтерферону-γ (interferon-gamma release assays, IGRA), зокрема QuantiFERON (QFT). Позитивний результат IGRA свідчить про наявність специфічної імунної відповіді на МБТ, однак не визначає локалізацію інфекційного процесу та самостійно не підтверджує причинний зв’язок між МБТ-інфікуванням і внутрішньоочним запаленням. Однією з основних проблем оцінки діагностичної точності сучасних методів залишається відсутність незалежного та достатньо чутливого референтного стандарту для офтальмотуберкульозу. Подальші дослідження мають бути спрямовані не тільки на підвищення чутливості методів прямої діагностики, а й на пошук та незалежну перевірку маркерів, які дозволять відрізнити етіологічно пов’язане з МБТ внутрішньоочне запалення від супутнього латентного інфікування.
Вплив інтравітреальних ін'єкцій різних доз топотекану на ультраструктуру сітківки кроликів
Боброва, Надія Федорівна
;
Молчанюк, Наталія Іванівна
;
Сорочинська, Тетяна Анатоліївна
;
Варшанідзе, ЄВ
(2026)
Мета. Вивчити ультраструктурні зміни сітківки кроликів після інтравітреального введення топотекану в різних дозах. Матеріал та методи. Дослідження проведено на 12 кроликах породи шиншила. Десяти тваринам виконували одноразову інтравітреальну ін'єкцію 0,1 мл топотекану в дозах 20, 30, 40, 50 або 60 мкг (5 підгруп по 4 ока). Контрольній групі (2 тварини, 4 ока) вводили 0,1 мл фізіологічного розчину. Контрольні огляди тварин після ін’єкції проводилися наступного дня, через 1, 2, 3, 4 тижні після ін’єкції з оцінкою загального стану та стану очей: під щілинною лампою та офтальмоскопічно. Через місяць після ін'єкції в умовах загальної анестезії проводилась енуклеація обох очей кроликів з наступним виведенням з експерименту шляхом повітряної емболії, після чого було проведене електронно-мікроскопічне дослідження хоріоретинального комплексу. Оцінка ультраструктурних змін хоріоретинального комплексу мала якісний описовий характер. Результати. Загальний стан тварин та стан переднього відділу ока залишалися без змін у всіх групах. Офтальмоскопічно після введення 20–40 мкг топотекану патологічних змін не виявлено, після доз 50 і 60 мкг через 1 тиждень відзначалося незначне поблідніння сітківки без подальшого прогресування. Ультраструктурний аналіз показав дозозалежний характер змін. При введенні 20–30 мкг спостерігалися мінімальні оборотні гідропічні зміни клітин пігментного епітелію та внутрішніх шарів сітківки зі збереженням її архітектоніки. Дози 40–50 мкг супроводжувалися більш вираженою гідропічною дистрофією структур хоріоретинального комплексу. При введенні 60 мкг виявлено початкові альтераційні зміни окремих органел нервових клітин. Висновки. Інтравітреальне введення топотекану в дозах 20–30 мкг (еквівалент 40–60 мкг для людини) викликає лише мінімальні оборотні ультраструктурні зміни сітківки. Дози 40–50 мкг (еквівалент 80–100 мкг у людини) забезпечують оптимальне співвідношення потенційної ефективності та токсичності. Доза 60 мкг (еквівалент 120 мкг у людини) супроводжується початковими альтераційними змінами хоріоретинального комплексу. Отримані результати підтверджують нижчу токсичність топотекану порівняно з мелфаланом і можуть бути використані для обґрунтування вибору безпечних доз інтравітреальної хіміотерапії ретинобластоми.
Амплітуда сакад і тривалість фіксацій у дітей із ретинопатією недоношених у статичному та динамічному тестах
Артамонов, Олександр Олександрович
;
Кацан , Сергій Володимирович
(2026)
Мета. Порівняти розподіл сакад за амплітудою та фіксацій за тривалістю між п’ятьма клінічними групами дітей без та з ретинопатією недоношених у статичному й динамічному тестах та оцінити вплив виключення записів, пов’язаних із морганням. Матеріал та методи. Проаналізовано записи рухів очей дітей 6–13 років п’яти груп: доношених з еметропією, доношених з міопією, передчасно народжених без ретинопатії недоношених (РН), дітей після лазерної коагуляції з приводу РН та дітей після самовільного регресу РН. Записи отримано за допомогою EyeLink® 1000 Plus із частотою 2000 Гц. Дані для аналізу сакад були доступні у 119 дітей у статичному тесті та у 123 – у динамічному; для фіксацій – у 113 та 118 дітей. Сакади поділяли за амплітудою, фіксації – за тривалістю. Групи порівнювали з урахуванням кількох вимірювань в однієї дитини. Аналіз повторили після виключення записів, пов’язаних із морганням. Результати. У статичному тесті виявлено міжгрупові відмінності частки сакад амплітудою 5–10° (p=0,0028) та ≥5° (p=0,0126). Для класу 5–10° після поправки Холма доношені діти з еметропією (18,9 %) відрізнялися від дітей після самовільного регресу РН (6,8 %; p=0,0032) та від доношених дітей з міопією (7,7 %; p=0,014). Для класу ≥5° частки становили 32,8 % у доношених дітей з еметропією, 19,9 % після лазерної коагуляції та 18,8 % після самовільного регресу РН; після поправки Холма жодна пара груп статистично значущо не відрізнялася. Відмінностей частки сакад <1° не виявлено (p=0,133). Після виключення записів, пов’язаних із морганням, загальні відмінності для класів 5–10° і ≥5° зберігалися (p=0,0033 і p=0,030). У динамічному тесті відмінностей для сакад ≥5° (p=0,701) та класів тривалості фіксацій (p=0,060–0,920) не виявлено. Висновки. У статичному тесті міжгрупові відмінності виявлено для сакад більшої амплітуди: частка сакад 5–10° у доношених дітей з еметропією була вищою, ніж у дітей після самовільного регресу РН та в доношених дітей з міопією. Для сакад ≥5° загальна відмінність між групами не підтверджувалася в жодній парі після поправки на множинні порівняння. Результати потребують перевірки з урахуванням віку та не встановлюють причини цих особливостей.