eFIEDTTR - Electronic Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy Repository

Вітаємо в репозитарії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».

Відкритий електронний архів (репозитарій) eFIEDTTR забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання та довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та навчально-методичного призначення, створених науковими та науково-педагогічними співробітниками, аспірантами Інституту імені В.П. Філатова.

Серед матеріалів репозитарія — статті з наукових журналів, матеріали конференцій, монографії, навчальні посібники, студентські роботи, дисертації та автореферати, презентації, звіти та ін.

Кількість документів у репозитарії: 1730

Електронний архів формується та функціонує відповідно до Положення про репозитарій Інститута імені В.П.Філатова.

Нові матеріали для розміщення надсилайте на filatovinstitut@ukr.net

У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки Інститута імені В.П.Філатова або на електронну пошту filatovinstitut@ukr.net

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Клінічний випадок хірургічного лікування проникаючого поранення рогівки з внутрішньоочним стороннім тілом в пласкій частині війчастого тіла у підлітка
    (2025) Боброва, Надія Федорівна; Дембовецька, Ганна Миколаївна; Сорочинська, Тетяна Анатоліївна; Довгань, Ольга Димитріївна
    Представлено рідкісний клінічний випадок проникаючого поранення рогівки та кришталика з незвичною локалізацією внутрішньоочного стороннього тіла (ВОСТ) у пласкій частині війчастого тіла у підлітка та оригінальний спосіб його видалення у комплексі реконструктивного втручання. Хлопець Б., 16 років, був ургентно госпіталізований до відділу офтальмопатології дитячого віку ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» зі скаргами на погіршення зору правого ока після травми, отриманої під час роботи з сінокосаркою. Проведено комплексне оперативне втручання: хірургічна обробка рани рогівки; факоаспірація травматичної катаракти з передньою вітректомією та ендокапсулярною імплантацією гнучкої інтраокулярної лінзи (ІОЛ) «Acrysof» SN60WF +23,0D; видалення ВОСТ із пласкої частини війчастого тіла. Для візуалізації та видалення ВОСТ, а також для оцінки стану навколишніх тканин – зокрема, визначення наявності або відсутності початкового гнійного процесу – застосовано методику склерокомпресії широким шпателем у зоні війчастого тіла та локалізації ВОСТ. Видалення ВОСТ проводили під прямим візуальним контролем із використанням операційного мікроскопа, переднім шляхом через катарактальний розріз та отвори переднього і заднього капсулорексисів, за допомогою магніта. Збереження залишків капсулярних склепінь дало можливість одночасно виконати первинну ендокапсулярну імплантацію ІОЛ. Таким чином вдалося провести одномоментну повну реабілітацію травмованого підлітка – видалення ВОСТ, усунення травматичної катаракти та ендокапсулярну імплантацію ІОЛ, використовуючи один лімбальний розтином за час одного хірургічного втручання.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Порушення зорових функцій при синдромі Арно́льда — Кіа́рі (аналіз клінічних випадків)
    (2025) Коновалова, Наталія Валеріївна; Зборовська, Олександра Володимирівна; Бушуева, Наталія Миколаївна; Гузун, Ольга Володимирівна; Серебріна, Тетяна Михайлівна
    Мета: провести аналіз клінічних проявів порушення зорових функцій при синдромі Арнольда-Кіарі. Матеріал та методи. Під нашим спостереженням в ДУ: Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України і Центрі мікрохірургії ока багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету (ЦМО БМЦ ОНМедУ) знаходились 2 пацієнти з синдромом Арнольда-Кіарі. Проводились загально клінічні офтальмологічні дослідження. Результати. Проведено аналіз клінічних випадків хворих з синдромом Арнольда-Кіарі. Визначені основні ознаки проявів синдрому, діагностики та можливості лікування з метою збереження зорових функцій. Висновки. Комплексний підхід до вирішення медичних проблем завжди був актуальним, особливо, коли це стосується коморбідних захворювань. Є низька офтальмологічних питань, які потребують консультації невропатологів, нейрохірургів для правильного встановлення діагнозу і своєчасного подальшого лікування. Представлені клінічні випадки продемонстрували можливі прояви синдрому Арнольда-Кіарі, включаючи косоокість, застійний диск зорового нерву, що допомагає в вирішенні проблеми діагностики і лікування захворювання. Не існує ні патогномонічного симптому, ні групи симптомів, що дозволяють клінічно діагностувати синдром Арнольда-Кіарі і можлива тільки візуалізуюча діагностика. Визначення відповідних офтальмологічних порушень на ранніх етапах дозволяє своєчасно запідозрити і виявити дану аномалію. Комплексне довготривале лікування здатне протягом багатьох років стабілізувати зорові функції хворих з синдромом Арнольда - Кіарі.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Вплив інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту зофеноприлу на гідро- та гемодинаміку ока у кроликів з експериментальною глаукомою
