Автореферат_Уманецpdf
Автореферат_Уманецpdf
Сторінка 1 з 340
Користувач Алена Корниенко поділився цим файлом. Хочете отримати більше можливостей?
  1. Автореферат_Уманец.pdf
    ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇІМ. В . П. ФІЛАТОВА НАМН УКРАЇНИ»УМАНЕЦЬ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧУДК 617.735-007.281-085:681.791.7ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ТАКЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯБІОЛОГІЧНИХТКАНИНУ ВІТРЕОРЕТИНАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ14.01.18 –офтальмологіяАвторефератдисертації на здобуття наукового ступеня докторaмедичних наукОдеса–2018
  2. Автореферат_Уманец.pdf
    Дисертацiєю є рукопис.Робота виконана в ДУ «Iнститут очних хвороб i тканинної терапiї iм. В.П. Фiлатова НАМН України».Науковий консультант:член-кореспондент НАМН України, доктормедичних наук, професор Пасєчнікова Наталія Володимирівна,ДУ «Інститут очних хвороб i тканинної терапiї ім. В.П.Фiлатова НАМН України», директорінститутуОфiцiйнi опоненти: доктор медичних наук, професор Завгородня Наталія Григорівна, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмологіїдоктор медичних наук, професор Сергієнко Андрій Миколайович,Вінницький національний медичний університет ім.М.І. ПироговаМОЗ України, професор кафедри офтальмологіїдоктор медичних наук, професорУльянова Надія Анатоліївна,Одеський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри офтальмологіїЗахист вiдбудеться «21» травня 2018р. о 10.00годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 41.556.01 в Державній установі «Iнституточних хвороб i тканинної терапiї iм. В.П.Фiлатова НАМН України»за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Державної установи «Iнституточних хвороб i тканинної терапiї iм. В.П.Фiлатова НАМН України» за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.Автореферат розiсланий «18»квітня 2018 р.Вчений секретарспеціалізованої вченої ради,доктор медичних наукО. В. Зборовська
  3. Автореферат_Уманец.pdf
    1ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИОбґрунтування вибору теми дослідження. На сьогоднішній день електрохірургічне обладнання займає найважливіше місце серед виробів медичної техніки, що застосовуються в хірургії. Принцип дії сучасних високочастотних електрокоагуляторів полягає у впливі на біологічні тканини електричного струму з частотою від 200 кГц до 5,5 МГц (Велик Д. В., 1998). При цьому виділяється енергія, що супроводжується підвищенням температури до 1000 С і більше. Як результат –необоротнє ушкодження тканин у вигляді коагуляційного некрозу і обвуглювання, що є основним недоліком електрокоагуляції (BormanH., 1974; Татарчук Т. Ф., 2013).У 1993 році за ініціативою академіка Патона Б. Є. співробітниками Інституту електрозварювання та Інституту хірургії і трансплантології ім. Шалімова О. О. було проведено експерименти, які підтвердили принципову можливість отримання зварного з'єднання різних м'яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Відмінною особливістю нового методу є вплив на біологічні тканини електричним струмом з частотою 66 кГц. В експерименті було встановлено, що саме за рахунок частоти струму забезпечується пробій клітинних мембран з наступним виходом цитозольних білків в міжклітинний простір.При цьому різко знижується опір біологічної тканини в зоні впливу і, як наслідок, -підвищується температура до 50-550 С. В подальшому відбувається електротермічна денатурація білкових молекул –електротермоадгезія (Патон Б. Є., 1996; Нечитайло М. Ю., 2013). Даний метод отримав назву високочастотне електрозварювання біологічних тканин (Патон Б.Є., 1993). Незаперечною перевагою такого впливу є можливість досягнення міцного з'єднання тканин при мінімальному температурному впливі. Розроблений прилад ЕК-300М1 і біполярнийінструментарій дозволяють виконувати зварювання різних тканин залежно від їх імпедансу в автоматичному режимі (Патон Б. Є., Лєбєдєв В. К., 2002). На сьогоднішній день дана іновація впроваджена в провідних вітчизняних хірургічних клініках, за кордоном і використовується для з'єднання, розсічення біологічних тканин і гемостазу.У вітреоретинальній хірургії метод високочастотного електрозварювання біологічних тканин не застосовувався. Завдання зварювання сітківки з судинною оболонкою представляється досить складним. Перш за все, це два різних типи біологічних тканин, з різними електропровідними характеристиками. Крім того, здійснити біполярне зварювання за класичним принципом (Макаров О. В., 2006) в даній ситуації не представляється можливим через особливості анатомічної будови органа зору. І нарешті, сітчаста оболонка складається переважно з нервових клітин та їх відростків, і найменші грубі маніпуляції можуть призвести до незворотніх змін структури і функції даної тканини.Незважаючи на впровадження передовихтехнологій в офтальмологічну практику, однією з основних проблем сучасної вітреоретинальної хірургії залишається інтраопераційна кровотеча. На сьогоднішній день головними «інструментами» вітреоретинального хірурга, які спрямовані на забезпечення гемостазу, залишаються підвищення тиску інфузійної рідини, ендодіатермо-і
  4. Автореферат_Уманец.pdf
    2ендолазеркоагуляція судин, що кровоточать, тимчасова тампонада вітреальної порожнини рідкими перфторорганічними сполуками, введення в вітреальну порожнину гемостатиків (LeeH., 1989; MathisA., 1993; Шкворченко Д. О., 1999). Однак, такий арсенал далеко не завжди забезпечує адекватний гемостаз в ході вітреоретинальної хірургії хворих з проліферативною діабетичною ретинопатією, внутрішньоочними новоутвореннями та при виконанні релаксуючої ретинотомії у хворих на регматогенне відшарування сітківки (Шкворченко Д. О., 2006; RizzoS., 2016). Неконтрольований внутрішньоочний крововилив в ході вітректомії може призводити до виникнення фібриноїдного синдрому, гіфеми, гемофтальму, масивних епі-і субретинальних геморагій. Описані випадки ургентної енуклеації очного яблука в ході ендорезекції меланоми хоріоїдеї через неконтрольовану кровотечу з судин пухлини і судинної оболонки очного яблука (KarkhanehR., 2007).Крім того, одним з актуальних напрямків вітреоретинальної хірургії є пошук методів інтраопераційної ретинопексії при хірургії регматогенного відшарування сітківки, яке залишається одним з найбільш важких захворювань в офтальмології, з частотою виникнення в різних країнах світу від 3,9 до 24,4 випадків на рік на 100 000 населення (Родин С. С., 2002; LiX., 2003; Тахчиди Х. П., 2006; MitryD., 2016). У лікуванні неускладнених форм регматогенного відшарування сітківки найбільш широко застосовується вітректомія. Анатомічний і в значній мірі функціональний успіх хірургічного втручання при регматогенному відшаруванні сітківки обумовлений правильним вибором ефективного методу інтравітреальної тампонади для тимчасової фіксації сітківки. В даний час існує декілька агентів для інтравітреальної тампонади: гази, перфторорганічні з'єднання і силіконові масла різної в'язкості. Кожен з цих агентів має свої переваги і недоліки (EllerA.W., 2000; Родин С. С., 2002; Тахчиди Х. П., 2004; Казайкин В. Н., 2009). Для блокування розриву існує кілька методів. Найбільш частовикористовується ендолазерна коагуляція сітківки,рідше –кріоретинопексія. Формування міцної хоріоретинальної спайки після впливу вищевказаними методами відбувається протягом 2-3 тижнів (KitaM., 2001). Саме тому тампонада вітреальної порожнини газоповітряною сумішшю або силіконовим маслом є обов'язковим етапом операції.