Особливості лікування злоякісних епітеліальних новоутворень повік з ураженням інтермаргінального краю
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність. Злоякісні епітеліальні новоутворення (ЗЕН) шкіри повік дуже різноманітні за своєю біологічною природою та походженням. У більшості випадків вони виникають з покривного епітелію шкіри та її дериватів і рідше – із залізистої тканини численних залоз тарзальної пластинки та самої шкіри повік. За морфологічною будовою розрізняють базальноклітинну крциному (БКК), метатипичну карциному (МТК) і плоскоклітинну карциному (ПКК), які локалізуються переважно на поверхні шкіри або кон’юнктиві. В одній пухлині можлива присутність усіх морфологічних форм. Особливо непередбачено поводяться пухлини, що виходять із проток залоз, головним чином з циліндричного епітелію Мейбомієвих залоз, залоз Краузе, Моля і Цейсу, які ростуть під шкірою та кон’юнктивою, залишаючи поверхню повік інтактною.
Оскільки інтермаргінальний край є межею між двома пластинками повік: поверхневий (передній) що складається зі шкіри та підшкірного м’яза, і глибокий (задній) що складається з кон’юнктиви та хряща. Подібна локалізація пухлини є одним із предикторів збільшеної частоти рецидивів. За даними літератури показники рецидивів зменшуються зі збільшенням відстані між пухлиною та краєм повік. Тому лікування пухлин, що локалізуються в цій області і мають виражений поліморфізм і непередбачуваність клінічного перебігу, досить важке завдання.
Мета. Вивчити безпосередні та віддалені результати лікування хворих на злоякісні епітеліальні новоутворення шкіри повік з ураженням інтермаргінального краю методом радіокріохірургії.
Матеріал та методи. Радіокріохірургічне (РК) лікування проведено 126 хворим на ЗЕН шкіри повік з ураженням інтермаргінального краю 2а3аN0М0 стадії, що проходили лікування в офтальмоонкологічному центрі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»
Чоловіків було 58 (46,1%), віком від 36 до 82 років (медіана = 62,6), жінок – 68 (53,9%), віком від 31 до 84 років (медіана = 63,2). Первинних хворих було 86 (68,3%), 40 (31,7%) – надійшли з ятрогенними рецидивами після лікування у других лікувальних закладах. БКК встановлена у 98 (77,8%) пацієнтів, плоскоклітинна (ПКК) – у 19 (15,0%) метатипічна (МТК) – у 7 (5,6%) та рак Мейбомієвих залоз – у 2 (1,6%).
Вид променевої терапії (ПТ) визначався характером та розмірами пухлини. При вузлових формах (вистояння понад 5 мм і довжиною понад 20 мм), а також при інфільтративному зростанні проводилася γ-терапія апаратом «Агат С» з джерелом випромінювання Со60, при разовій дозі (РД) 2,5 Гр, сумарній вогнищевій дозі (СВД) (30,0±6,9) Гр. при площинних – брахітерапія із джерелом випромінювання стронцій-90+іттрій-90, РД 40 Гр, СВД (280±56,8) Гр. Кріодеструкція (КД) здійснювалася кріоустановкою на основі балонно-дросельної мікрокріогенної системи при температурі – (90-120) 0С. Контрольний огляд після РК лікування проводився кожні 3 місяці на перший рік спостереження, потім 1 раз на 6 місяців протягом 3 років і 1 раз на рік до 5 років.
Результати. Безпосередні результати Повна резорбція пухлини відбулася у 106 (84,2%) пацієнтів. Значних відмінностей між локальним контролем залежно від стадії процесу не виявлено. Часткова резорбція відзначена у 20 (158%) хворих. При цьому наявність залишкового вузла пухлини частіше спостерігалося при Т2в і Т3а стадії і порівняно з Т2а стадією і ця різниця була статистично значущою (відповідно χ2 =2,7, р=0,04; χ2 =3,9, р=0, 01).
Віддалені результати. 20 хворим з частковою резорбцією пухлини, залежно від стану залишкового вузла та терміну, що пройшов після першого курсу лікування, проводилося додаткове лікування: 14 пацієнтам (стадії Т2а2вN0M0) після проведення додаткової КД (1-2 сеанси) у термін від 3 до 6 місяців настала повна резорбція пухлини. З 6 хворих із Т3аN0M0 стадією повторний курс РК лікування проведено у 4-х випадках у термін від 13 до 18 місяців, що також призвело до повної резорбції пухлини. Термін спостереження за хворими становив від 64,5 до 420,3 (медіана = 60,8) місяця.
У 2-х випадках у пацієнтів з ятрогенними пухлинами, у зв’язку з продовженим зростанням пухлини довелося провести хірургічне втручання – часткову екзентерацію орбіти. Гістологічне дослідження тканини пухлини після екзентерації показало, що пухлини мали інфільтративний тип зростання з вираженою інвазивною активністю, з атипізацією комплексів пухлинних клітин та фібробластичною реакцією, що призводить до склерозу строми, а також дефекти базальної мембрани, які полегшують інвазивне зростання пухлини. Слід зазначити те що, що, велике висічення новоутворення було показано 37 (29,4%) хворим. Використання РК лікування дозволило уникнути калічну і подальших складних реконструктивних операцій у 33 (26,2%) випадках.
Рецидиви ЗЕН шкіри повік відмічені у 7 (5,6%) випадках, серед яких 5 – після ятрогенних рецидивів. При Т2а стадії рецидиви пухлини виявлено у 2-х хворих (3,9%) у строки від 14 до 42 (медіана=27) місяців, а при Т3а стадії – у 5 (1,6%), у строки від 19 до 56 ,9 (Медіана = 21, 2) місяців. χ2 = 6,5, р = 0,03). χ2 = 5,9, р = 0,04) Найчастіше рецидиви спостерігалися у пацієнтів з ятрогенними рецидивами (2 =5,9, р=0,04).
Висновки. РК вплив є досить ефективним способом лікування хворих на ЗЕК шкіри повік з ураженням міжреберного краю. Частота рецидивів при цьому методі лікування становить 5,6%, що можна порівняти з даними авторів інших методик лікування подібних пухлин.
Рецидиви після РК лікування мають характер обмеженого вузла або спостерігаються в межах ділянки, що межує з місцем локалізації первинної пухлини і можуть виліковуватися повторною КД. При цьому сумарна доза опромінення знижується в 1,5-2 рази порівняно з променевою терапією у чистому вигляді, що зводить до мінімуму ризик післяпроменевих ускладнень. Застосування РК впливу дозволяє розширити показання для органозберігаючого лікування хворих на ЗЕН шкіри повік з ураженням інтермаргінального краю і уникнути калічуючих операцій в 26,2% випадків. Використовувані методи лікувального впливу на пухлину забезпечують можливість повторного застосування лікування у разі рецидиву і дозволяють отримати досить хороший функціональний та естетичний результат, що покращує якість життя хворих на ЗЕН шкіри повік з ураженням інтермаргінального краю.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Сафроненкова ІО. Особливості лікування злоякісних епітеліальних новоутворень повік з ураженням інтермаргінального краю. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Філатовські читання 2024»; 16-18 травня 2024; Одеса, Україна. Одеса: Бондаренко М.О., 2024.