    (2025) Михейцева, Ірина Миколаївна; Храменко, Наталія Іванівна; Коломійчук, Сергій Григорович; Сіроштаненко, Тетяна Іванівна; Алобісі, Майяр
    Мета. Дослідити вплив інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту зофеноприлу на динаміку рівня внутрішньоочного тиску (ВОТ), реографічний коефіцієнт (RQ) та тонографічні показники ока при моделюванні адреналін-індукованої глаукоми (АІГ) у кроликів. Методи. У першій групі кроликів (12 тварин) глаукому викликали розчином адреналіну (1:1000), 0,1 мл якого вводили у вушну вену через день протягом трьох місяців (40 ін’єкцій). У другій групі (12 тварин) при моделюванні АІГ тварини отримували per os 1 мл водної суспензії зофеноприлу (1 мг/кг ваги) щоденно протягом трьох місяців. Контроль (10 кроликів) — інтактні тварини. Стан очей тварин оцінювали офтальмоскопічно та біомікроскопічно. Дослідження проведені наприкінці експерименту - через 3 місяці моделювання АІГ. ВОТ у кроликів вимірювали за допомогою апланаційного тонометра Маклакова. Вивчали гемодинаміку та гідродинаміку ока. Дані статистично обробляли з використанням критерію Крускала-Уолліса і Манна-Уітні. Результати. При АІГ у кроликів показник ВОТ на 30-ту, 60-ту та 90-ту добу статистично значуще підвищився на 28,3%, 34,2% та 46,7% відповідно, по відношенню до вихідних даних (р<0,05). При порівнянні з контролем теж відзначено зростання ВОТ на всіх строках спостереження. При застосуванні зофеноприлу на тлі АІГ отримано зниження ВОТ на 60-ту добу — на 19,6 %, на 90-ту добу — на 29,6 % по відношенню до групи з АІГ. У тварин з АІГ виявлено зниження реографічного коефіцієнта на 37,0%, відтоку камерної вологи (С) на 36,8%, зростання продукції камерної вологи (F) на 23,0% та тонографічного офтальмотонусу (P0) на 61,4% відносно контролю. Застосування зофеноприлу на тлі АІГ викликало підвищення RQ на 45,7%, С — на 41,7%, зниження рівня F на 24,1%, а P0 на 22,4% відносно АІГ без зофеноприлу. Висновки. На моделі АІГ у кроликів встановлено порушення показників очного кровотоку та гідродинаміки ока на тлі підвищеного офтальмотонусу. Застосування зофеноприлу позитивно вплинуло на функціональний стан очей: на рівень офтальмотонусу, показники очного кровотоку та циркуляції внутрішньоочної рідини.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Вплив постнатального збільшення маси тіла передчасно народженої дитини в перший місяць життя та типу вигодовування на розвиток стадій ретинопатії недоношених
    (2025) Будівська, Олена Сергіївна; Кацан , Сергій Володимирович; Заічко, Катерина Сергіївна
    Мета. Вивчити вплив постнатального збільшення маси тіла передчасно народженої дитини в перший місяць життя та типу вигодовування на розвиток стадій ретинопатії недоношених. Матеріал та методи. Ретроспективно було проведено аналіз історій хвороб 200 недоношених дітей, що перебували під наглядом у період з 2015 по 2018 рік. Діти в декретовані терміни пройшли скринінг РН. Стан очного дна оцінювався відповідно до доповненої міжнародної класифікації РН (International Classification of Retinopathy of Prematurity, Third Edition, 2021). Статистичну обробку даних проводили з використанням пакета SPSS 26, USA. Результати. Збільшення маси тіла в перший місяць життя мало пряму кореляцію з ГВ r=0,36, p<0,05 та МТ при народженні r=0,36, p<0,05, та зворотню кореляцію зі стадіями РН r= –0,38, p<0,05. В групі дітей без РН виявлено більше збільшення МТ в перший місяць життя на 36% (р=0,000). Фактор показника збільшення МТ більше 367,5 г в перший місяць показав, що з чутливістю 60% и специфічністю 78% важкі стадії РН не розвивалися. При меншому збільшенні МТ шанси на розвиток важких стадій РН вище (χ2=12,76, р=0,004). Збільшення МТ в перший місяць життя мало кореляційний зв’язок з типом вигодовування – r=0,36, p<0,05. У дітей без РН частіше зустрічається штучний тип вигодовування в порівнянні з групами з РН (χ2=4,6, р=0,045). На штучному вигодовуванні шанс на відсутність РН вище у 2,54 з 95% ДІ [1,22–5,29] раза, в порівнянні зі змішаним типом. Висновки. Збільшення маси тіла в перший місяць життя має пряму кореляцію з ГВ та з МТ при народженні r=0,36, p<0,05, та зворотню кореляцію зі стадією важкості РН r= –0,38, p<0,05. При меншому наборі ваги в перший місяць (менше 367 г) діти з РН мають в 3,31 раза вищий ризик розвитку важких стадій РН. Збільшення маси тіла в перший місяць корелює з типом вигодовування. Шанс на сприятливий перебіг РН вище у 2,54 раза при штучному типі вигодовування.