Незважаючи на всі труднощі, впровадження технології високочастотного електрозварювання біологічних тканин у вітреоретинальну хірургію є вкрай необхідним. Дана технологія стане вагомим внеском для вирішення таких питань, як інтраопераційна ретинопексія при регматогенному відшаруванні сітківки та гемостаз в ході вітректомії з приводу внутрішньоочних новоутворень.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота була складовою частиною ініціативної та затвердженої НАМН України науково-дослідних робіт ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Ініціативна -«Вплив високочастотного електрозварювання біологічних тканин (генератор ЕК-300М1) на тканини очного яблука і орбіти» (2012-2013 рр., No держреєстрації 0113UOD1665), і затверджена НАМН України -«Експериментальне та клінічне обгрунтування застосування високочастотного електрозварювання біологічних тканин (генератор ЕК-300М1) в
  5. Автореферат_Уманец.pdf
    3орбітальній та вітреоретинальній хірургії» (2014-2016 рр., No держреєстрації 0114U002514), в яких дисертант був відповідальним виконавцем.Мета дослідження. Підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з вітреоретинальною патологією на підставі вивчення механізмів дії високочастотного електричного струму на метаболізм і структури ока шляхом розробки оригінального інструментарію, методики його оперативного застосування та впровадження у вітреоретинальну хірургію.Задачі дослідження:1. Розробити інструменти для високочастотного електрозварювання біологічних тканин хоріоретинального комплексу для вітреоретинальних втручань і в експерименті визначити порогові параметри електричного струму з частотою 66 кГц для з'єднання сітчастої і судинної оболонок ока кролика на підставі чого модифікувати серійний генератор ЕК-300 М1.2. Вивчити особливості структурних змін тканин хоріоретинального комплексу кролика при впливі електричного струму з частотою 66 кГц (модифікований генератор ЕК-300 М1) в динаміці (1 година, 3 дні,7 днів, 1 місяць) за даними світлової та електронної мікроскопії.3. Розробити методику гемостазу магістральних судин сітківки кролика на моделі внутрішньоочної кровотечі при впливі електричного струму з частотою 66 кГц (модифікований генератор ЕК-300 М1).4. В експерименті визначити міцність хоріоретинального з'єднання в динаміці (1 година, 3 дні, 7 днів, 1 місяць) після впливу високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц (модифікований генератор ЕК-300М1) і діодної ендолазерної коагуляції.5. Вексперименті визначити порогові параметри електричного струму з частотою 66 кГц для інтраопераційної ретинопексії залежно від особливостей складу внутрішньоочного вмісту (склоподібне тіло, перфтордекалін, повітря) і обґрунтувати їх на підставі двомірного чисельного моделювання.6. Визначити ступінь клітинної деструкції за активністю внутрішньоклітинних ферментів (аланінамінотрансферази, аспартатамінонтрансферази, лактатдегідрогенази), а також за рівнем загального білка у вітреальній рідині у хворих з регматогенним відшаруванням сітківки після вітректомії залежно від методів ретинопексії -високочастотного електрозварювання біологічних тканин і діодної лазерної коагуляції.7. Розробити і впровадити в клінічну практику метод високочастотного електрозварюваннябіологічних тканин з метою ретинопексії при вітреоретинальній хірургії хворих з регматогенним відшаруванням сітківки, визначити і порівняти його ефективність за анатомо-функціональним результатом з діодною лазерною коагуляцією.8. Розробити та впровадити в клінічну практику метод високочастотного електрозварювання біологічних тканин з метою гемостазу для ендорезекції внутрішньоочних новоутворень у хворих увеальною меланомою і синдромом Гіппель-Ліндау і вивчити його ефективність за характером і ступенем інтра-і післяопераційних ускладнень.
