Біоритми взаємодії око-рухових м’язів з короткими часовими інтервалами при акомодаційній езотропії

Abstract

Під біологічним ритмом розуміють досить стійкий коливальний процес, який призводить до відтворення біологічного явища через відносно одинакові проміжки часу (Ашофф, 1984; Заславская Р.М., 1993). Розрізняють ритми високої частоти (з періодом до 0,5 годин), середньої (від 0,5 годин до 6 днів) та низької частоти (більше 6 днів). Найбільш характерними для людського організму являються добові біологічні ритми: коливання артеріального та внутрішньоочного тиску, температури тіла, функціонування травної системи, секреторної функції нирок, секреції гормонів, психічної активності та ін. Слід зазначити, що в процесі обстеження пацієнтів з захворюваннями око-рухового апарату та аномаліями рефракції окулісти зустрічаються з фактами нестійких показників, які коливаються протягом 1-2 хвилин і навіть секунд (наприклад, кут косоокості візуальний і на шкалі Меддокса, стан бінокулярного зору на кольоротесті, розміри функціональної скотоми на синоптофорі тощо. Мета роботи: дослідити біоритми взаємодії око-рухових м’язів (м’язову рівновагу – МР) у дітей з гіперметропією і акомодаційною езотропією з короткими часовими інтервалами. Матеріал. Обстежено 10 дітей у віці від 6 до 10 років. У 2 дітей була гіперметропія слабкого ступеня, у 8 - гіперметропія середнього ступеня. Гострота зору з корекцією у дітей була в межах вікової норми (від 0,9 до 1,2). Положення очей у всіх дітей в окулярах було правильне, без окулярів – спостерігалась езотропія в межах від 0° до 10-15°; рухливість очей та конвергенція були в нормі, характер зору в окулярах – бінокулярний (у 2 дітей – нестійкий). Перед початком експерименту у дітей була езофорія в межах від 2° до 12°. У всіх дітей очне дно було в нормі. Методика. Горизонтальна МР визначалась за допомогою циліндра Меддокса і шкали, розрахованої для відстані 33 см. Величину МР визначали протягом 3 хвилин через кожні 10 секунд. Результати фіксували на графіку, де на осі абсцис відзначали час дослідження в секундах, а на осі ординат – величину езо- або екзофорії. Оцінювався характер отриманої кривої. Результати. У 7 пацієнтів крива носила зубчастий характер з різницею між сусідніми показниками від 1 до 4-6 градусів. Тільки у 3 дітей крива була майже полога з різницею між сусідніми показниками не більше 1-2°. При опитуванні батьків і вивченні історій хвороби дітей виявилось, що зубчастий характер кривої був характерний для дітей, які ще не проводили ортоптичне лікування або тільки почали його, у той час як полога крива була притаманна дітям, які вже провели декілька курсів такого лікування. Висновок. Ми припускаємо, що дослідження біоритмів взаємодії око-рухових м’язів може бути додатковим показником стану око-рухового апарату і одним із критеріїв ефективності ортоптичного лікування.