ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ІННЕРВАЦІЇ ОКА З ПОРУШЕННЯМ АКОМОДАЦІЇ

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Актуальність: Порушення акомодації викликають астенопію, зниження гостроти зору, розлади бінокулярного та стереоскопічного зору, зниження зорової працездатності внаслідок впливу дієти, стресу після Covid -19 і війні з 24.02.2022 р. Акомодаційна функція ока забезпечується роботою м’язів радужної оболонки, циліарного тіла та їх іннервацією симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системою (ВНС) і виражається у зміні діаметру зіниці (Ананин В.Ф.,1996;Walsh & Hoyt, 1999;Mathôt, S., 2018., Духаєр Шакір 2021). Тісний зв’язок акомодації і зіничної реакції обумовлює інтерес до вивчення зіничних реакцій, які могли б стати об’єктивним критерієм оцінки вегетативного забезпечення акомодації в нормі, при порушеннях для вибору лікування. Мета: Визначити особливість вегетативної іннервації зорового аналізатора для вибору патогенетично обґрунтованого лікування порушень акомодації незалежно від рефракції. Матеріал і методи дослідження. Проведено обстеження 269 здорових дітей (538 очей), 130 дітей зі спазмами акомодації (260 очей) і 79 дітей зі слабкістю акомодації (158 очей) у віці від 6 до 18 років. Всі діти були розділені за віком на три групи: 1) 6-9 років; 2) 10-14 років; 3) 15-18 років; за станом загального тонусу ВНС – на нормотоніків, симпатотоніків і парасимпатотоніків. Офтальмологічне обстеження включало визначення гостроти зору для далі та поблизу, резервів акомодації за Дашевським, авторефрактометрію, УЗ-біометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію. Загальний тонус ВНС.цінювали за допомогою кардіоваскулярного вегетативного індексу Кердо (ВІК) (Вейн А.М., 2003). Методи лікування хворих зі спазмами акомодації включали інстиляцію препаратів циклопентолату 1 % і фенілефрину 2,5 %). Хворі зі слабкістю акомодації проходили курс апаратного лікування, що включав транскраніальну стимуляцію на приладі ЕТРАНС за модифікованим методом В. П. Лебєдєва, а також фосфенелектростимуляцію (ФЕС). Результати: Встановлено, що площа зіниць при розслабленій акомодації (Smax) у здорових дітей 6-9 років при парасимпатотонії (за індексом Кердо) становить в середньому 21,1±6,4 мм2, при ейтонії – 22,3±6,8 мм2, при симпатотонії – 55,0±14,6 мм2. У дітей 10-14 років при парасимпатотонії – 21,8 ± 7,0 мм2, при ейтонії – 22,3±6,8 мм2, при симпатотонії – 55,0±14,6 мм2. У дітей 15-18 років при парасимпатотонії – 30,0±10,9 мм2, ейтонії – 42,8±5,7 мм2, симпатотонії – 57,7±13,5 мм2. Запропоновано алгоритм лікування мідріатіками пацієнтів зі спазмами акомодації: протягом 4 днів інстиляції фенілефрину 2,5 % по 1 краплі в кожне око на ніч, далі – 1 день інстиляції циклопентолату 1 % по 1 краплі в кожне око на ніч, з подальшою дводенною перервою і наступним повтором цього циклу протягом 1 місяця. Показники акомодаційної зіничної реакції через 1-2 місяця після закінчення лікування становили: Smax – у парасимпатотоніків не змінилася, у симпатотоніків – зросла на 16 %; Smin – у парасимпатотоніків зменшилася на 19 %; у симпатотоніків – не змінилася; амплітуда зміни площі зіниць збільшилась у парасимпатотоніків – на 21 %, у симпатотоніків – на 38 %. Після курсу транскраніальної електростимуляції (ТЕС) у дітей зі слабкістю акомодації відзначено покращення гостроти зору вдалину і показників акомодації відповідно на 65 %, після фосфен- електростимуляції – на 40 %. Висновки. Відмінності в величинах Smax у дітей зі спазмами акомодації (23,94±5,5 мм2,) і у дітей зі слабкістю акомодації (49,3±13,8 мм2,) можуть розглядатися як критерій для вибору виду лікування. При значенні Smax в межах 22,8-25,0 мм2 і наявності спазму акомодації на тлі парасимпатотонії слід призначати лікування мідріатиками. При Smax в межах 47,1-51,6 мм2 і слабкості акомодації на тлі симпатотонії показана транскраніальна електро- стимуляція і фосфен-електростимуляція.

Опис

Ключові слова

Бібліографічний опис

Бушуєва НМ, Духаєр Шакір, Слободяник СБ. ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ІННЕРВАЦІЇ ОКА З ПОРУШЕННЯМ АКОМОДАЦІЇ. Практична офтальмологія. Медичні та екологічні проблеми сучасності : збірник праць міжнародної наук.-практ. конф. / За ред. Федірка П.А., Пілмане М., Бабенко Т.Ф., Гарькавої Н.А. 22-23 лютого 2024; Київ, Україна; Київ: 2024.

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в