  6. Автореферат_Уманец.pdf
    4Об'єкт дослідження-регматогенне відшарування сітківки, синдром Гіппель-Ліндау, увеальна меланома.Предмет дослідження -гістоморфологія сітківки і судинної оболонки кроликів після впливу високочастотного електрозварювання біологічних тканин, міцність хоріоретинального з'єднання у кроликів після впливу високочастотного електрозварювання біологічних тканин, тривалість кровотечі з магістральних судин сітківки у кроликів при моделюванні внутрішньоочної кровотечі, біохімічніпоказники вітреальної рідини у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки, анатомофункціональні результати лікування хворих з регматогенним відшаруванням сітківки, синдромом Гіппель-Ліндау та увеальною меланомою.Методи дослідження-світлова та електронна мікроскопія препаратів сітківки і судинної оболонки, динамометр для визначення міцності хоріоретинального з'єднання у кроликів, математичне моделювання процесів нагрівання сітківки і прилеглих тканин при впливі високочастотного електрозварювання біологічних тканин методом кінцевих елементів в додатку PDEToolbx програми MATLAB; офтальмологічне обстеження: візометрія, біомікроскопія (щілинна лампа Alcon SL 1000), бінокулярна офтальмоскопія (налобний бінокулярний офтальмоскоп Heine Omega 500), оптична когерентна томографія (оптичний томограф Stratus 3000, CarlZeiss). Методи і способи інформаційних технологій -статистична обробка та аналіз.Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено морфологічні особливості змін хоріоретинального комплексу ока кроликів: розширення і розволокніння шару гангліозних клітин і внутрішнього сітчастого шару за рахунок набряку і зміни стану міжклітинної речовини; помірні коагуляційні зміни у внутрішньому і зовнішньому ядерних шарах; деструкція паличок і колбочок; розширення і повнокров'я судин хоріоїдеї під дією різних параметрів високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц (модифікований генератор ЕК-300 М1), що дозволяє визначити можливі механізми його дії на структури ока безпосередньо після впливу.Вперше виявлено морфологічні зміни хоріоретинального комплексу кроликів після впливу високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц (модифікований генератор ЕК-300М1), що свідчать про те, що при рівні напруги -14-16 В, силі струму -до 0,1 А на 7 добу відбувається відновлення структур внутрішніх шарів сітківки.Вперше виявлено ультраструктурні особливості змін хоріоретинального комплексу кроликів під дією електричного струму з частотою 66 кГц (модифікований генератор ЕК-300М1) при напрузі -14-16 В, силі струму -до 0,1 А, які проявляються ультраструктурною патологією елементів хоріокапілярів, пігментного епітелію сітківки і зовнішніх сегментів фоторецепторів клітин, набряком інтерфоторецепторного матриксу. При цьому між зовнішніми шарами сітківки і пігментним епітелієм сітківки утворюється гомогенний субстрат, що склеює та забезпечує підвищення ступеня міцності хоріоретинального з'єднання.Вперше встановлено, що при дії високочастотного електричного струму (модифікований генератор ЕК-300М1) при напрузі -18-20 В, силі струму до -0,1 А,
  7. Автореферат_Уманец.pdf
    5частоті -66 кГц, експозиції 1-2 с, виникає коагуляція магістральних судин сітківки та облітерація їх просвіту, коагуляційний некроз сітківки в області впливу, при цьому ступінь структурних змін в тканинах хоріоретинального комплексу значно менше, ніж при діатермокоагуляції при параметрах електричного струму: потужність -10 Вт, частота -365 кГц, експозиція 1-2 с.Розширено наукові дані про те, що менш виражені деструктивні процеси в тканинах хоріоретинального комплексу відбуваються у хворих з регматогенним відшаруванням сітківки при використанні для ретинопексії високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц (напруга -20-22 В, сила струму до 0,3 А), ніж при діодній лазерній коагуляції, що підтверджується зниженням рівня загального білка у вітреальній рідини на 31,0% і показників активності цитозольних ферментів (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази) на 32,6%, 34,9% і 46,0% відповідно.Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що застосування високочастотного електричного струму (напруга -20-22 В, сила струму -до 0,3 А, частота -66 кГц, експозиція -до 1,0 с) для ретинопексії при вітректомії у хворих з регматогенним відшаруванням сітківки дозволяє виключити ендотампонаду вітреальної порожнини газоповітряною сумішшю в 30% випадків і скоротити частоту виконання факоемульсифікації на 20,0% (патент України No 69528), що дозволяє через 2 місяці досягти гостроти зору в середньому 0,29, що достовірно вище, ніж при впливі діодної лазерної коагуляції (в середньому 0,21).