Особливості клінічних та ультраструктурних змін сітківки кролика залежно від підвищення дозування й кратності інтравітреального введення мелфалану

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Мета. Вивчити особливості клініко-ультраструктурних змін сітківки та судинної оболонки кролів у разі збільшення дози й частоти інтравітреального введення мелфалану. Матеріал і методи. Клініко-електронну мікроскопію (ЕМ) проводили на 13 очах 7 кролів породи шиншила одного віку (5–6 місяців) і маси (2,5–3 кг). Усі очі було поділено на 5 груп залежно від режиму інтравітреального введення мелфалану: 1 група (4 ока) – по 5 мкг 3 рази; 2 група (2 ока) – по 10 мкг 2 рази; 3 група (2 ока) – по 20 мкг 2 рази; 4 група (3 ока) – по 30 мкг 2 рази, 5 група (2 ока) – по 40 мкг 2 рази. Інтервал між інтравітреальним введенням мелфалану в усіх групах становив 1 місяць. Енуклеацію проводили через 4 тижні після останньої ін’єкції в усіх групах. Результати. Перша група – зміни очного дна поодинокі невеликі ділянки тонкої депігментації, які залишаються незмінними протягом усього періоду спостереження. ЕМ виявила таке: зовнішні сегменти фоторецепторних клітин (ФК) утворюють зруйновані диски, фрагменти зовнішніх шарів, розриви плазмолеми тощо; нервові елементи інших відділів сітківки без змін. У другій групі – більш виражені зміни очного дна, які дещо посилювалися під час кожної повторної ін’єкції. ЕМ виявила позаклітинні пошкодження в зовнішньому та внутрішньому сегментах ФК, вогнища некрозу нервової тканини. третя група – перерозподіл пігменту сітківки, що посилюється й збільшується після повторних ін’єкцій. ЕМ показала таке: клітини пігментного епітелію сітківки із різним ступенем патології аж до їх розпаду, пігмент, виражений гліоз клітин Мюлера. Четверта і п'ята групи – широкі ділянки інтенсивної депігментації, які збільшилися з наступною шкірною ін’єкцією до майже повного злиття, що призвело до повної зміни кольору сітківки. ЕМ виявила таке: змінені пігментні клітини у внутрішніх шарах сітківки; зовнішній і внутрішній шари ФК відсутні, їх розташування заповнене глією; внутрішній сегмент ФК також пронизаний гіпертрофованими відростками гліальних клітин; гангліозні клітини з ознаками дистрофічних змін; у судинній оболонці майже повна деструкція хоріокапілярів, ендотелій стінки хоріоїдальних судин має елементи деструкції. Висновок. Експериментально встановлено, що багаторазове введення мелфалану в різних дозах не спричинило загальнотоксичної дії, а також негативного впливу на передній відділ ока та оптичні середовища піддослідних тварин. Клінічні й ультраструктурні зміни сітківки кроликів залежать від дози препарату: ін’єкція 5 і 10 мкг є безпечною, спричиняючи мінімальні зміни лише в зовнішніх шарах сітківки. Вищі дози мелфалану (20–30 мкг) варто вводити з обережністю: виражені токсичні зміни в сітківці та хоріокапілярному шарі з різним рівнем їх дегенерації, аж до гліозу й некрозу, через порушення живлення сітківки та судинної оболонки.

Опис

Бібліографічний опис

Особливостіклінічнихтаультраструктурнихзмінсітківкикролявзалежностівідпідвищеннядозуваннятакратностіінтравітреальноговведеннямелфалану / Н. Ф. Боброва, Т. А. Сорочинська, Н. І. Молчанюк, О. Ю. Братішко // Офтальмол. журн. — 2022. — № 6. — С. 39-43. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202263943

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в