Клінічні особливості вибухової травми в дитячому віці
| dc.contributor.author | Боброва, Надія Федорівна | |
| dc.contributor.author | Троніна, Світлана Альфредівна | |
| dc.contributor.author | Романова, Тетяна Вікторівна | |
| dc.contributor.author | Довгань, Ольга Димитріївна | |
| dc.date.accessioned | 2024-11-20T10:25:17Z | |
| dc.date.available | 2024-11-20T10:25:17Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Незважаючи на те, що очі займають лише 0,3 % передньої поверхні тіла, травми очей часто зустрічаються при вибухах за будь-яких причин – під час воєнних дій, катастроф, нещасного випадку в мирний час [Verma зі співавт., 2021; Hamzeh зі співавт., 2021; Sukkarieh зі співавт., 2021]. Травми очей спостерігаються у діапазоні від 4 % до 28 % дітей в результаті вибухів під час бойових дій або бомб, що не розірвались, у мирний час [Edwards зі співавт., 2014; Mousavi зі співавт., 2015]. За даними різних опублікованих досліджень під час конфліктів, які відбувались останнім часом, частка дітей, які звертались до військово-медичних закладів за різного виду допомогою коливалась від 3 % до 18 % усіх госпіталізацій [Beitler зі співавт., 2006; Creamer зі співавт., 2009]. Вибухи можуть приводити до широкого діапазону пошкоджень різних видів та ступеню внаслідок відповідних механізмів, які пов’язані з характером вибуху. Мета роботи - вивчення особливості клінічної картини вибухової травми переднього відділу ока та її наслідків у дітей. Матеріал та методи. На лікуванні в відділі офтальмопатології дитячого віку ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії НАМНУ» знаходилось 36 дітей (41 око) в віці від 4 до 17 років (середній вік 11 ± 3,2 років), які отримали різного виду вибухову та кульову травму ока та його придатків. Серед них було 35 хлопчиків та 1 дівчинка. Результати. В групі дітей, що проаналізована, відкрита травма очного яблука, спостерігалась у більшості випадків – 63 %. Такі пошкодження найбільш часто були наслідком вибуху саморобного пристрою (24,4 %) або кульового поранення (26,8 %). Переважали корнеосклеральні поранення - 57,7 %, рогівкові мали місце в 43,3% випадків. Найбільш часто спостерігалось пошкодження кришталика – 73,1 %. Частими симптомами були гіфема - 43,3 %, гемофтальм - 38,4 %, відшарування сітківки - 30,7 % випадків. Термінальне пошкодження очного яблука у вигляді його розриву з втратою вмісту ока спостерігалось на 2 очах (7,7 %). У переважній більшості випадків одномоменто були травмовані три і більше структур ока в - 88,4 %. Крім того, в 50,0 % випадків відкритої травми очного яблука відзначався додатковий контузійний компонент травми, який був викликаний особливостями травмуючого агента та додавав важкості пораненню. В 61,6 % випадків відкрита вибухова травма ускладнювалась наявністю сторонніх тіл. Найбільш часто відзначались внутришньоочні сторонні тіла - в 75,0 %. Сторонні тіла в 75,0 % випадків були металевими, в 18,8 % фрагментами скла та в 1 випадку фрагментом пластика. Оскільки відкрита вибухова травма майже у 2/3 випадків приводила до пошкодження кришталика саме втручання на кришталику були найбільш частими та мали реконструктивний характер з одномоментним руйнуванням рубцьових зрощень, іридопластикою, передньою вітректомією. Серед них – при значному посттравматичному пошкодженні передньої капсули кришталика проводилась факоаспірація (50,0 %), з них з одно моментною імплантацією ІОЛ в 38,5 % випадків, та ленсвітректомія (7,7 %). Закрита травма очного яблука (або контузія) відзначена у 36,6 %. На відміну від відкритої вибухової травми, при якій найбільші пошкодження набував передній відрізок ока, при закритій - контузійній травмі найбільш постраждалими були структури заднього відрізку очного яблука. В 46,7 % випадків причиною закритої контузійної травми ока стали сторонні тіла орбіти - свинцові кульки, які з’явились травмуючим агентом під час пострілу з пневматичної зброї – рушниці або пістолету. Травматична катаракта внаслідок контузії розвинулась в 20,0 % випадків, що потребувало проведення хірургічного лікування – факоаспірації з одномоментною імплантацією ІОЛ. У більшості дітей зорові функції очей після вибухової травми були значно знижені – відсутність форменого зору (нуль) спостерігалась в 19,5 %, а світлопроєкція та гострота зору на рівні відсотків – в 43,9 % випадків. В безпосередні строки після оперативного та консервативного лікування отримано підвищення гостроти зору 0,3 і вище вже на 51,5 % очей. А у віддалені строки спостереження одужання з гостротою зору 0,3 і вище зафіксовано в 64,3 % випадків. Висновки. Аналіз особливостей вибухової травми у дітей показав, що характерним для цієї вікової групи є значна тяжкість ураження структур ока з перевагою відкритої травми очного яблука (63,4 %), які супроводжуються пошкодженням 3-х і більше структур ока в 88,4 % випадків, найбільш частою травмованою структурою є кришталик (73,1 %). Ефективна реконструктивна хірургічна реабілітація, яка передбачає комплексні втручання з максимальним відновленням всіх травмованих структур з використанням імплантації ІОЛ за удосконаленими технологіями разом з консервативним лікуванням надає можливості навіть при таких важких пораненнях відновити високу гостроту зору (0,3 та вище) у 64,3 % випадків. | |
| dc.identifier.citation | Боброва НФ, Троніна СА, Романова ТВ, Довгань ОД. Клінічні особливості вибухової травми в дитячому віці. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Лютневі зучстрічі з офтальмології-2024»; 1-2 лютого 2024; Одеса, Україна. Одеса: Бондаренко М. О., 2024. с. 28-29. | |
| dc.identifier.uri | https://reposit.institut-filatova.com.ua/handle/123456789/584 | |
| dc.title | Клінічні особливості вибухової травми в дитячому віці | |
| dc.type | Other |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: