Особливості мікробіологічних досліджень кон’юнктивальної порожнини у пацієнтів з блефаритом
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність. Блефарит залишається однією з проблем запального характеру очей що найчастіше зустрічається в повсякденній практиці. Блефаритом страждають 23,3% від загальної кількості хворих із запальною патологією очей і становлять 40,2% пацієнтів, які звертаються за амбулаторною допомогою до лікаря. Важливе значення у розвитку блефариту мають порушення у нейроендокринній та імунній регуляції функції мейбомієвих залоз на тлі інфекції, які призводять до виникнення та хронічного перебігу запалення повік.
Мета. Вивчити склад мікрофлори вмісту кон’юнктивальної порожнини та її чутливість до антибіотиків, які застосовуються в офтальмології серед пацієнтів з блефаритом.
Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 87 результатів бактеріологічних досліджень на наявність мікрофлори в кон’юнктивальній порожнині та визначення її чутливості до антибіотиків серед 60 пацієнтів з клінічними ознаками блефариту, які звернулися за допомогою до лікаря амбулаторно. Серед хворих чоловіків було 33 (55%), жінок 27 (45%), середній вік становив 43,45±22,9 років.
Результати. В результаті проведених досліджень встановлено, що у 78 випадках (89,67%) етіологічним фактором виявленої інфекції були грам-позитивні бактерії. Найбільшу частину серед них становили Staphylococcus epidermidis - 41 випадок (47,13%). Staphylococcus aureus – 23 випадки (26,44%). Staphylococcus haemoliticus – 10 випадків (11,5%). Enterococcus – 4 випадки (4,6%). Серед 5 випадків (5,75%) етіологічним фактором інфекції були встановлені грам-негативні бактерії. Esherichia coli – 2 випадки (2,3%). Klebsiella pneumoniae – 2 випадки (2,3%). Pseudomonas aeruginosa – 1 випадок (1,15%). Кандидомікози виявлено у 18 випадках (20,69%). Монокультури виявлено у 54 випадках (62,07%). В асоціації – 33 випадки (37,93%). Було встановлено високу чутливість від 80% до 100% Staphylococcus spp. до моксифлоксацину. Відсутність чутливості до тобраміцину спостерігалася у 39 випадках (50%). Варіабельна чутливість відзначена до офлоксацину, ципрофлоксацину, левофлоксацину та норфлоксацину. На тлі збереження високої та середньої чутливості від 79% до 84% випадків до перелічених вище антибіотиків відсутність чутливості спостерігалася від 14 до 20% випадків. Знайдений у дослідженнях у 4 випадках Enterococcus показав високу чутливість - 100% до моксифлоксацину та гентаміцину. У грам-негативної флори відзначена висока чутливість - 100% до офлоксацину та ципрофлоксацину. Відсутність чутливості та найменша чутливість відзначені до тобраміцину та левоміцетину – 80 та 60% випадків відповідно.
Висновки. Таким чином, в результаті проведених досліджень встановлено, що грам-позитивні мікроорганізми (Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemoliticus, Enterococcus) є провідними інфекційними агентами серед пацієнтів з блефаритами (89,67%). З аміноглікозидів висока чутливість відмічена до гентаміцину, а найнижча - до тобраміцину. З фторхінолонів найкраща чутливість спостерігається до моксифлоксацину. Наявність у дослідженнях грибкової інфекції може свідчити про необґрунтоване або безконтрольне застосування антибактеріальних препаратів.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Шамрай ХС, Усов ВЯ, Молода АЛ, Усова ОВ. Особливості мікробіологічних досліджень кон’юнктивальної порожнини у пацієнтів з блефаритом. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Філатовські читання-2023»; 24-26 травня 2023; Одеса, Україна. Одеса: “Чорномор’я”, 2023. c. 245-247.