ЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРНИХ ЗМІН ОКА У ВИЗНАЧЕННІ АКТИВНОСТІ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ПЕРЕДНІХ ТА СЕРЕДНІХ УВЕЇТАХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Abstract

Мен Гуаньцзюнь. Значення температурних змін ока у визначенні активності запального процесу при неінфекційних передніх та середніх увеїтах (експериментальне дослідження). – Кваліфікаційна наукова праця на правахрукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина» (14.01.18. – «Офтальмологія»). – Державна установа «Інститут очних хвороб i тканинної терапiї iм. В.П. Фiлатова НАМН України», Одеса, 2021. Дисертація присвячена актуальній задачі офтальмології – підвищенню ефективністі діагностики ступеню активності запального процесу при неінфекційному передньому і середньому увеїті в експерименті шляхом визначення температурних змін поверхні ока в проекції циліарного тіла. В роботі було проведене дослідження на 59 кроликах (118 очей) породи Шиншила. 42 кролика (84 ока) залишались інтактними і на них було проведено дослідження нормальних показників температури поверхні обох очей в проекції плоскої частини циліарного тіла. Експеримент з моделювання переднього та середнього неінфекційного увеїту було проведено на 17 кроликах (34 ока). Вимірювання температури поверхні обох очей в проекції плоскої частини циліарного тіла проводилось за допомогою термоелектричного пристрою, розробленого в Інституті термоелектрики НАН і МОН України в рамках договору про співпрацю з ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України» шляхом прямого контакту наконечника зонда з кон’юнктивою склери в назальному і темпоральному секторах. 17 кроликам (34 ока) було модельовано неінфекційний передній та середній увеїт на правих очах. Ліві очі – були інтактні, далі – парні очі. Увеїт моделювався шляхом інтравітреального введення стерильної нормальної кінської сироватки після попередньої сенсибілізації. Перебіг запального процесу контролювався за допомогою термометрії поверхні ока в проекції циліарного тіла, офтальмоскопії, біомікроскопії та оцінки ступеня запальної реакції зарозробленою бальною системою критеріїв. Термін спостереження склав від 6 до 57 днів. Було сформовано 2 групи виведення тварин з експерименту. Перша (рання) група – виведення тварин здійснювалося при офтальмоскопічному зникненні симптомів активного увеїту (строк біля 1 –2 тижнів). В групу раннього виведення було включено 9 кроликів (відібрано з двох серій експерименту на 17 кроликах). Орієнтувались на наступні клінічні ознаки: зникнення ін’єкції, преципітатів, набряку райдужки і відсутність розширення судин, фібрину в передній камері та свіжих синехій, відсутність сльозотечі, світлобоязні та клітин у передній камері. Друга (пізня) група виведення – виведення тварин здійснювалося при нормалізації температури хворого ока відносно парного ока (в послідовні дні вимірювання різниця між хворим і парним оком не перевищувала 0,2° С). В цю групу було включено 8 кроликів. У міру виведення тварин з експерименту у кроликів проводився забір очних яблук для виконання гістоморфологічних досліджень. З енуклейованих очей готувались гістологічні препарати і проводились їх мікроскопічні дослідження. Першим етапом роботи виміряли температуру поверхні ока в проекції циліарного тіла у інтактних кроликів в нормі та розрахували референті показники. Так як середні значення температур назального та темпорального секторів статистично не відрізняються, для зручності розрахунків, ми враховували усереднену температуру цих секторів в проекції циліарного тіла (далі – температура поверхні ока в проекції циліарного тіла). Середні показники температури поверхні правого ока склали 34,05° С (SD=1,43), а лівого – 34,16° С (SD=1,43). Різниця між середніми правого і лівого ока склала 0,11° С, що проте статистично незначуще, р=0,27. Таким чином доповнено наукові знання щодо температури ока кролика. Встановлено, що температура поверхні правого і лівого ока в проекції циліарного тіла у кролика при відсутності патологічних змін значимо не відрізняється. Середні показники температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у інтактних кроликів складають 34,1° С (SD=1,4). Температурі поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів притаманна певна автономна терморегуляція і відносна стабільність при малих коливаннях температури оточуючого середовища. Особливості теплообміну поверхні ока у кроликів дають можливість створення моделі монолатеральних (односторонніх) очних патологічних процесів, об’єктивним маркером яких є зміни локальної температури в проекції циліарного тіла. Наступним етапом стало дослідження температури поверхні ока в проекції циліарного тіла на кроликах з модельованим переднім та середнім увеїтом за розробленою нами моделлю увеїту. Вперше встановлено, що на першу добу розвитку модельованого неінфекційного переднього та середнього увеїту на кроликах відмічається значуще підвищення температури в проекції циліарного тіла як хворих очей до 35,7° С (р=0,002), так і парних очей до 35,0° С (р=0,05) відносно інтактних, що може бути обумовлено реакцією вегетативної нервової системи на фоні ініціації запального процесу. На п'яту добу розвитку модельованого неінфекційного переднього та середнього увеїту на кроликах з'являється значуща різниця температури поверхні хворих очей – 36,0° С з парними – 34,7° С (р=0,04), що може бути обумовлено регресом вегетативної температурної реакції та поступовим зниженням температури парного ока. Для уточнення характеру підвищення температури на