Поширеність «digital eye strain» у студентів України та можливості його зниження

Abstract

Актуальність. «Цифрова напруга очей» (Digital Eye Strain), описується як фізичний дискомфорт, який відчувається після проведення деякого часу перед монітором, яке сьогодні дуже актуально через змішане навчання та розповсюдженню гаджетів. Зорове перенапруження при тривалій роботі за комп’ютером призводить до порушення функції циліарного м’яза і спазму акомодації, до уповільнення або навіть порушення необхідних обмінних процесів в структурах ока, що в свою чергу проявляється клінікою DES. Поширеність симптомів астенопії серед студентів становить до 94,5% (Gammoh Y. 2 021). Останнім часом в літературі з’являється все більше доказів того, що окислювальний стрес може бути причиною клітинного пошкодження, яке призводить до захворювань очної поверхні. У той же час багато антиоксидантів, включаючи пероральний прийом незамінних омега-3 жирних кислот, продемонстрували полегшення симптомів сухого ока, зниження швидкості випаровування сльози у пацієнтів, які страждають комп’ютерним зоровим синдромом, асоційованим з синдромом сухого ока (Chi S.C.,2019; Giannaccare G.,2019; Pellegrini M.,2020). Відомо, що лікування астенопії в вигляді дієтичної добавки в комбінації антиоксидантів, омега-3 жирних кислот, екстракту чорниці і лютеїну знижують симптоми астенопії (Kawabata F., 2011, Uchino Y., 2012). Мета: вивчити поширеність і оцінити динаміку функційних показників зорового аналізатора у студентів з цифровою напругою очей при використанні комбінованого методу лікування фотобіомодуляції та нутрієнтної терапії. Матеріал і методи. Проведено анкетування 320 студентів для виявлення DES (опитувальник CVS-Q). Потім обстежено і проведено лікування 70 студентів (140 очей), у віці від 18 до 25 років з ознаками цифрової напруги очей. 1 група (контрольна) - 26 студентів (52 ока), 2 група (основна) - 44 студента (88 очей). Всім студентам було проведено курс фотобіомодуляції (ФБМ) з використанням діодного лазера (10 щоденних сеансів λ = 650 нм, W = 0,4 мВт / см², t = 300 с). Студентам 2 групи після ЛЗ був рекомендований протягом 3 місяців вітамінно-антиоксидантний комплекс Нутроф®Форте по 1 капсулі 1 раз на день. Всім студентам була рекомендована модифікація стилю життя, враховуючи рекомендації Американської асоціації оптометристів (дозоване зорове навантаження - включаючи перерви в роботі з гаджетами згідно з правилом «20/20/20»; гімнастика для очей; збалансоване харчування; відмова від алкоголю і куріння ; фізична активність і повноцінний сон). Функціонально-діагностичне обстеження до, після і через 3 місяці лікування включало візометрію, рефрактометрію, ультразвукову діагностику, пахіметрію, біомікроскопію, визначення світлової чутливості (СЧ) фотопічної афферентної системи, оцінка резервів акомодації (РА) (за А. І. Дашевським), об’ємні показники кровонаповнення (RQ, ‰) і тонусу внутрішньоочних судин (α / t1,%) за даними комп’ютерної реоофтальмографії (РОГ). Комп’ютерний зоровий синдром або цифрове напруга очей (DES) серед студентів оцінювали за допомогою опитувальника по синдрому комп’ютерного зору (CVS-Q) [Seguí M del M., 2015]. Статистичний аналіз проведено з використанням прикладної програми STATISTICA 10.0 (StatSoft Inc.). Результати. Проведено анкетування 320 студентів, з яких у 270 (84,4%) ми виявили 6 і більше симптомів DES (опитувальник CVS-Q). В результаті проведеної ФБМ було визначено істотне підвищення гостроти зору вдалину без корекції в обох групах в середньому на 10% від початкової (до 1,0). Через 3 місяці значущих змін гостроти зору не відзначено. Нормальні показники РА після ФБМ відновлені у всіх студентів. Через 3 місяці в 1 групі в 50% випадків РА знизилися до 2,8 (SD, 1,19) дптр, у 2 групі спостерігалося підвищення показника в 66% випадків вище 3,2 (SD, 0,90) дптр. СЧ макулярної зони, також покращилася на 13% в результаті лікування в обох групах. Через 3 місяці приріст СЧ на 7 хвилинах – в основній групі був на 11% до 2,0 (SD, 0,15) ум.од., р<0,05, а в контрольній групі цей показник істотно не змінився. Кровонаповнення ока за критерієм RQ після курсу ФБМ покращився в середньому на 19% в обох групах і через 3 місяця значущих змін кровообігу відзначено не було. Поліпшення судинного тонусу після ФБМ відзначено на 17,4% і 13% відповідно, однак слід зазначити про значне - на 28% до 18,1 (SD; 1,46) ‰ нормалізації тонусу внутрішньоочних судин у студентів основної групи на тлі нутріентної терапії через 3 місяці, в той час як в контрольній групі спазм внутрішньоочних судин посилився на 23% до 24,6 (SD; 5,09) ‰. Дані пупіллограф: в групі з нутрієнтами через 3 місяці спостереження відзначено зменшення максимальної і мінімальної площі зіниць під час акомодації конвергенції в середньому на 16,5%, також виявлено високу кореляційний зв’язок між максимальною площею зіниці і симптомами DES (rs = 0,64). В контрольній групі на кінець спостереження значущих змін не було. Висновки. Поширеність цифрової напруги очей з більш ніж шістьма симптомами в цій вибірці студентів досягає 84,4%, що пов’язано з молодим віком (18-25 років), високим зоровим навантаженням і активним використанням гаджетів і комп’ютерів. Така висока поширеність цифрові напруги очей підкреслює важливість проведення інформаційних заходів та сприяє запровадженню цільових обстежень серед студентів. Курс лікування, що включає застосування фотобіомодуляції та прийом вітамінно-антиоксидантного комплексу формули AREDS, що містить ресвератрол і вітаміном D3, дозволяє значимо покращити гостроту зору, підвищити резерви акомодації, знизити спазм внутрішньоочних судин за рахунок нормалізації балансу функціонування симпатичної і парасимпатичної частини ВНС і значно полегшити або усунути наявні симптоми цифрові напруги очей.