Особливості структури та частоти ретинальних змін у пацієнтів з різним клінічним перебігом COVID-19

Abstract

Актуальність. Зараз триває пандемія хвороби, спричинена вірусом COVID-19, а глобальна соціально-економічна проблема, спричинений нею, стрімко збільшується, як у світі, так і в Україні. Зважаючи на високу контагіозність хвороби і обмежені можливості офтальмологічного огляду, спочатку зазначалися зміни кон’юнктиви, з часом методи захисту надали можливість розширити офтальмологічні прояви інфекційної хвороби, що містять зміни в рогівці та задньому відрізку ока. Незважаючи на масштаби пандемії COVID-19, є дуже обмежена кількість даних про зв’язок між COVID-19-асоційованими ретинальними проявами та особливостями клінічного перебігу інфекційного захворювання. Зараз є актуальним пошук інформації, яка дозволила б за станом судин сітківки діагностувати перебіг COVID-19, а також своєчасно коригувати офтальмологічні прояви. Метою нашої роботи є вивчення особливостей структури та частоти ретинальних змін за даними фундусскопії у пацієнтів з різним клінічним перебігом COVID-19. Матеріал та методи. Дослідження проведені на базі інфекційного відділення та обласного офтальмологічного центру КП «ВОКЛ ВОР» з жовтня 2020 по грудень 2021 року. Під спостереженням перебувало 117 пацієнтів (234 ока) віком від 42 до 82 років, усі пацієнти були госпіталізовані в інфекційне відділення клініки. До клінічних спостережень не залучали пацієнтів, які мали в анамнезі хвороби сітківки. Усі пацієнти були поділені на 4 групи: група 1 (34 пацієнти) – хворі з украй важким перебігом COVID-19, група 2 (26 пацієнтів) – пацієнти з важким перебігом COVID-19, група 3 (30 пацієнтів) – хворі з COVID-19 середньої важкості, з декомпенсованою супутньою патологією група 4 (27 пацієнтів) – пацієнти з середньою важкістю COVID-19 з супутньою патологію в стані компенсації. Фундусреєстрація очного дна здійснювалася портативними фундус-камерами Pictor Plus Fundus Camera та VistaView, (Volk Optical). Виконувалася фотореєстрація центрального відділу сітківки, при виявленні ретинальних змін проводилося їх прицільна реєстрація. Основні результати. У результаті проведених досліджень виявлено, що з обстежених 234 очей, 47 (20,1%) мали ретинальні зміни, з них: 8 (17,0%) – звужені ретинальні судини, 14 (29,8%) – звивистість та розширення ретинальних венул, 9 (19,1%) – «cotton wool spots» (ватоподібні ексудати), 10 (21,3%) – інтраретинальні та петехіальні крововиливи, 5 (10,6%) – тромбоз ЦВС або гілки ЦВС, 1 (2,1%) – претромбоз ЦВС або гілки ЦВС. Окрім ретинальних змін, у 2 пацієнтів (0,9%) був виявлений частковий гемофтальм. Виявлені ретинальні та офтальмологічні зміни розподілялись на такі, що супроводжувались зниженням гостроти зору в пацієнтів (клінічно значущі) 8 випадків (17,0 %): гемофтальм, претромбоз ЦВС або гілки ЦВС, тромбоз ЦВС або гілки ЦВС) та безсимтомні (клінічно незначущі) 39 випадків (83,0 %): «cotton wool spots» (ватоподібні ексудати), звужені ретинальні судини, інтраретинальні та петехіальні крововиливи, звивистість та розширення ретинальних венул. У групі 1: ватоподібні ексудати (8,8%), звужені ретинальні судини (8,8%), петехіальні та інтраретинальні крововиливи (23,5%), тромбоз ЦВС або гілки ЦВС (8,8%), звивистість та розширення ретинальних венул (11,8%), гемофтальм (5,9%), претромбоз ЦВС (2,9%), без ретинальних змін (29,4 %). У групі 2: ватоподібні ексудати (11,5%), звужені ретинальні судини (7,7%), петехіальні та інтраретинальні крововиливи (7,7%), звивистість та розширення ретинальних венул (7,7%), тромбоз ЦВС або гілки ЦВС (3,8 %). У групі 3: ватоподібні ексудати (10 %) та тромбоз гілки ЦВС або ЦВС (3,3 %), без ретинальних змін (86,7 %). У групі 4: розширення та звивистість ретинальних венул (29,6%), звуження ретинальних судин (11,1%), без ретинальних змін (59,3 %). При проведенні аналізу виявлено відмінність за розподілом за частотою виявлення ретинальних змін для пацієнтів 4-ьох груп (p<0,001 за критерієм хі-квадрат). При цьому виявлено статистично значиму (з урахуванням поправки Бонферроні) відмінність розподілу (p<0,05) між розподілом ретинальних змін між групою 1 та групами 3, 4. Статистично значимої відмінності розподілу між групою 1 та групою 2 не виявлено (p>0,05). При проведенні аналізу виявлено відмінність за розподілом за частотою виявлення клінічно значущих ретинальних змін при різному за важкістю перебігу COVID-19 виявлено тренд до зниження ризику виникнення клінічно значущих ретинальних змін при зниженні ступеня важкості захворювання (p=0,007 за критерієм хі-квадрат для упорядкованих градацій), що свідчить про зниження вірогідності розвитку системних позалегеневих судинних ускладнень COVID-19 відповідно. Висновки. Структура та частота ретинальних змін у пацієнтів з COVID-19 залежить від важкості клінічного перебігу захворювання. Ретинальні зміни (претромбоз/тромбоз ЦВС або її гілки, ватоподібні ексудати, звужені ретинальні судини, інтраретинальні та петехіальні крововиливи, звивистість та розширення ретинальних венул) та гемофтальм достовірно частіше виникають у пацієнтів з украй важким перебігом COVID-19, ніж у пацієнтів з більш легким перебігом (р<0,05). При зменшенні важкості захворювання змінюється спектр діагностованих ретинальних змін, так у пацієнтів з перебігом COVID-19 середньої важкості та компенсованою супутньою патологією були лише звужені ретинальні судини, звивистість та розширення ретинальних венул. Виявлено тренд до зниження ризику виникнення клінічно значущих ретинальних змін, при зниженні ступеня важкості захворювання (p=0,007 за критерієм хі-квадрат для упорядкованих градацій). Клінічно значущі ретинальні зміни, а також гемофтальм найчастіше виявлялись у хворих з украй важким та важким перебігом COVID-19 і відсутні у пацієнтів з перебігом середньої важкості та компенсованою супутньою патологією.