Клінічний випадок диференціальної діагностики синдрому Шегрена у практиці лікаря-офтальмолога
| dc.contributor.author | Зборовська, Олександра Володимирівна | |
| dc.contributor.author | Дорохова, Олександра Едуардівна | |
| dc.contributor.author | Горянова, Ільїна Сергіївна | |
| dc.contributor.author | Колесніченко, Вікторія Віталіївна | |
| dc.date.accessioned | 2025-01-17T10:37:28Z | |
| dc.date.available | 2025-01-17T10:37:28Z | |
| dc.date.issued | 2021 | |
| dc.description.abstract | Актуальність. Синдром Шегрена (СШ) - це аутоімунне захворювання, що вражає слинні та сльозові залози. Офтальмологи можуть бути першою лінією виявлення синдрому Шегрена, враховуючи частоту очних проявів при даному захворюванні. Для діагностики СШ не існує «золотого стандарту». Хоча існує кілька підходів до діагностики та лікування, жоден не є специфічним для СШ, і, як правило, потрібно спробувати декілька методів, щоб визначити, що найкраще підходить для конкретного пацієнта. Лікування очних проявів СШ продовжує залишатися медичною проблемою. Презентація кейсу. Пацієнтка Н., 40 років. Звернулась до відділення запальних хвороб ока Інституту наприкінці грудня 2020 року зі скаргами на зниження гостроти зору, біль, виражені сльозотечу та почервоніння лівого ока. Загальний стан задовільний. За даними об’єктивного обстеження праве око: норма, ліве око: незначний набряк повік та обмеження рухливості очного яблука, сльозотеча, виражена ін’єкція кон’юнктиви, судини її розширені, преципітати ендотелію рогівки, помутніння у скловидному тілі, очне дно – дещо звиті судини. Скарги з’явились 2 місяці тому. Лікувалася за місцем проживання: неспецифічна протизапальна терапія, глюкокортикостероїди парабульбарно, антибактеріальна терапія системно – з прогресивною негативною динамікою. З собою мала недавнє дослідження з високими IgM до HSV 1/2. Із анамнезу – 2 роки тому запалення слинної залози. Попередній діагноз: гострий передній, середній увеїт (асоційований з HSV1/2?). За результатами додаткових досліджень: ВОТ лівого ока > 40,0, КТ орбіт – запальні зміни підшкірної жирової клітковини повік, параокулярної, ретробульбарної клітковини OS, ознаки дакріоаденіту OS. ANA – позитивні. Консультована ревматологом з діагнозом синдром Шегрена. УЗД слинних залоз – ознаки запалення. Сумісно з ревматологом призначена терапія – метилпреднізолон та метатрексат. На повторному огляді – значне покращення, без системних проявів. По сьогоднішній день пацієнтка в стані стійкої ремісії. Висновок. При діагностиці випадків захворювань, що рідко зустрічаються, таких як синдром Шегрена, необхідно дотримуватись принципів достатнього обстеження та диференціальної діагностики. Необхідно враховувати усі симптоми, що вкладаються в цю патологію та розуміти різницю протікання хвороби з системними проявами та без них. | |
| dc.identifier.citation | Зборовська ОВ, Дорохова ОЕ, Горянова ІС, Колесніченко ВВ. Клінічний випадок диференціальної діагностики синдрому Шегрена у практиці лікаря-офтальмолога. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Філатовські читання-2021»; 20-21 травня 2021; Одеса, Україна. Одеса: “Чорномор’я”, 2021. c.143-144. | |
| dc.identifier.uri | https://reposit.institut-filatova.com.ua/handle/123456789/1155 | |
| dc.title | Клінічний випадок диференціальної діагностики синдрому Шегрена у практиці лікаря-офтальмолога | |
| dc.type | Other |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- 143-144.pdf
- Розмір:
- 439.24 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: