Хірургічна тактика при вторинній посттравматичній глаукомі у пацієнтів з наслідками вибухової травми
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність. Вторинна посттравматична глаукома характеризується різноманіттям патогенезу свого розвитку, підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ) може бути викликане, як рубцевими змінами в куті передньої камери, деструкціями структур дренажного апарату ока, так і змінами в циліарному тілі або запальними реакціями ока на перенесені множинні великооб’ємні операції для відновлення структур ока. Враховуючи велику кількість усіх зазначених факторів підйому ВОТ, які можуть спостерігатися в очах після травми, а в деяких очах навіть комбінації їх, неможливо підібрати стандартизований підхід для лікування очей з посттравматичною глаукомою.
Мета. Вивчити ефективність проведення комбінованої тактики: першочергового проведення транссклеральної контактно-компресійної коагуляції циліарного тіла з подальшою антиглаукомною операцією.
Матеріал і методи. На стаціонарному лікуванні знаходилось двоє пацієнтів з вторинною посттравматичною глаукомою. В анамнезі у пацієнтів була проведена первинна хірургічна обробка відкритої травми ока, факоемульсифікація посттравматичної катаракти без імплантації інтраокулярної лінзи, трансциліарна вітректомія. Обидва ока мали рубцеві посттравматичні зміни рогівки, гіпертензивний набряк рогівки. Гострота зору одного ока мала правильну світлопроекцію, на другому оці 0,01 зі сферою +10,0 Дптр. була 0,2. Внутрішньоочний тиск обох очах був вище 36,0 мм рт.ст. по Маклакову на максимальному режимі гіпотензивних крапель та прийому інгібіторів карбоангідрази внутрішньо. Пацієнтам було проведено 3 сеанси транссклеральної контактно-компрессійної діод-лазерної коагуляції циліарного тіла діодним лазером Vitra 810 Quantel medical з довжиною хвилі 810 нм. Сила лазерного випромінювання у пацієнтів на сеансах була від 0,5 до 1,0 вольт, час – 1,0 сек, вогнищ 25 нижні квадранти, діаметр лазерного випромінювання був 3,0 мм. На одному окові в подальшому після мінімального терміну спостереження в 1 місяць було імплантовано клапан Ахмеда, на другому окові проводилась - сінустрабекуліридектомія.
Результати. Нормалізація ВОТ на обох очах відбувалась поступово на перший день після проведеної транссклеральної коагуляції циліарного тіла. Стійкого гіпотензивного ефекту не відмічалось. Середнє зниження внутрішньоочного тиску на обох очах після перших сеансів лазеру склало в середньому 15,0 мм рт. ст., через місяць після лазеру середнє зниження ВОТ склало – 9,6 мм рт. ст., що було недостатньо для збереження функцій очей.Другим етапом виконано імплантацію клапана Ахмеда, та сінустрабекуліридектомія. На наступний день після АГО ВОТ був 19,0 та 15,0 мм рт. ст. Пацієнт з клапаном знаходяться під спостереженням. У пацієнта, де другим етапом виконана сінустрабекуліридектомія - ВОТ в межах норми більше трьох місяців.
Висновки. У пацієнтів з вторинною некомпенсованою посттравматичною глаукомою першочергове проведення транссклеральної контактно-компресійної коагуляції циліарного тіла перед АГО дає можливість: знизити ВОТ для зменшення інтраопераційних ускладнень, зняти постійний прийом пероральних препаратів для зниження ВОТ, зменшує набряк рогівки для візуалізації структур передньої камери при проведенні хірургічного втручання.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Татаріна ЮО, Перетягін ОА, Ульянова НА. Хірургічна тактика при вторинній посттравматичній глаукомі у пацієнтів з наслідками вибухової травми. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Філатовські читання 2025: Актуальні проблеми офтальмології»; 15-16 травня 2025; Одеса, Україна. Одеса: Бондаренко М.О., 2025. c. 46-48.