Віддалені результати дакріоцисториностомії залежно від стану слизової оболонки носа

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Багато авторів знаходили тісний кореляційний зв’язок між захворюваннями сльозного мішка з одного і захворюваннями та станом слизової оболонки носа з іншого боку. До числа останніх відносяться склерома та озена. Під нашим спостереженням знаходилось 5 хворих з хронічним гнійним дакріоциститом, які мали супутню патологію: склерому – 4, озену –1 чоловік. Тривалість захворювання озеною 10 років, склеромою 15-21 рік. Хворі лікувалися з приводу супутньої патології в спеціалізованому відділенні. Всім хворим з приводу дакріоциститу виконана операція – зовнішня дакріоцисториностомія. В післяопераційному періоді, а також через 3 місяці, сльозні шляхи прохідні на всьому протязі, але через 6 місяців у хворих з склеромою вони були частково прохідні, з’явилися скарги на сльозотечу, сльозостояня. З боку ЛОР-органів відмічалось загострення процесу. Через 6-8 міс. наступив рецидив дакріоциститу, і було здійснено повторне оперативне втручання. Вибір методики і техніки реоперацій залежав від причини, які обумовили рецидив захворювання, від стану сльозного мішка, ступеня і характеру рубцевих змін сльозного мішка і слизової носа. Редакріоцисториностомія була виконана у всіх хворих. Розсічення м’яких тканин ми виконували за старим рубцем з використанням ламаного розрізу. Наш досвід проведення дакріоцисториностомії свідчить про переваги ломаного розтину над лінійним, так як він дає можливість дбайливо натягувати тканини під час оперативного втручання, а також забезпечує достатній доступ до сльозного мішка при відносно невеликій довжині. Під час операції, в області кісткового отвору, знайдена щільна фіброзна тканина, яка закриває його, сльозний мішок фіброзно змінений. Використання вдосконаленого способу формування кісткового вікна дозволило реформувати отвори в кістці до потрібних розмірів, зберігши неушкодженою слизову носа. Основними вимогами до розмірів і розташування кісткового отвору є те, щоб нижній край досягав місця переходу сльозного мішка в сльозо-носовий канал, задній край доходив до сльозного заднього гребінця, а верхній – на 3 мм вище рівня впадання гирла сльозних канальців в сльозний мішок. Цим вимогам відповідає запропонована нами трапецієвидна форма отвору з закругленими кутами. Фіброзна тканина видалена, кістковий отвір розширено. Під час реоперацій використовували запропонований нами дренаж. Вдалося сформувати риностому між сльозним мішком і слизовою носа з чотирма стінками. При шовному формуванні використовували дренаж у вигляді ковпачка-фіксатора. Сутність його полягає в тому, що в області риностоми запропонований дренаж може змінювати свій діаметр, надійно фіксуватися, не порушуючи епітелізацію співустя, сприяє правильному його формуванню. В двох хворих, які постійно спостерігались у офтальмолога і ЛОР лікаря та отримували курси специфічного лікування – сльозні шляхи були прохідні. Термін спостереження до 5 років. У двох інших хворих, через 6-12 міс. настав рецидив (однак вони не регулярно спостерігались). Хворий з озеною звернувся через 8 міс. з рецидивом, але в подальшому не спостерігався. Ми зробили висновок, що оперативне втручання у хворих з дакріоциститом, які мають в анамнезі патологічні зміни оболонки носа, до числа яких відносяться склерома та озена, не завжди дає позитивний результат. Ці пацієнти потребують постійного контролю окуліста та диспансерного спостереження, лікування і санації порожнини носа ЛОР лікарями.

Опис

Ключові слова

Бібліографічний опис

Ліщенко ВБ, Левтюх ОВ. Віддалені результати дакріоцисториностомії залежно від стану слизової оболонки носа. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Філатовські читання – 2019”; 23-24 травня 2019; Одеса, Україна. Одеса: Чорномор’я, 2019. c. 163-164.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в