Патоморфологічні особливості рогівково-лімбальної зони у експериментальних тварин при моделюванні птеригіуму при проведенні ШИК-реакції
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність. Однією з форм прояву дистрофії переднього відрізку ока є птеригіум. Птеригіум розвивається на фоні руйнівного впливу ультрафіолетових променів, що призводить до лімбальної недостатності. Цей процес активує фактори росту тканин, які викликають ангіогенез та клітинну проліферацію.
Мета дослідження: вивчення гістоморфологічної характеристики моделі птеригіуму та дегенеративно-проліферативного процесу у рогівці кролика внаслідок лімбальної недостатності на основі ШИК-реакції.
Матеріал і методи. Експеримент проведено на 28 очах 14 кроликів породи шиншила. Кролики були поділені на 3 групи: в 1-й групі застосовували видалення частини лімбальної зони; в 2-й групі поєднували видалення частини лімбальної зони з застосуванням н-гептанолу; в 3-й додатково фіксували кон’юнктиву на рогівці кролика. В кінці експерименту проводили гістологічне дослідження. Матеріал фіксували в 10% розчині формаліну, зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації, обробляли в ксилолі, ущільнювали і заливали в парафін. З парафінових блоків робили зрізи товщиною (5±1)мкм. Після депарафінізації ставили гістохімічну ШИК-реакцію.
Результати. В 1-й групі піддослідних тварин в кінці експерименту при проведенні ШИК-реакції було виявлено, що її інтенсивність у рогівці більш виражена, ніж у інших ділянках. При цьому найбільш висока вона в десцеметовій мембрані, а також в келихоподібних клітинах епітелію кон’юнктиви. Посилена вона також і в деформованій області глибоких шарів лімба. В передньому епітелії контурувались світлі ядра його клітин, менш інтенсивно зафарбованих, ніж цитоплазма, навіть по сусідству з пігментованими клітинами зони лімбу. В 2-й групі експериментальних тварин спостерігалось явище кон’юнктивалізації з наявністю келихоподібних клітин, які чітко візуалізуються у випадку проведення ШИК-реакції і розповсюджувались приблизно до середини фіброваскулярної тканини в рогівці. В цій фіброваскулярній тканині ШИК-реакція трохи слабша ніж у власній речовині рогівки. Важливо, що площа фіброваскулярної проліферації могла бути різною (більшою або меншою) на різних очах. У всій товщі розростання спостерігалась велика кількість кровоносних судин, деякі з них проникали у глибше розташовану строму рогівки. Передній епітелій кон’юнктивалізований, в ньому при проведенні ШИК- реакції можна побачити келихоподібні клітини у значній кількості. В 3-й групі піддослідних тварин фібробласти кон’юнктиви в зоні моделювання подовжилися, а їхні ядра ущільнились. Але таких клітин у ній більше, ніж в стромі рогівки. ШИК-позитивні речовини розподіляються по структурам рогівки, при чому характер та інтенсивність ШИК-реакції приблизно однакові в стромі рогівки і в фіброваскулярному утворенні.
Висновок. Таким чином, видалення частини лімбальної зони в поєднанні з застосуванням аплікацій н-гептанолу на фоні додаткової фіксації кон’юнктивального лоскута на рогівці кролика в даній зоні стимулює розвиток дегенеративно-проліфератівного процесу, що підтверджено ШИК-реакцією.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Мальцев ЕВ, Крицун НЮ, Усов ВЯ. Патоморфологічні особливості рогівково-лімбальної зони у експериментальних тварин при моделюванні птеригіуму при проведенні ШИК-реакції. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Філатовські читання-2017»; 25-26 травня 2017; Одеса, Україна. Одеса: Чорномор’я, 2017. c. 27-28.