парному здоровому оці в перші дні експерименту, тобто для виявлення того, чи є температурне підвищення суто функціональним, чи мають місце запальні зміни внаслідок симпатичної реакції парного ока, було проведено гістоморфологічне дослідження. Встановлено, що значуще підвищення температури в проекції циліарного тіла парних очей відносно інтактних очей на першу добу розвитку моделі переднього та середнього неінфекційного увеїту у кроликів не супроводжується будь-якими гістоморфологічними патологічними змінами і носить функціональний характер. Клінічні ознаки увеїту, які характеризують ступінь активності запального процесу, найбільш виражені на першу добу моделювання неінфекційного переднього та середнього увеїту в оці кролика та поступово регресують і вже не відзначаються з 19 дня спостереження. Встановлено слабкий кореляційний зв'язок (r=0,32; р=0,0001) між температурою поверхні очей (в проекції циліарного тіла) кроликів з модельованим неінфекційним переднім та середнім увеїтом і зваженою сумою балів, що характеризують клінічну картину увеїта, протягом всього терміну спостереження. Між температурою поверхні хворого ока та кожною клінічною ознакою запалення (окрім гіпопіону) також встановлено наявність значимого (р<0,05) зв’язку. Різниця температур між хворими та інтактними очами кореляційно пов'язана зі зваженою сумою балів клінічної оцінки ступеня активності експериментального увеїту. Так, на першу добу розвитку увеїту встановлено сильний кореляційний зв'язок (r=0,73; p=0,008), а у наступні дні він слабшає і з 8 дня стає незначущим. Різниця температур між хворими і парними очами не дає об'єктивної картини температурної відповіді очей на експериментальний увеїт у зв’язку із наявністю вегетативної температурної реакції парного ока кролика. Тому в розрахунках треба враховувати цю вегетативну реакцію та проводити порівняння відносно референтних значень інтактних очей, а не парного ока. Далі для виявлення об’єктивного стану ока та активності запалення кролика з модельованим переднім і середнім неінфекційним увеїтом ми провели співставлення температурних змін поверхні ока після зникнення симптомів активного переднього увеїту, але при збереженій підвищеній температурі очної поверхні. Середній день відсутності активного переднього увеїту дорівнює 11 (SD = 2,4). При гістоморфологічному дослідженні отримано наступну картину. Райдужна оболонка не потовщена, не набрякла і не інфільтрована великою кількістю сторонніх клітин, що вказує на відсутність в ній вираженого запального процесу. На відміну від райдужки, відростчата і плоска частини циліарного тіла дещо набряклі та інфільтровані сторонніми клітинами-мононуклеарами. Завдяки інфільтрації плоскої частини циліарного тіла вона істотно потовщується. У великій кількості імунокомпетентні клітини проникають в склоподібне тіло з циліарного, де вони спочатку і локалізувалися. Варто відзначити, що ні тинкторіальні властивості склоподібного тіла, ні будь- які його грубі структурні перебудови при фарбуванні гематоксилін-еозином в ранній період спостереження не визначаються. Також на деяких препаратах відзначається проникнення поодиноких запальних клітин з порожнини склоподібного тіла у внутрішні шари сітківки. Розширено наукові знання щодо гістоморфологічного стану ока кролика з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом залежно від температури очної поверхні в проекції циліарного тіла. Таким чином, в результаті гістоморфологічного дослідження очей кроликів з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом при клінічному зникненні ознак активного переднього увеїту на тлі збереження підвищеної температури очної поверхні, визначаються ознаки активного середнього увеїту, причому циліарне тіло знаходиться в ексудативно- еміграційній фазі запалення. Далі, для виявлення об’єктивного стану ока та активності запалення у кроликів з модельованим переднім і середнім неінфекційним увеїтом, провели співставлення температурних змін поверхні ока при нормалізації температури очної поверхні. Середній день нормалізації температури дорівнює 46 добам (SD = 8,8). Головне в зміні гістологічної картини очних структур, в порівнянні з попереднім (раннім) терміном дослідження, є стихання в них проявів активного запалення. Зникнення запалення в циліарному тілі виражається практично повною відсутністю набряклості та інфільтрації його імунно-компетентними клітинами – плазмоцитами, макрофагами і різними представниками лімфоцитарного ряду. Однак невелика кількість таких клітин ще знаходиться в склоподібному тілі, тинкторіальні властивості якого трохи посилюються. Крім того, в ньому ж з'являються осередки організації у вигляді клітинно-волокнистої тканини, представлені клітинами з витягнутими ядрами і волокнами. Невелика кількість інших клітин це макрофаги, лімфоцити, плазмоцити. Таким чином, нормалізація температури поверхні хворого ока в проекції циліарного тіла у кроликів з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом відбувається в фазу проліферації та завершенні запального процесу. В результаті проведеної роботи обґрунтовано застосування простої та доступної методики контактного вимірювання температури очної поверхні в проекції циліарного тіла при передньому і середньому увеїті на кроликах, придатної для об’єктивного визначення активності цього патологічного процесу. А контроль температури поверхні ока в проекції циліарного тіла при моделюванні неінфекційного переднього та середнього увеїту на кроликах може використовуватись для визначення фази запального процесу при проведенні досліджень на даній моделі.