Роль поліморфних варіантів генів   -174 G/C IL6 та -1082G/A і -592C/A IL10 у патогенезі кератоконуса та розвитку рецидивуючих ерозій  при гратчастій дистрофії рогівки у пацієнтів з України

Дрожжина Галина Іванівна; Гайдамака Тетяна Борисівна

Роль поліморфних варіантів генів -174 G/C IL6 та -1082G/A і -592C/A IL10 у патогенезі кератоконуса та розвитку рецидивуючих ерозій при гратчастій дистрофії рогівки у пацієнтів з України

dc.contributor.author	Дрожжина Галина Іванівна
dc.contributor.author	Гайдамака Тетяна Борисівна
dc.date.accessioned	2024-12-26T11:07:12Z
dc.date.available	2024-12-26T11:07:12Z
dc.date.issued	2020-04
dc.description.abstract	Вступ. Кератоконус (КК), ектазія рогівки, є мультифакторним захворюванням зі спадковою схильністю, яке зустрічається у 1:2000 населення. Гратчаста дистрофія строми рогівки є найбільш поширеним в Україні типом (40,2%) серед інших видів спадкових дистрофій – моногенних захворювань, зумовлених мутаціями в гені TGFBI з варіюючими фенотиповими клінічними проявами. Мета: з’ясувати роль поліморфних варіантів генів -174 G/C IL6 та -1082G/A і -592C/A IL10 як факторів спадкової схильності до розвитку кератоконусу, а також рецидивуючих ерозій у пацієнтів з гратчастою дистофією рогівки з України. Матеріал і методи. Офтальмологічне дослідження проводили з використанням біомікроскопії, офтальмоскопії, кератотопографії, пахіметрії, дистанційної біометрії, гоніоскопії, тонометрії. Генотипування за поліморфними варіантами генів -174 G/C IL6, -1082G/A і -592C/A IL10 проводили з використанням аналізу рестрикції фрагментів продуктів ПЛР на ДНК-матриці послідовності відповідних поліморфних локусів. Для статистичного аналізу використовували Fexact-тест. Результати. Встановлено, що частота гомозигот (АА) за IL10 rs1800896 була вищою серед хворих з КК (0,25) порівняно з частотою таких індивідів у контрольній групі (0,19). Частота гомозигот (CC) серед хворих з кератоконусом (0,18) за поліморфним локусом -174 G/C гена IL6 була нижче у порівнянні з частотою індивідів з таким генотипом в контрольній групі (0,22). Отримані дані не досягають порогу значущості, але вказують на тенденцію до асоціації поліморфних варіантів -1082G/A IL10 та -174 G/C гена IL6 з ризиком розвитку кератоконуса. В свою чергу, частота носіїв алеля C гена IL6 у пацієнтів з гратчастою дистрофією і рецидивуючими ерозіями (0,78) була достовірно вищою (р<0,05), ніж серед індивідів з контрольної групи (0,66). Також в групі пацієнтів з рецидивуючими ерозіями частота (0,48) носіїв алеля A гена IL10 rs1800872 достовірно (р<0,05) перевищувала частку носіїв цього алеля (0,33) в контрольній групі. Висновок. За результатами проведених досліджень встановлено, що поліморфізми -174G/С гена IL6, -592С/A rs1800872 та -1082G/A rs1800896 гена IL10 разом з генами-детермінаторами створюють кумулятивний ефект модифікаторів клінічного фенотипу при кератоконусі та гратчастій дистрофії рогівки.
dc.identifier.citation	Лівшиць Л. А. Роль поліморфних варіантів генів -174 G/CIL6 та -1082G/A і -592C/AIL10 у патогенезі кератоконуса та розвитку рецидивуючих ерозій при гратчастій дистрофії рогівки у пацієнтів з України / Л. А.Лівшиць, Г. І. Дрожжина, А. М. Кучеренко, О. В. Івановська, Т. Б. Гайдамака, О. В. Городна, Е. В. Середа // Офтальмол. журн. – 2020. – № 2. – С. 3-11. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20202311
dc.identifier.uri	http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20202311
dc.identifier.uri	https://reposit.institut-filatova.com.ua/handle/123456789/966
dc.subject	кератоконус
dc.subject	гратчаста дистрофія рогівки
dc.subject	рецидивуючі ерозії
dc.subject	клінічний фенотип
dc.subject	поліморфізм генів інтерлейкінів
dc.subject	спадкова схильність
dc.title	Роль поліморфних варіантів генів -174 G/C IL6 та -1082G/A і -592C/A IL10 у патогенезі кератоконуса та розвитку рецидивуючих ерозій при гратчастій дистрофії рогівки у пацієнтів з України
dc.title.alternative	Role of IL6 -174 G/C, IL10 1082G/A and IL10 -592C/A in the pathogenesis of keratoconus and development of recurrent erosion in Ukrainian patients with lattice corneal dystrophy
dc.type	Article