Роль поліморфних варіантів генів -174 G/C IL6 та -1082G/A і -592C/A IL10 у патогенезі кератоконуса та розвитку рецидивуючих ерозій при гратчастій дистрофії рогівки у пацієнтів з України
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Вступ. Кератоконус (КК), ектазія рогівки, є мультифакторним захворюванням зі спадковою схильністю, яке зустрічається у 1:2000 населення. Гратчаста дистрофія строми рогівки є найбільш поширеним в Україні типом (40,2%) серед інших видів спадкових дистрофій – моногенних захворювань, зумовлених мутаціями в гені TGFBI з варіюючими фенотиповими клінічними проявами.
Мета: з’ясувати роль поліморфних варіантів генів -174 G/C IL6 та -1082G/A і -592C/A IL10 як факторів спадкової схильності до розвитку кератоконусу, а також рецидивуючих ерозій у пацієнтів з гратчастою дистофією рогівки з України.
Матеріал і методи. Офтальмологічне дослідження проводили з використанням біомікроскопії, офтальмоскопії, кератотопографії, пахіметрії, дистанційної біометрії, гоніоскопії, тонометрії. Генотипування за поліморфними варіантами генів -174 G/C IL6, -1082G/A і -592C/A IL10 проводили з використанням аналізу рестрикції фрагментів продуктів ПЛР на ДНК-матриці послідовності відповідних поліморфних локусів. Для статистичного аналізу використовували Fexact-тест.
Результати. Встановлено, що частота гомозигот (АА) за IL10 rs1800896 була вищою серед хворих з КК (0,25) порівняно з частотою таких індивідів у контрольній групі (0,19). Частота гомозигот (CC) серед хворих з кератоконусом (0,18) за поліморфним локусом -174 G/C гена IL6 була нижче у порівнянні з частотою індивідів з таким генотипом в контрольній групі (0,22). Отримані дані не досягають порогу значущості, але вказують на тенденцію до асоціації поліморфних варіантів -1082G/A IL10 та -174 G/C гена IL6 з ризиком розвитку кератоконуса. В свою чергу, частота носіїв алеля C гена IL6 у пацієнтів з гратчастою дистрофією і рецидивуючими ерозіями (0,78) була достовірно вищою (р<0,05), ніж серед індивідів з контрольної групи (0,66). Також в групі пацієнтів з рецидивуючими ерозіями частота (0,48) носіїв алеля A гена IL10 rs1800872 достовірно (р<0,05) перевищувала частку носіїв цього алеля (0,33) в контрольній групі.
Висновок. За результатами проведених досліджень встановлено, що поліморфізми -174G/С гена IL6, -592С/A rs1800872 та -1082G/A rs1800896 гена IL10 разом з генами-детермінаторами створюють кумулятивний ефект модифікаторів клінічного фенотипу при кератоконусі та гратчастій дистрофії рогівки.
Опис
Бібліографічний опис
Лівшиць Л. А. Роль поліморфних варіантів генів -174 G/CIL6 та -1082G/A і -592C/AIL10 у патогенезі кератоконуса та розвитку рецидивуючих ерозій при гратчастій дистрофії рогівки у пацієнтів з України / Л. А.Лівшиць, Г. І. Дрожжина, А. М. Кучеренко, О. В. Івановська, Т. Б. Гайдамака, О. В. Городна, Е. В. Середа // Офтальмол. журн. – 2020. – № 2. – С. 3-11. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20202311