Вплив ліпосомальної форми кверцетину на метаболічні процеси в слізній рідині та сироватці крові у кролів при кислотному опіку рогівки ІІ-го ступеня тяжкості

Abstract

Актуальність. При лікуванні опікової хвороби очей важливим є використання препаратів, які стимулюють регенерацію пошкоджених тканин та сприяють не лише відновленню їх структури, але і швидкій нормалізації біохімічних процесів. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває пошук ефективних і доступних фармакологічних речовин, вивчення механізму їх дії, а також розширення способів введення вже існуючих лікарських препаратів, що збільшує можливості консервативного лікування. Мета. Вивчити вплив ліпосомальної форми кверцетину при різних способах введення (інстиляції, субтенонове введення) на метаболічні процеси в слізній рідині та сироватці крові у кролів при кислотному опіку рогівки ІІ-го ступеня тяжкості. Матеріали і методи дослідження. У роботі вивчені дослідні зразки стандартизованої ліпосомальної форми кверцетину які є розробкою ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України». Зазначені зразки за показниками МКЯ (Методи контролю якості) є фармацевтично еквівалентними ліцензованому в Україні препарату «Ліпофлавон, очні краплі». Кислотний опік центральної зони рогівки ока ІІ ступеня тяжкості викликали аплікацією диска фільтрувального паперу (d=6 мм), змоченим 3 % розчином оцтової кислоти з експозицією 5 секунд під місцевою анестезією (0,4 % інокаін). Після формування кислотного опіку порожнину ока промивали великою кількістю фізіологічного розчину упродовж 15 хв. Після промивання кон’юнктивальної порожнини фізіологічним розчином на рогівку поміщали смужку індикаторного лакмусового паперу на 2-3 с, потім її порівнювали з колірною шкалою і обчислювали значення pH. Після завершення процедури, для запобігання інфікування, раньову поверхню обробляли одноразово 0,3 % розчином гентаміцину. Експериментальні тварини були поділені на 3 групи, в кожній по 7 тварин: І- група контролю (патологія, інстиляції фізіологічного розчину), ІІ – піддослідна група (субтенонове введення ліпосомальної форми кверцетину - по 1 мл кожні 5 діб, 3 ін’єкції), ІІІ- піддослідна група (інстиляції в око ліпосомальної форми кверцетину - по 2 краплі 3 рази на день до повного зникнення запального процесу). Лікування починали на наступний день після моделювання кислотного опіку ІІ-го ступеня тяжкості. Стан метаболічних процесів в слізній рідині та сироватці крові вивчали за біохімічними показниками: активністю лужної та кислої фосфатаз, лактатдегідрогенази, вмісту церулоплазміну, продуктів перекисного окислення ліпідів - малонового діальдегіду та дієнових кон’югатів. Результати. Опіковий процес викликав значні порушення метаболічних процесів в слізній рідині та сироватці крові на 3-й день спостереження в усіх досліджуваних групах. На 15-й день в слізній рідині активність кислої фосфатази в групі контролю залишалася достовірно вища на 65,8 %, активність лужної фосфатази на 31,3 %, активність лактатдегідрогенази на 72 %, вміст церулоплазміну був вище вихідного рівня на 58 %, зберігалось збільшення показників малонового діальдегіду в сироватці крові та слізній рідині (на 31% та 73 %) і дієнових кон’югатів (на 35 % та 26 %), відповідно. В піддослідних групах, яки отримували лікування ліпосомальною формою кверцетину, дані показники на 15-й день спостереження не відрізнялись від вихідних даних. На 3-й день спостереження відмічено відсутність змін щодо вихідного рівня активності лактатдегідрогенази та вмісту церулоплазміну в слізній рідині в групі, яка отримувала субтенонове введення ліпосомальної форми кверцетину, на відміну від інстиляцій, де ці показники були вище на 72 % та 55 % відповідно. Висновки. Застосування ліпосомальної форми кверцетину у вигляді субтенонових введень та інстиляцій надає мембраностабілізуючу дію, прискорює нормалізацію процесу гліколізу, призводить до істотного антиоксидантного впливу в сироватці крові та слізній рідині у порівнянні з групою контролю, про що свідчить нормалізація біохімічних показників на 15-й день спостереження при моделюванні кислотного опіку рогівки ІІ-го ступеня у кролів. За впливом на показники в слізній рідині, які характеризують антиоксидантну дію (церулоплазмін) та окисно-відновні процеси (лактатдегідрогеназа) субтенонове введення ліпосомальної форми кверцетину надає дещо більший позитивний ефект ніж інстиляції при моделюванні кислотного опіку рогівки ІІ-го ступеня у кролів.