Визначено, що застосування високочастотного електричного струму (напруга -24-30 В, сила струму -до 0,3 А, частота -66 кГц, експозиція -до 1,0 с) при ендорезекції ангіоматозних вузлів у хворих з синдромом Гіппель-Ліндау дозволяє уникнути кровотечі з живлячих судин у всіх випадках в результаті облітерації просвіту судин в зоні контакту зварювального зонда, що дозволило досягти прилягання сітківки у всіх пацієнтів і в 40,0% випадків підвищити гостроту зору (патент України No 97579).Розроблено спосіб ендовітреальної резекції меланоми хоріоїдеї з використанням високочастотного електричного струму (напруга -24-30 В, сила струму -до 0,3 А, частота -66 кГц, експозиція -до 1,0 с), який дозволяє в 100,0% випадків досягти гемостазу і уникнути інтраопераційного ускладнення у вигляді профузної кровотечі та отримати органозберігаючий ефект у 90,5% випадків в термін більше двох років (патент України No 73907).Розроблено новий спосіб фіксації оболонок ока, який полягає в зануренні енуклейованого очного яблука в розчин Карнуа на 15-20 хвилин з подальшим інтравітреальним введенням 2-3 мл даного фіксатора у вітреальну порожнину, що дозволяє зберегти архітектоніку оболонок очного яблука, підвищити інформативність і точність гістологічних та морфометричних досліджень (патент України No 72364).Модифіковано прилад ЕК-300М1 для проведення високочастотного електрозварювання тканин хоріоретинального комплексу та розроблено моно-і біполярні ендовітреальні зварювальні зонди для вітреоретинальної хірургії, причому
  8. Автореферат_Уманец.pdf
    6використання монополярного зонду впливає на тканини хоріоретинального комплексу більш щадно.Визначено порогові параметри електричного струму з частотою 66 кГц для проведення біполярного (напруга -18-20 В, сила струму -до 0,2 А, експозиція -1-2 с) і монополярного (напруга -14-16 В, сила струму -до 0,1 А, експозиція -1-2 с) зварювання тканин хоріоретинального комплексу.На моделі внутрішньоочної кровотечі встановлено, що вплив високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц при напрузі -18-20 В, силі струму -до 0,1 А, експозиції -1-2 с дозволяє зупинити кровотечу в 67% випадків і в порівнянні з діатермокоагуляцією забезпечує надійний гемостаз при перетині магістральних судин сітківки кролика -тривалість кровотечі в середньому -(1,8 ± 1,7) с і (13,6 ± 2,4) с відповідно.Під час експерименту встановлено, що міцність хоріоретинального з'єднання при використанні високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц при напрузі -14-16 В, силі струму -до 0,1 А, експозиції -1-2 с безпосередньо після впливу в два рази більше, ніж при напрузі -18-20 В, силі струму -до 0,1 А і діодній лазерній коагуляції (зусилля на відрив сітківки склало в середньому 224 мг, тоді як в групі порівняння -105 мг) і залишалась достовірно вище через один тиждень після впливу. Максимальне за міцністю хоріоретинальне з'єднання незалежно від виду впливу досягається через один місяць після нанесення аплікацій (середнє значення зусилля на відрив сітківки від судинної оболонки -від 275 до 283 мг).Визначено порогові параметри електричного струму для високочастотного зварювання хоріоретинального комплексу в умовах авітрії, при тампонаді порожнини склоподібного тіла перфтордекаліном або повітрям -напруга 20-22 В, сила струму -до 0,3 А, частота -66 кГц, що принципово відрізняється рівнем напруги (більше на 6 В) від параметрів зварювання при наявності склоподібного тіла.Впровадження в практику. Результати роботи впроваджені в клінічну практику відділу вітреоретинальної і лазерної хірургії ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».Особистий внесок дисертанта. Спільно з науковим консультантом член-кор. НАМН України, д. мед. наук, професором Н. В. Пасєчніковою була обрана тема і проведена методологічна побудова дослідження. Автором разом з науковим консультантом сформульовані концепція, мета і завдання дослідження, наукова і практична новизна отриманих результатів. Модифікація серійного генератора ЕК-300 М1 і розробка оригінального моно-і біполярного зварювального інструментарію виконувалися спільно з інженерною групою Інституту електрозварювання ім Є. О. Патона (інженер В. А. Васильченко). Автор самостійно виконував трансвітреальні втручання експериментальним тваринам, проводив оптичну когерентнутомографію сітківки спільно з к.мед.н. О. В. Іваницькою, сформував базу даних експерименту і аналізував результати експерименту. Електронно-мікроскопічні дослідження проводились на базі групи електронної мікроскопії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» за допомогою д.мед.н., професора Н.Є.Думбровоїта к.мед.н Н. І.
  9. Автореферат_Уманец.pdf
    7Молчанюк. Гістоморфологічні дослідження проводились на базі лабораторії патоморфологічних і електронно-мікроскопічних досліджень ДУ« Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» за допомогою д.мед.н., професора В. В. Віта і кафедри гістології, цитології та ембріології Одеського національного медичного університету за допомогою д.мед.н., професора В. О. Ульянова. Математичнемоделювання процесів нагрівання сітківки і навколишніх тканин під впливом високочастотного електрозварювання біологічних тканин залежно від внутрішньоочного вмісту виконувалося на кафедрі фізики і хімії Одеської національної морської академії за допомогоюк.ф-м.н. Ф. А. Птащенко. Біохімічні дослідження показників вітреальної рідини у хворих регматогенним відшаруванням сітківки після вітректомії виконувались на базі лабораторії біохімії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» за допомогою д.мед.н., професора М.Ф.Леуса. Також автор провів вітреоретинальні втручання всім хворим з регматогенним відшаруванням сітківки, увеальною меланомою і синдромом Гіппель-Ліндау. Сформував базу даних клінічних результатів і аналізував її. У наукових роботах, опублікованих за темою дисертації в співавторстві, провідна роль в постановці завдань дослідження та аналізі результатів дослідження з точки зору їх медичної значущості і можливості використання в клініці належить автору роботи. У дисертації не були використані матеріали кандидатської дисертації здобувача.Апробацiя результатiв проведених дослiджень. Основні положення та результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на: ХІІ зїзді офтальмологів України (м. Одеса, 2010 р.), п‘ятому міжнародному семінарі «Нові напрямки досліджень в області зварювання живих м’яких тканин» (м. Київ, 2010 р.),науково-практичній конференції офтальмологів, присвяченій 75-річчю з дня заснування Інституту ім. В. П. Філатова«Філатовські читання -2011», (м. Одеса, 2011 р.), шостому науково-практичному семінарі «Зварювання м’яких живих тканин. Сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Київ, 2011р.), науково-практичній конференції офтальмологів Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької областей (м. Ужгород, 2012 р.), всесвітньому офтальмологічному конгресі (м. Абу-Дабі, 2012 р.), Vвсеросійському семінарі «Макула-2012» (Ростов-на-Дону, 2012 р.), науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання -2012» (м. Одеса, 2012 р.), конгресі Європейського Товариства вітреоретинальних хірургів (м. Родос, 2012 р.), науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Азаровські читання. Нейроофтальмологія. Патологія сітківки» (м. Судак, 2012 р.), сьомій міжнародній науково-практичній конференції «Зварювання та термічна обробка живих тканин. Теорія. Пракика. Перспективи» (Київ, 2012 р.), науково-практичній конференції офтальмологів за міжнародною участю «Азаровські читання.Нейроофтальмологія. Патологія сітківки» (м. Судак, 2013 р.), науково-практичній конференції офтальмологів, присвяченій80-річчю тканинної терапії за методом академіка В. П. Філатова«Філатовські читання -2013», (м. Одеса, 2013р.), науково-практичній конференції офтальмологів Чернігівської, Київської,
  10. Автореферат_Уманец.pdf
    8Полтавської, Сумської та Черкаської областей України «Сучасні методи діагностики та лікування захворювань органа зору» (м. Чернігів, 2013 р.), ювілейній науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів«Новітня офтальмохірургія та можливості діагностики і лікування очної патології», (м. Київ, 2013 р.), конгресі Європейського Товариства офтальмологів (м. Лондон, 2014 р.), ХІІІ з’їзді офтальмологів України (м. Одеса, 2014 р.), Всесвітньому офтальмологічному конгресі, (м. Токіо, 2014 р.), науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання –2015» (м. Одеса, 2015 р.),науково-практичній конференції офтальмологів Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей України «Актуальні питання офтальмології» (Запоріжжя, 2015 р.), науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання-2016», присвяченій 80-річчю з дня заснування Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України та XIV конгресу офтальмологічного товариства країн Причорномор’я (м. Одеса, 2016 р.).