ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ТА КЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН У ВІТРЕОРЕТИНАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ

Abstract

Дисертація присвячена підвищенню ефективності хірургічного лікування хворих з вітреоретинальною патологією на підставі вивчення механізмів дії високочастотного електричного струму на метаболізм і структури ока шляхом розробки оригінального інструментарію, методики його оперативного застосування та впровадження у вітреоретинальну хірургію . Найменш виражені деструктивні процеси в тканинах хоріоретинального комплексу відбуваються при ви користанні для ретинопексії високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц (напруга 20-22 В, сила струму до 0,3 А), ніж при діодній лазерній коагуляції, що підтверджується зниженням рівня загального білка у вітреальній рідині на 31,0% і показникі в активності цитозольних ферментів (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази) на 32,6%, 34,9% і 46,0% відповідно. Застосування високочастотного електрозварювання біологічних тканин дозволило підвищити ефективність лікування хворих на регматогенне відшарування сітківки, а саме уникнути тампонади вітреальної порожнини газоповітряною сумішшю в 30% випадків й скоротити частоту факоемульсифікації на 20,0% та уникнути кровотечі підчас видалення внутрішньоочних пухлин у хворих з синдромом Гіппель - Ліндау та увеальною меланомою. Ключові слова: високочастотне електрозварювання біологічних тканин, морфологічні зміни, хоріоретинальний комплекс, вітреоретинальна хірургія, регматогенне відшарування сітківки, синдром Гіппель - Ліндау, увеальна меланом.