Вплив ліпосомальної форми кверцетину на метаболічні процеси в слізній рідині та сироватці крові у кролів при кислотному опіку рогівки ІІ-го ступеня тяжкості

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Актуальність. При лікуванні опікової хвороби очей важливим є використання препаратів, які стимулюють регенерацію пошкоджених тканин та сприяють не лише відновленню їх структури, але і швидкій нормалізації біохімічних процесів. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває пошук ефективних і доступних фармакологічних речовин, вивчення механізму їх дії, а також розширення способів введення вже існуючих лікарських препаратів, що збільшує можливості консервативного лікування. Мета. Вивчити вплив ліпосомальної форми кверцетину при різних способах введення (інстиляції, субтенонове введення) на метаболічні процеси в слізній рідині та сироватці крові у кролів при кислотному опіку рогівки ІІ-го ступеня тяжкості. Матеріали і методи дослідження. У роботі вивчені дослідні зразки стандартизованої ліпосомальної форми кверцетину які є розробкою ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України». Зазначені зразки за показниками МКЯ (Методи контролю якості) є фармацевтично еквівалентними ліцензованому в Україні препарату «Ліпофлавон, очні краплі». Кислотний опік центральної зони рогівки ока ІІ ступеня тяжкості викликали аплікацією диска фільтрувального паперу (d=6 мм), змоченим 3 % розчином оцтової кислоти з експозицією 5 секунд під місцевою анестезією (0,4 % інокаін). Після формування кислотного опіку порожнину ока промивали великою кількістю фізіологічного розчину упродовж 15 хв. Після промивання кон’юнктивальної порожнини фізіологічним розчином на рогівку поміщали смужку індикаторного лакмусового паперу на 2-3 с, потім її порівнювали з колірною шкалою і обчислювали значення pH. Після завершення процедури, для запобігання інфікування, раньову поверхню обробляли одноразово 0,3 % розчином гентаміцину. Експериментальні тварини були поділені на 3 групи, в кожній по 7 тварин: І- група контролю (патологія, інстиляції фізіологічного розчину), ІІ – піддослідна група (субтенонове введення ліпосомальної форми кверцетину - по 1 мл кожні 5 діб, 3 ін’єкції), ІІІ- піддослідна група (інстиляції в око ліпосомальної форми кверцетину - по 2 краплі 3 рази на день до повного зникнення запального процесу). Лікування починали на наступний день після моделювання кислотного опіку ІІ-го ступеня тяжкості. Стан метаболічних процесів в слізній рідині та сироватці крові вивчали за біохімічними показниками: активністю лужної та кислої фосфатаз, лактатдегідрогенази, вмісту церулоплазміну, продуктів перекисного окислення ліпідів - малонового діальдегіду та дієнових кон’югатів. Результати. Опіковий процес викликав значні порушення метаболічних процесів в слізній рідині та сироватці крові на 3-й день спостереження в усіх досліджуваних групах. На 15-й день в слізній рідині активність кислої фосфатази в групі контролю залишалася достовірно вища на 65,8 %, активність лужної фосфатази на 31,3 %, активність лактатдегідрогенази на 72 %, вміст церулоплазміну був вище вихідного рівня на 58 %, зберігалось збільшення показників малонового діальдегіду в сироватці крові та слізній рідині (на 31% та 73 %) і дієнових кон’югатів (на 35 % та 26 %), відповідно. В піддослідних групах, яки отримували лікування ліпосомальною формою кверцетину, дані показники на 15-й день спостереження не відрізнялись від вихідних даних. На 3-й день спостереження відмічено відсутність змін щодо вихідного рівня активності лактатдегідрогенази та вмісту церулоплазміну в слізній рідині в групі, яка отримувала субтенонове введення ліпосомальної форми кверцетину, на відміну від інстиляцій, де ці показники були вище на 72 % та 55 % відповідно. Висновки. Застосування ліпосомальної форми кверцетину у вигляді субтенонових введень та інстиляцій надає мембраностабілізуючу дію, прискорює нормалізацію процесу гліколізу, призводить до істотного антиоксидантного впливу в сироватці крові та слізній рідині у порівнянні з групою контролю, про що свідчить нормалізація біохімічних показників на 15-й день спостереження при моделюванні кислотного опіку рогівки ІІ-го ступеня у кролів. За впливом на показники в слізній рідині, які характеризують антиоксидантну дію (церулоплазмін) та окисно-відновні процеси (лактатдегідрогеназа) субтенонове введення ліпосомальної форми кверцетину надає дещо більший позитивний ефект ніж інстиляції при моделюванні кислотного опіку рогівки ІІ-го ступеня у кролів.

Опис

Ключові слова

Бібліографічний опис

Фесюнова ГС, Чуднявцева НО, Родіна ЮМ, Цибуляк ГМ. Вплив ліпосомальної форми кверцетину на метаболічні процеси в слізній рідині та сироватці крові у кролів при кислотному опіку рогівки ІІ-го ступеня тяжкості. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання офтальмології”; 22-23 вересня 2021 року; Миколаїв, Україна. Одеса: «Чорномор’я», 2021. С. 98-100.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в