Публікації. За темою дисертації опублікована 51 наукова робота, з них 22 статті в наукових журналах і збірниках, що відповідають вимогам, які пред'являються до публікацій основних результатів дисертаційних робіт, в тому числі 4 статті в закордонних фахових виданнях; 5 патентів, 24 роботи в матеріалах з'їздів, симпозіумів, конференцій, конгресів та семінарів.Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 344 сторінках. Складається зі вступу, шести розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел. Ілюстрована 9 таблицями, 66 рисунками, що розташовані по тексту, з них одна таблиця займає окрему сторінку. Також містить два додатки, що займають 12 сторінок. Список використаних джерел включає 354 найменувань, розміщується на 41 сторінці.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИМатеріали та методи дослідження. Для експериментальних досліджень було відібрано 173 кролика (346 очей) породи шиншила, масою 2-3,5 кг. Кролики були розділені на кілька експериментальних груп відповідно до задач.Для вивчення структурних змін сітківки і судинної оболонки під впливом високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц (серійний генератор ЕК-300М1) було відібрано 6 кроликів (12 очей). Тварини були розділені на 2 групи. У першій дослідній групі (3 кролика, 6 очей) виконувалося ВЕБТ на серійному приладі ЕК-300М1 в автоматичному режимі «зварювання». У другій дослідній групі (3 кролика, 6 очей) виконувалося ВЕБТ на серійному приладі ЕК-300М1 в автоматичному режимі «коагуляція». Для вивчення впливу високочастотного електричного струму на сітківку і судинну оболонку (модифікований генератор ЕК-300М) за допомогою оригінального моно-і біполярного інструменту було відібрано 6 кроликів (12 очей). Тварини були розділені на 2 групи. У першій дослідній групі (3 кролика (6 очей)) виконувалося ВЕБТ за допомогою модифікованого приладу ЕК-300М1 біполярним
  11. Автореферат_Уманец.pdf
    9ендовітреальним зондом. У другій групі (3 кролика, 6 очей) для ВЕБТ використовували монополярний ендовітреальний зонд.Для вивчення морфоструктурних змін сітчастої оболонки кроликів після ВЕБТ монополярним зондом і порогової діодної лазерокоагуляції задопомогою оптичної когерентної томографії було відібрано 16 дорослих здорових кроликів породи шиншила (32 ока) з масою тіла від 2,5 до 3,5 кг.Експериментальні дослідження по удосконаленню методу фіксації тканин очного дна при проведенні гістологічних досліджень проводились на 16 кроликах (32 ока). Для вивчення морфологічних особливостей хоріоретинального комплексу кроликів безпосередньо після впливу різних режимів високочастотного електрозварювання біологічних тканин в порівнянні з пороговою діодною ендолазерною коагуляцією відібрано 7 кроликів (14 очей). Експериментальні тварини були розділені на 4 групи -3 основні (по 2 кролики) і одна контрольна (1 кролик).Для вивчення особливостей морфологічних змін хоріоретинального комплексу кроликів у віддалені терміни (через 3 дні, 7 днів і 1 місяць) після впливу високочастотного електричного струму з частотою 66 кГц (модифікований генератор ЕК-300М1) було відібрано 18 кроликів (36 очей). Залежно від рівня напруги високочастотного електричного струму (модифікований генератор ЕК-300 М1) кролики були розділені на 2 групи -по 9 тварин (18 очей) в кожній.Дослідження ультраструктурних змін судинної оболонки і сітківки безпосередньо після застосування різних режимів високочастотного електрозварювання біологічних тканин виконано на 6 дорослих кроликах, підрозділених на 2 групи залежно від рівня напруги електричного струму.Дослідження ультраструктурних змін сітківки і судинної оболонки у кроликів у віддалені терміни після впливу різних режимів високочастотного електрозварювання біологічних тканин виконано на 18 кроликах (36 очей). Залежно від параметрів електричного струму при високочастотному електрозварюванні біологічних тканин кролики були розділені на 2 групи -по 9 тварин (18 очей).Експериментальне дослідження з вивчення ступеня адгезії сітківки до судинної оболонки після впливу ВЕБТ виконувалося на 52 кроликах (104 ока).