РІВЕНЬ АМІНОКИСЛОТ-НЕЙРОТРАНСМІТЕРІВ У ХВОРИХ НА РЕГМАТОГЕННЕ ВІДШАРУВАННЯ СІТКІВКИ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ВИРАЖЕНОСТІ НАБРЯКУ СІТКІВКИ ТА ГОСТРОТОЮ ЗОРУ

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Відомо, що основною причиною низької гостроти зору при успішній хірургії регматогенного відшарування сітківки (РВС) є апоптоз клітин сітківки, а дегенеративні зміни відбуваються вже в перші години і дні існування відшарування. Деструктивні процеси наростають у часі та виявляються тяжкою атрофією шару фоторецепторів, розвитком набряку у зовнішніх шарах сітківки, що призводить до утворення великих кістоподібних просторів із дегенеративними клітинними елементами. При РВС патологічні метаболічні та клітинні зміни пов'язані з відділенням нейросенсорної частини сітківки від хоріоїдеї, що сприяє розвитку ішемії у сітківці і є однією з причин накопичення в ній глутамату. Також відомо, що вже в перші години виникнення цієї патології має місце ексайтотоксичність, викликана тривалою дією підвищеного рівня глутамату на нейрони або гіперстимуляцією глутаматних рецепторів нейрональної мембрани, що є пусковою ланкою універсального молекулярного механізму оксидантного стресу нейронів та їх подальшої загибелі. Крім глутамату в процесі апоптозу природно беруть участь та інші амінокислоти-нейротрансмітери - аспартат, гліцин, гамма- аміномасляна кислота і цілий ряд інших амінокислот. Інформація про вихідний амінокислотний склад у структурах ока при РВС неоднозначна і важко співставна. Мета дослідження - з'ясувати характер розподілу амінокислот- нейротрансмітерів у склоподібному тілі та у післяопераційній вітреальній рідині у хворих на РВС залежно від вираженості набряку макули та висоти її відшарування за даними оптичної когерентної терапії (OКТ), а також з'ясувати можливість залежності рівня їх вмісту з вихідною та досягнутою гостротою зору. Матеріал та методи. У 88 пацієнтів, прооперованих з приводу РВС, у склоподібному тілі та у післяопераційній вітреальній рідині визначено концентрацію 15 амінокислот газорідинною хроматографією на амінокислотному аналізаторі (модель 835 High Speed A mino Acid Analyzer (Hitachi, Ltd., Японія), серед яких і рівень нейротрансмітерів: глутамінової кислоти, аспартату та гліцину. У 31 пацієнта висота відшарування сітківки та стан прозорості середовищ перед операцією дозволили виконати ОКТ. Забір склоподібного тіла для досліджень здійснювали під час вітректомії, забір післяопераційної вітреальної рідини - через 1-2 дні після хірургічного втручання під час проведення додаткової замісної газової тампонади з метою збільшення об'єму газового міхура у вітреальній порожнині для повноцінного блокування нижніх розривів. Рівень амінокислот-нейротрансмітерів проаналізовано залежно від стану макулярної області сітківки до проведення хірургічного лікування, а також залежно від відповідних показників гостроти зору до та після хірургічного лікування. Всіх пацієнтів було обстежено за стандартною схемою: рефрактометрія, тонометрія, візометрія, біомікроскопія, непряма офтальмоскопія, ультразвукове дослідження очей, оптична когерентна томографія. Статистичну обробку одержаних даних проводили за допомогою програми Statistica 8.0. Для попарного порівняння двох груп використовували параметричний критерій Стьюдента з попередньою оцінкою нормальності розподілу, визначення кореляційної зв'язку – коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Результати. У хворих на РВС встановлено наявність достовірного позитивного середнього ступеня кореляційного зв'язку між рівнем визначених амінокислот-нейротрансмітерів у склоподібному тілі та ступенем вираженості набряку сітківки (від дрібнокістозного до вираженого складчастого у зовнішніх шарах) (r Спірмена - 0,43- 0,69) за даними ОКТ, а також висотою шару субретинальної рідини в її макулярній ділянці (для глутамінової кислоти - r Спірмена = 0,50). Виявлено, що середні значення вихідної гостроти зору у хворих на РВС тим нижчі, чим більш виражений набряк макулярної області та шар субретинальної рідини. Порівнюючи середні показники шару субретинальної рідини у групах хворих на РВС з різною вихідною гостротою зору показано, що чим більший шар субретинальної рідини в макулярній ділянці, тим нижчі середні значення гостроти зору та більше число пацієнтів з вираженим набряком макули із складчастістю зовнішніх шарів. Розподіл хворих з відшаруванням сітківки за вихідною гостротою зору показав, що гострота зору ≤0,02 була у 38,6% випадків (34 чол.), 0,03-0,1 - у 55,7% (49 чол.). У 5 чол. (5,7%) гострота зору була ≥0,12. Аналіз результатів визначення рівня амінокислот-нейротрансмітерів залежно від вихідної гостроти зору показав, що в осіб з низькою гостротою зору концентрація глутамінової кислоти і гліцину в склоподібному тілі достовірно вища, ніж за більш високих показників зорових функцій (за критерієм Крускалла-Уолліса χ2=10,55, df=2, р=0,005 та χ2=10,12, df=2, р=0,006 відповідно) і має місце тенденцію до збільшення аспартату (χ2=2,06, df=2, р=0,357). У вітреальній післяопераційній рідині збільшення рівня визначених амінокислот у групах пацієнтів з нижчими значеннями гостроти зору було достовірно значущими для глутамінової кислоти (χ2 =15,67, df=2, р=0,0004), гліцину (χ2=12,37, df=2, р=0,002), а також для аспартату (χ2=6,32, df=2, р=0,043) відповідно за критерієм Крускалла-Уолліса). Після хірургічного лікування та досягнення прилягання сітківки зберігається той самий характер взаємозв'язку між показниками післяопераційної гостроти зору та рівнем досліджених амінокислот- нейротрансмітерів, що й до лікування. Встановлено достовірний кореляційний зв'язок між гостротою зору після хірургічного лікування та рівнем досліджуваних амінокислот-нейротрансмітерів у вітреальному вмісті (глутамінової кислоти (r Спірмена - 0,35, р=0,007), гліцину (r Спірмена - 0,4, р=0,001), а також для аспартату (r Спірмена - 0,8, р=0,000), а також вмістом аспартату в склоподібному тілі (r Спірмена - 0,5, р=0,002). Висновки. Отримані нами факти свідчать про те, що рівень досліджених амінокислот-нейротрансмітерів глутамінової кислоти, аспартату та гліцину у склоподібному тілі та у післяопераційній вітреальній рідині у хворих на РВС є ознакою, що характеризує ступінь тяжкості патологічного процесу та може бути використана як прогностичний критерій ефективності лікування цього захворювання.

Опис

Ключові слова

Бібліографічний опис

Левицька ГВ. Рівень амінокислот-нейротрансмітерів у хворих на регматогенне відшарування сітківки з різними ступенем вираженості набряку сітківки та гостротою зору. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання офтальмології»; 21-22 вересня 2022; Одеса, Україна. Одеса: Бондаренко М.О., 2022. с. 16-18.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в