Результаты исследования уровня нейротрофического фактора головного мозга — BDNF в стекловидном теле у больных пролиферативной диабетической ретинопатией
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Вступ. Розвиток невропатії зорового нерва діабетичного генезу на даний час пов’язують з дисфункцією нейротрофічних факторів, зокрема, мозкового нейротрофічного фактора (BDNF), оскільки він володіє значними нейропротекторними властивостями в захисті гангліозних клітин сітківки та їх аксонів. Останніми дослідженнями встановлено, що його вміст в плазмі крові та сльозній рідині у хворих на цукровий діабет знижений як при непроліферативній, так і проліферативній стадіях, але в останньому випадку — в значно більшому ступені. Рівень цього фактора в скловидному тілі у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію (ПДРП), яким виконували інтравітреальні втручання, вивчався деякими авторами на невеликій кількості спостережень.
Мета: вивчити залежність між рівнем BDNF в скловидному тілі у хворих ПДРП та деякими електрофізіологічними показниками, що характеризують ступінь невропатії зорового нерва. Матеріал та методи. Під наглядом було 70 хворих (70 очей) ПДРП с досягнутим анатомічним результатом лікування після інтравітреального втручання. На 35 очах був гемофтальм без епіретинальної тканини, на 28 — частковий або тотальний гемофтальм з епіретинальними мембранами та тракціонним відшаруванням сітківки. Жінок — 38, чоловіків — 32, середній вік — (55,7±12,7) років.
Результати. Середній рівень нейротрофічного фактора головного мозку (BDNF) в склоподібному тілі склав 12,56 SD (6,32) пк/мл. Вміст BDNF у хворих з гемофтальмом був достовірно вище, ніж у хворих з фракційним відшаруванням макули і тракційно-регматогенним відшаруванням сітківки (t=2,58, p=0,012; t=2,06, р=0,045) відповідно. При цьому він залежав від типу діабету, наявності або відсутності гіпертонічної хвороби, ступеня компенсації цукрового діабету та виконання панретинальної лазерної коагуляції. При дослідженні зорових викликаних потенціалів (ЗВП) на спалах 2 і 12 Гц латентність і амплітуда зубця Р1 достовірно не відрізнялися щодо значень медіани (>11,42 пг/мл) рівня BDNF в склоподібному тілі. При цьому дослідження ЗВП на патерни 1° і 0° 15’ показало достовірне зниження амплітуди хвилі Р 100 у хворих з більш низьким вмістом BDNF (t=2,13, p=0,037; t=2,97, p=0,004). Між рівнем BDNF в склоподібному тілі і амплітудою хвилі Р100 на патерн 1° (R=0,6132, p=0,0397) і 0° 15’ (R=0,6724, p=0,0232) виявлений прямий сильний кореляційний зв’язок. У роботі також показано, що вміст BDNF в склоподібному тілі у пацієнтів з досягнутою після інтравітреальних втручань гостротою зору 0,01–0,09 був достовірно нижче в порівнянні з гостротою зору 0,3–1,0 (t=2,13, p=0,039).
Висновок. Таким чином, з розвитком проліферативних змін у хворих ПДРП рівень BDNF у вітреальній порожнині достовірно знижується, що може призводити до появи нейродистрофічних процесів у сітківці і зоровому нерві, тобто невропатії. Показники патерн ЗВП певною мірою відображають вміст в тканинах ока і можуть бути використані в подальших дослідженнях, спрямованих на корекцію цієї сполуки у хворих на ПДРП.