Для вивчення ефективності гемостазу і морфологічних особливостей ретинальних судин медулярної промінистості після впливу різних режимів ВЕБТ в порівнянні з діатермокоагуляцією відібрано 24 кролика (48 очей).Для визначення порогових параметрів електричного струму для високочастотного електрозварювання сітківки в експерименті і на основі двомірного числового моделювання залежно від внутрішньоочного вмісту було відібрано 4 дорослих здорових кролика (8 очей), які були розділені на 2 групи (основну і контрольну) залежно від параметрів електричного струму.У клінічному дослідженні взяли участь 149 пацієнтів (150 очей). Залежно від клінічного діагнозу пацієнти розподілялися наступним чином: 112 пацієнтів (112 очей) з неускладненою формою регматогенного відшарування сітківки з наявністю одного розриву і проліферативної вітреоретинопатії в стадіях "А" і "B".В даній
  12. Автореферат_Уманец.pdf
    10групі хворих ВЕБТ виконувалось з метою інтраопераційної ретинопексії.10 хворих (10 очей) віком від 16 до 42 років з діагнозом синдром Гіппель-Ліндау. 24 пацієнта (25 очей) віком від 25 до 73 років з діагнозом увеальна меланома, із них 4 хворим (4 ока) ендорезекція пухлини виконувалась за бімануальною методикою. Пацієнтам з внутрішньоочними новоутвореннями ВЕБТ виконувалось з метою гемостазу.Статистична обробка результатів проводилась за допомогою комп'ютерної програми Statistica 7.0. Всі дані при статистичній обробці були стандартизовані. Залежновід характеру отриманих в ході виконання роботи даних і цілей аналізу застосовувалися відповідні статистичні методи.Дисперсійний аналіз застосовувався при порівнянні більш, ніж двох груп. Аналіз динаміки показників після впливу проводили з використанням дисперсійного аналізу для повторних вимірів з наступним застосуванням критерію множинного порівняння Ньюмана-Кейлса. У таблицях дисперсійного аналізу середні значення представлені з помилкою середнього і 95% довірливими інтервалами. У графіках, що ілюструють відмінності в динаміці декількох груп, середні значення представлені з 95% довірливими інтервалами. Для оцінки статистичної достовірності відмінності числа хворих з позитивним результатом при різних методах лікування використовувався критерій Мак-Немара(2М-Н) для пов'язаних вибірок. У всіх процедурах статистичного аналізу критичний рівень значимості "р" приймався рівним 0,05. Для аналізу відмінностей середніх значень кількісних показників в двох групах використовували критерій Ст’юдента, при цьому данів роботі представлені у вигляді середнього арифметичного, в дужках в якості мірирозбросу представлені значення середньоквадратичного відхилення (SD) згідно з останніми рекомендаціями щодо подання результатів статистичного аналізу в медичних дослідженнях.Для опису особливостей розподілу деяких кількісних показників наведені мінімальні і максимальні значення, а також значення медіани. Для аналізу якісних даних в таблицях спряженостівикористовували критерій Пірсона 2, або точний критерій Фішера. У таблицях сполученості більш, ніж 2х2 порівняння частот проводили для кожної категорії. У всіх процедурах статистичного аналізу критичний рівень значимості "р" приймався рівним 0,05.Результати власних досліджень. Експериментальне дослідження впливу високочастотного електричного струму (серійний та модифікований генератор ЕК-300 М1) на хоріоретинальний комплекс кроликів з використанням моно-та біполярного ендовітреального зонда.З проведених досліджень було встановлено, що вплив високочастотного електричного струму при частоті 66 кГц на тканини заднього відділу ока (серійний генератор ЕК-300М1) за допомогою оригінального біполярного ендовітреального зонда в автоматичних режимах «зварювання» та «коагуляція» призводить до виражених коагуляційних змін сітківки, аж до сублімації тканини і повнокров'я судинної оболонки. Тому стало очевидним, що серійний генератор ЕК-300М1 не призначений для вітреоретинальної хірургії у зв'язку з інстальованими значеннями напруги електричного струму. Для здійснення процесу зварювання необхідно зменшити рівень вихідної напруги в чотири рази, що і було здійснено в процесі модифікації серійного генератора ЕК-300М1. Крім того було розроблено монополярний ендовітреальний зварювальний зонд для