Рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на меланому хоріоідеї різних стадій

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Актуальність. В розвитку пухлинного процесу велику роль грає протипухлинна відповідь організму хворого на дію різних лікувальних факторів, що проявляється зміною молекулярного профілю лімфоцитів периферичної крові. У зв’язку з чим важливим є вивчення експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові та їх ролі у реалізації позитивного лікувального ефекту при органозберігаючому лікуванні меланоми хоріоідеї (МХ). Мета. Вивчити рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на меланому хоріоідеї різних стадій. Матеріал і методи. Вивчався рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на МХ різних стадій (Т1-Т3) з використанням панелі моноклональних антитіл (МкАТ), яка включала антитіла, що реагують з антигенами СD7+, CD25+, CD38+, CD45+, CD54+, CD 95+, CD150+ до лікування. У 16 пацієнтів (жінок – 12 (75,0%), чоловіків – 4 (25%), середній вік – 55,4(11,2) років) стадії Т1 малих розмірів (проміненція – до 3 мм, протяжність основи – до 12 мм) – І група, органозберігаюче лікування проводилось у вигляді транспупілярної термотерапії (ТТТ) за розробленою методикою. У 25 пацієнтів (жінок – 14 (56,0%), чоловіків – 11 (44%), середній вік – 51,7(16,6) років) стадій Т1-3 (проміненція – від 3,1 до 9,0 мм і протяжність основи – від 3,1 до 15 мм) – ІІ група, органозберігаюче лікування проводилось у вигляді ТТТ за розробленою методикою з наступною брахітерапією стронцієм-90/ітрієм-90 (Sr-90/It-90). Контрольну – ІІІ групу склали 44 практично здорові особи. Рівень активаційних маркерів лімфоцитів периферичної крові визначався гістоімуноцитохімічним методом після забору крові надщесерце у пацієнта з вени (5 мл). Стадія пухлинного процесу визначалась за класифікацією за системою TNM, розробленою Американським Об’єднаним Комітетом по Раку (AJCC) і Міжнародним Протираковим Союзом (UICC) 2018 року. На момент обстеження у хворих не було виявлено метастатичного процесу. Статистична обробка матеріалу проведена з використанням пакету «JASP – A Fresh Way to Do Statistics.G*Power 3.1”. Порівнювались середні показники з розрахуванням квадратичного відхилення — М(SD). Рівень статистичної значущості показників оцінювався за t-критерієм Стьюдента при р<0,05. Результати. Встановлено, що рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на МХ стадії Т1 малих розмірів статистично значуще перевищує такові у здорових осіб. Так рівень експресії СD7+ становив 347,8(192,2) кл/мкл та 95,7(22,4) кл/мкл відповідно (р=0,0000), CD25+ – 350,0(176,4) кл/мкл та 141,5(61,7) кл/мкл відповідно (р=0,0000), CD38+ – 487,3(337,2) кл/мкл та 141,6(54,5) кл/мкл відповідно (р=0,0004), CD45+ – 434,9(275,5) кл/мкл та 105,1(34,9) кл/мкл відповідно (р=0,0006), CD54+ – 458,1(220,2) кл/мкл та 115,9(54,5) кл/мкл відповідно (р=0,0000), CD95+ – 501,1(198,9) кл/мкл та 124,3(60,5) кл/мкл відповідно (р=0,0000), CD150+ – 365,3(167,7) кл/мкл та 145,8 (68,6) кл/мкл відповідно (р=0,00004). Відмічено, що у хворих на МХ стадій Т1-3 також підвищений рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів СD7+, CD54+, CD95+ периферичної крові відносно здорових осіб. Так рівень експресії СD7+ становив 529,9(128,5) кл/мкл та 95,7(22,4) кл/мкл відповідно (р=0,0000), CD54+ – 527,5(157,5) кл/мкл та 115,9(54,5) кл/мкл відповідно (р=0,0000), CD95+ – 527,9(139,2) кл/мкл та 124,3(60,5) кл/мкл відповідно (р=0,0000). При порівнянні цих показників в групі хворих на МХ стадії Т1 та стадій Т1-3 статистично значуща різниця встановлена тільки у рівні експресії молекулярного маркеру активації лімфоцитів СD7+, який становив 347,8(192,2) кл/мкл та 529,9(128,5) кл/мкл відповідно (р=0,0008) і був вищим у хворих на МХ при зростанні пухлини. Таким чином, у хворих на МХ різних стадій відбувається активація рецепторів до ІЛ-2 (CD25+ – в 2,5 рази, посилюється активація і проліферація лімфоцитів (CD38+ – в 3,5 рази, CD45+ – в 1,6 рази, CD150+ – в 2,5 рази) і вироблення імуноглобулінів (CD150+ – в 2,5 рази), посилюється також активація процесів міжклітинної адгезії (CD54+ – в 4,0 рази) та апоптозу (CD95+ – в 4,0 рази), індукується секреція цитокінів (CD7+ – в 3,7 рази), яка зростає з ростом пухлини в 1,5 рази. Висновки. 1. Встановлено статистично значущий (р=0,0000) високий рівень експресії маркерів СD7+, CD25+, CD38+, CD45+, CD54+, CD150+ і Fas-лиганда СD95+ на лімфоцитах периферичної крові у хворих на МХ стадії Т1порівняно із здоровими особами, що свідчить про активацію імунокомпетентних клітин організму хворого у відповідь на розвиток пухлини. 2. По мірі зростання меланоми в стадіях Т1-3 підвищується функціональна активність лімфоїдних клітин, особливо посилюється індукція секреції цитокінів (CD7+) в 1,5 рази (р=0,0008) відносно пухлин малих розмірів стадії Т1.

Опис

Ключові слова

Бібліографічний опис

Друмі ДА, Цуканова ІВ, Полякова СІ, Величко ЛМ, Богданова ОВ, Макарова МБ. Рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на меланому хоріоідеї різних стадій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Філатовські читання 2025: Актуальні проблеми офтальмології»; 15-16 травня 2025; Одеса, Україна. Одеса: Бондаренко М.О., 2025. c. 117-120.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в