Об’єктивний показник запалення в реальній практиці при антиангіогенній терапії у пацієнтів з ексудативною формою вікової дегенерації макули

Abstract

Актуальність Інтравітреальне введення інгібітора фактора росту ендотелію судин (ФРЕС) – найбільш росповсюджена внутрішньоочна процедура в усьому світі, що призвела революцію у лікування багатьох захворювань сітківки, зокрема ексудативної форми вікової дегенерації макули. За останні роки кількість інтравітреальних ін’єкцій значно збільшилась в геометричній прогресії, що призвело до збільшення кількості запальних реакцій після інтравітреальних введень. У дослідженнях HAWK і HARRIER після інтравітреального введення інгібітору ангіогенезу, запальні ускладнення, зокрема, увеїт виникали у 2,2 % в групі бролуцизумабу 6 мг, та 0,3% в групі афліберцепту 2 мг. На сьогоднішній день загальноприйнятою методикою діагностики увеїтів є лазерна блікова фотометрія (ЛБФ). Лазерна блікова фотометрія – це єдиний об’єктивний та кількісний метод визначення мінімальних змін проникності гематоофтальмічного бар’єру. Нормальним вважається показник ЛБФ до 10 ф/мс включно. Мета. Вивчити показник внутрішньоочного запалення методом лазерної блікової фотометрії у пацієнтів з ексудативною формою вікової дегенерації макули, при антиангіогенній терапії. Матеріали та методи. Дизайн дослідження - відкрите, проспективне, порівняльне та інтервенційне. Для лікування в першій групі пацієнтів проводилось інтравітреальне введення 2 мг (0,05 мл) афліберцепту, в другій групі 6 мг (0,05 мл), бролуцизумабу за схемою treat and extend (Т&E). У схемі T&E початкова фаза навантаження трьома дозами інгібітора ангіогенезу проводиться з місячними інтервалами. Після цього в групі афліберцепту наступне введення проводили через 8 тижнів, а в групі бролуцизумабу – через 12 тижнів. При відсутності набряку сітківки інтервал між введеннями подовжували на 2 тижні. З появою ознак рецидиву захворювання, інтервал лікування скорочували на 2 тижні до стабілізації захворювання. Критерії включення: у дослідженні брали участь лише первинні, неліковані пацієнти з ексудативною формою вікової дегенерації макули, яким показано проведення антиангіогенної терапії. Усім пацієнтам проводились візометрія, оптична когерентна томографія, флюоресцентна ангіографія, лазерна блікова фотометрія перед введенням препарату. Головний показник дослідження: динаміка показника лазерної блікової фотометрії протягом 6 місяців спостереження. Вторинний показник дослідження: динаміка медіани гостроти зору та товщини центральної сітківки на шостому місяці спостереження порівняно с вихідними показниками. Результати. В дослідження було включено 18 пацієнтів (21 око) з ексудативною формою вікової дегенерації макули. Серед них було 4 чоловіків та 14 жінок. Медіана віку пацієнтів склала 62 роки (від 47 до 85 років). Пацієнти були поділені на дві групи. В першу групу увійшли 10 пацієнтів (12 очей), яким інтравітреально вводили афліберцепт. До другої групи увійшло 8 пацієнтів (9 очей), які за протоколом отримували бролуцизумаб. Медіана об’єктивного показника запалення до початка терапії в групі афліберцепту склала 5,8 ф/мс (від 2 ф/мс до 13,7 ф/мс), через 6 місяців вона становила 5,1 ф/мс (від 3,9 ф/мс до 6,9 ф/мс), р=0,1. В групі бролуцизумабу медіана об’єктивного показника запалення склала 6,95 ф/мс (від 4,7 ф/мс до 19 ф/мс), через 6 місяців 7,1 ф/мс ( від 5 ф/мс до 9,2 ф/мс), р=0,4. За весь період спостереження статистично значимих змін показника лазерної блікової фотометрії у двох групах не відмічалось. Медіана показника запалення на початку та на 6 місяці між групами статистично значимо не відрізнялась р=0,5 та р=0,2 відповідно. В групі афліберцепту медіана гостроти зору до лікування склала 0,2, а через 6 місяців спостереження гострота зору підвищилась до 0,35 р=0,02. В групі бролуцизумаба медіана гостроти зору склала 0,25, через 6 місяців спостереження відмічалось підвищення гостроти зору до 0,4 р=0,03. Медіана гостроти зору на початку та на 6 місяці між групами не відрізнялась р=0,3 та р=0,5 відповідно. В групі афліберцепту медіана центральної товщини сітківки до початку терапії склала 332 мкм, а через 6 місяців товщина сітківки зменшилась 232 мкм, р=0,007. В групі бролуцизумабу медіана центральної товщини сітківки до початку терапії 309 мкм, а через 6 місяців 225 мкм, р=0,006. Медіана центральної товщини сітківки на початку та на 6 місяці між групами не відрізнялась р=0,8 та р=0,1 відповідно. Висновки. Інтравітреальне введення афліберцепту та бролуцизумабу первинним пацієнтам з ексудативною формою вікової дегенерації макули не призводить до підвищення показника ЛБФ в термін 6 місяців, в режимі T&E. Необхідне подальше вивчення показника лазерної блікової фотометрії у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями сітківки з більшою кількістю пацієнтів та з довшим періодом спостереження.