Патоморфологічні особливості рогівково-лімбальної зони у експериментальних тварин при моделюванні птеригіуму при проведенні ШИК-реакції

Abstract

Актуальність. Однією з форм прояву дистрофії переднього відрізку ока є птеригіум. Птеригіум розвивається на фоні руйнівного впливу ультрафіолетових променів, що призводить до лімбальної недостатності. Цей процес активує фактори росту тканин, які викликають ангіогенез та клітинну проліферацію. Мета дослідження: вивчення гістоморфологічної характеристики моделі птеригіуму та дегенеративно-проліферативного процесу у рогівці кролика внаслідок лімбальної недостатності на основі ШИК-реакції. Матеріал і методи. Експеримент проведено на 28 очах 14 кроликів породи шиншила. Кролики були поділені на 3 групи: в 1-й групі застосовували видалення частини лімбальної зони; в 2-й групі поєднували видалення частини лімбальної зони з застосуванням н-гептанолу; в 3-й додатково фіксували кон’юнктиву на рогівці кролика. В кінці експерименту проводили гістологічне дослідження. Матеріал фіксували в 10% розчині формаліну, зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації, обробляли в ксилолі, ущільнювали і заливали в парафін. З парафінових блоків робили зрізи товщиною (5±1)мкм. Після депарафінізації ставили гістохімічну ШИК-реакцію. Результати. В 1-й групі піддослідних тварин в кінці експерименту при проведенні ШИК-реакції було виявлено, що її інтенсивність у рогівці більш виражена, ніж у інших ділянках. При цьому найбільш висока вона в десцеметовій мембрані, а також в келихоподібних клітинах епітелію кон’юнктиви. Посилена вона також і в деформованій області глибоких шарів лімба. В передньому епітелії контурувались світлі ядра його клітин, менш інтенсивно зафарбованих, ніж цитоплазма, навіть по сусідству з пігментованими клітинами зони лімбу. В 2-й групі експериментальних тварин спостерігалось явище кон’юнктивалізації з наявністю келихоподібних клітин, які чітко візуалізуються у випадку проведення ШИК-реакції і розповсюджувались приблизно до середини фіброваскулярної тканини в рогівці. В цій фіброваскулярній тканині ШИК-реакція трохи слабша ніж у власній речовині рогівки. Важливо, що площа фіброваскулярної проліферації могла бути різною (більшою або меншою) на різних очах. У всій товщі розростання спостерігалась велика кількість кровоносних судин, деякі з них проникали у глибше розташовану строму рогівки. Передній епітелій кон’юнктивалізований, в ньому при проведенні ШИК- реакції можна побачити келихоподібні клітини у значній кількості. В 3-й групі піддослідних тварин фібробласти кон’юнктиви в зоні моделювання подовжилися, а їхні ядра ущільнились. Але таких клітин у ній більше, ніж в стромі рогівки. ШИК-позитивні речовини розподіляються по структурам рогівки, при чому характер та інтенсивність ШИК-реакції приблизно однакові в стромі рогівки і в фіброваскулярному утворенні. Висновок. Таким чином, видалення частини лімбальної зони в поєднанні з застосуванням аплікацій н-гептанолу на фоні додаткової фіксації кон’юнктивального лоскута на рогівці кролика в даній зоні стимулює розвиток дегенеративно-проліфератівного процесу, що підтверджено ШИК-реакцією.