Вивчення впливу плазмологену на експресію маркерів активації CD 25 та CD 95 у пацієнтів з патологією зорового нерву та сітківки in vitro

Abstract

Актуальність. Професор Фуджіно розробив підходи до запобігання розвитку втоми мозку [Fujino M. Et al., 2022]. Японським вченим було показано сприятливий вплив плазмологену на нейрогенез. Плазмологен є фосфоліпідом, який бере участь у регуляції основних функцій клітин головного мозку. Патологія сітківки та зорового нерва призводить до важкої інвалідизації та сліпоти. Дуже актуальним є вивчення можливості застосування плазмологену для відновлення нейрональних структур сітківки та зорового нерва. Імуномодулюючі властивості плазмологена на сьогоднішній день мало вивчені. Важливим завданням сучасної науки є пошук нових імуномодуляторів, які можуть полегшити перебіг запального процесу, а також зменшити ризик хронізації та рецидивування захворювання. Мета. Вивчення рівня експресії маркерів активації (СD25-рецептор ІЛ-2) та апопотозу (СD95) in vitro під впливом плазмологену у хворих з патологією сітківки та зорового нерву. Материал і методи. Для оцінки специфічної чутливості лімфоцитів до плазмологену використовували комплексний метод паралельних проб, розроблений в лабораторії імунології ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Він полягає в отриманні культури лімфоцитів, проведенні їх специфічної культивації з досліджуваними препаратами та подальшим використанням імунногістохімічного ПАП-методу з використанням моноклональних антитіл [Глузман Д.Ф., 2003]. Досліджували лімфоцити 20 хворих на запальну патологію сітківки та зорового нерву. Статистична обробка проводилася з використанням непараметричного U-критерію Манна-Уітні. Відмінності показників вважалися статистично значущими за рівня значущості p<0,05. Результати. Показано достовірне збільшення показника маркера активації ІЛ-2 (СD 25) на лімфоцитах, культивованих із плазмологеном 28,6±4,3% порівняно з контрольною групою (без препарату) – 18,9±3,2%, (p<0,05). CD25 - являє собою субодиницю рецептора інтерлейкіну-2 (IL-2Rα). Його біологічне значення полягає у регуляції проліферації та диференціювання; підтримка клонального балансу лімфоцитів; запобігання надмірній активації імунної відповіді. Зміни його експресії виникають при запальних процесах будь-якої етіології. Він є раннім маркером активації лімфоцитів, відображає їхню здатність до проліферації та диференціювання. У контрольній групі (без плазмологену) показник маркера апоптозу (СD 95) становив - 29,4±2,7%. При культивації з плазмологеном процентна кількість СD 95 була достовірно нижчою, ніж у контрольній групі і становила - 21,2±2,5 % (p<0,05). CD-95 - антиген (Fas / APO-1) з молекулярною масою 45 кДа, трансмембранна молекула, що належить до надродини рецепторів фактора некрозу пухлин (TNF), має високий рівень експресії на активованих Т- і В- клітинах, бере участь в індукції апоптозу. Експресія маркера CD95 активізується при інфекційних та аутоімунних захворюваннях, старінні. Висновки. Проведені дослідження показали наявність позитивних імуномодулюючих впливів плазмологену. Подальше вивчення препарату може дозволити включати його в імунотерапію хворих з патологією зорового нерву та сітківки.