ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З РУБЦЕВИМИ ЗМІНАМИ КОН’ЮНКТИВИ ТА РОГІВКИ З СИНДРОМОМ СУХОГО ОКА ПІСЛЯ ВАЖКИХ ОПІКІВ ОЧЕЙ

Abstract

Дисертація присвячена оптимізації лікування хворих з рубцевими змінами кон'юнктиви і рогівки після важких опіків очей з синдромом сухого ока (ССО) шляхом вивчення стану сльозової продукції, основних компонентів і ферментів сльози, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту сльози та гістоморфології кон’юнктиви. Вперше встановлено, що у хворих з рубцевими змінами кон'юнктиви і рогівки після важких опіків очей, ускладнених синдромом сухого ока, відзначається значне зменшення сльозової продукції, а також зміни біохімічних показників сльози – вмісту загального білка, ліпідів, муцину, активності тканинних ферментів, підвищення перекисного окислення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту сльози. Гістоморфологічно встановлено, що на очах з рубцевими наслідками важких опіків відбувається загибель келихоподібних клітин Бехера, що призводить до зменшення продукції сльози, хронічного запалення та фібротизації кон'юнктиви, які є причинами ССО. Застосування у хворих з рубцевими наслідками опіків очей з ССО комплексного лікування із включенням сльозозамінних препаратів призводить до підвищення сльозопродукції, що дозволяє рекомендувати таке лікування у хворих 2-3 рази на рік. Ключові слова: рубцеві наслідки опіків очей; синдром сухого ока; сльозопродукція, біохімічні показники сльози; гістоморфологія кон’юнктиви; комплексне лікування; сльозозамінні препарати.