Оцінка фармакологічної ефективності водного витягу полісахаридів алое деревоподібного на моделі посттравматичної ерозії рогівки у кролів
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність. Сучасність роботи полягає у досліджені ново- галенового складу дослідного зразка, що містить збагачену по- лісахаридну фракцію Алое деревоподібного, стандартизовану по ацеманану, діючій речовині, що обумовлює основу фармакотера- певтичної активності рослини. Такий підхід дозволить застосува- ти відповідні сучасним вимогам показники якості препарату та удосконалити дозування речовини природного походження, що сприятиме підвищенню фармакотерапевтичної активності пре- парату та збільшенню терміну придатності за умов видалення баластних речовин рослини зі складу лікарської форми. Випро- бування зразків фармакологічно активних речовин офтальмоло- гічної форми дозволить встановити безпечність і ефективність препарату на етапі доклінічного вивчення.
Мета роботи. Дослідити регенераторну та протизапальну дії водного витягу полісахаридів алое деревоподібного при моделю- ванні посттравматичної ерозії рогівки у кролів.
Матеріал і методи. Посттравматичну ерозію рогівки викли- кали у 20-и кролів шляхом скарифікації епітелію рогівки пра- вого ока. Операцію проводили під епібульбарною крапельною анестезією 0,5% розчином алкаїну. На поверхні рогівки за допо- могою хірургічного трепана діаметром 6 мм2 завдавали кругову мітку, потім інстилювали розчин 1% флуоресцеїну. Під контро- лем флуоресцеїнової опалесценції офтальмологічним скальпелем скарифікували епітелій рогівки, не зачіпаючи стромальних шарів. Після завершення операції для запобігання інфікування, раньову поверхню обробляли одноразово очними краплями «Флоксал». Кролі були рандомізовано розподілені нарівно на 2 дослідні гру- пи: 1- контрольна (0,9 % розчин NaCl), 2- дослідні зразки водного витягу полісахаридів алое. Лікувальні інстиляції у кон’юнкти- вальний мішок травмованого ока проводились по 1 краплі тричі на день до повного загоєння ерозії рогівки.
Критеріями оцінки специфічної фармакологічної активності досліджуваних препаратів слугували: динаміка загоювання рогів- ки - зменшення площі ерозованої зони та терміни повної епітелі- зації; динаміка інтенсивності запальної реакції на різних етапах ранозагоювання. Всі спостереження проводились щодня вранці, в один і той же час доби. Оцінку стану очей проводили методом бокового фокального освітлення і біомікроскопічно на щілинній лампі ЩЛ-2Б. Площу ерозованої зони визначали після інстиляції 1% розчину флуоресцеїну шляхом фотозйомки цифровою каме- рою. По отриманому зображенню на екрані монітора зона ерозії обводилась курсором та виражалась у відносних одиницях (пік- селях) за допомогою програми Myltispec. Для обчислення площі деепіталізованної зони рогівки отримані дані перераховували у мм2. Інтенсивність запальної реакції оцінювали за тестом Дрейза.
Результати. У кролів, які отримували інстиляції в травмоване око 0,9 % розчин NaCl (контроль), на 1-у добу спостерігалося тен- денція до збільшення площі деепітелізованої зони рогівки і про- сочування її флуоресцеїном за рахунок набряку. Поступове ско- рочення розмірів площі ерозії рогівки спостерігалося протягом 6 діб після скарифікації, а повна епітелізація рогівки була після 7-ї доби спостережень.
У групах які отримували інстиляції водного витягу полісаха- ридів алое площа деепітелізованої зони рогівки протягом усього експерименту активно скорочувалась, залишаючись достовірно меншою ніж у групі контролю (0,9% р-н NaCl). На 3-ю добу розмі- ри деепітелізованої зони рогівки у кролів, які отримували інсти- ляції водного витягу полісахаридів алое, відрізнялися від таких у контролі та були менше в 2,4 рази, на 4-у добу - в 8,9 разів. На 5-ту добу спостерігалась повна епітелізація рогівки в дослідній групі. Запальна реакція у контрольній групі тварин спостерігалася до 13-го дня експерименту, тобто була приблизно в 2 рази тривалі- ша, ніж у дослідній групі, яка отримувала інстиляції водного витя- гу полісахаридів алое деревоподібного. Фармакологічний ефект протягом усього періоду лікування постійно збільшувався: на 4-у добу становив вже 75,8 %, на 7-у добу 98,4;%, а вже на 8-у добу дорівнював – 100%.
Висновок. Встановлено, що лікувальні інстиляції водного ви- тягу полісахаридів алое при моделюванні посттравматичної еро- зії рогівки у кролів виявляють протизапальну та протинабряко- ву дії, про що свідчить зменшення проявів запальної реакції на 5 днів швидше відносно групи контролю (0,9 % р-н NaCl). Водний витяг полісахаридів алое стимулює регенераторні процеси, при- скорює терміни повної епітелізації рогівки на 5 добу порівняно з контролем (інстиляції 0,9% NaCl), де повна епітелізація рогівки була після 7-ї доби спостережень.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Фесюнова ГС, Абрамова ГБ, Кісіль СМ, Джигалюк ОВ. Оцінка фармакологічної ефективності водного витягу полісахаридів алое деревоподібного на моделі посттравматичної ерозії рогівки у кролів. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Філатовські читання 2025: Актуальні проблеми офтальмології»; 15-16 травня 2025; Одеса, Україна. Одеса: Бондаренко М.О., 2025. c. 208-210.