Антигрибковий вплив на Candida albicans та Fusarium spp. ультрафіолетового випромінювання з фотосенсеблізатором 0,01% рибофлавіном (PACK-CXL) в комбінації з низькоенергетичним лазерним випромінюванням 630-670 нм з 0,1% метиленовим синім (фотодинамічна терапія) при грибкових кератитах в експерименті in vivo

Abstract

Частота грибкових кератитів (ГК) складає від 4,5 % до 50 % серед усіх кератитів за даними різних авторів (Behrens-Baumann W.1999, Said.G.2011). Недотримання гігієни та порушення режиму носіння контактних лінз посідає перше місце серед причин виникнення грибкових кератитів у розвинутих країнах Европи та Америки (37 %). Збудниками ГК частіше всього являються дрожжі та плісняві гриби. Лікування грибкових кератитів супроводжується важкими наслідками у зв’язку з недостатньо ефективним місцевим лікуванням і довготривалою системною терапією. У звязку з цим актуальним є пошук нових методів лікування, які можуть забезпечувати швидку та повну мікробоцидну та мікробостатичну активність з мінімальним токсичним впливом на організм. Мета. Оцінити анти-грибковий вплив на Candida albicans та Fusarium spp. ультрафіолетового випромінювання з фотосенсибілізатором 0,01% рибофлавіном (PACK-CXL) в комбінації з низько енергетичним лазерним випромінюванням 630-670нм з 0,1% метиленовим синім (фото-динамічна терапія) при грибкових кератитах в експерименті in vivo. Матеріал та методи. Експериментальне дослідження виконано на 20 очах 10 кроликів моделі шиншила вагою 3,0-4,0 кг. Як основну модель грибкового кератиту використовували модель О.В. Зборовської від 2012р. (патент №66829 Спосіб моделювання грибкового кератиту). На 10 очах застосовували культуру дріжджових грибів Candida albicans, ще на 10 очах застосовували культуру пліснявих грибів Fusarium spp. В контрольних групах (по 5 парних очей в кожній) застосовували протизапальне лікування. На всіх очах поводили інстилювання флюконазолу на моделі з Candida albicans і воріконазолу на моделі Fusarium spp. згідно мікробіологічним результатам чутливості мікрофлори. В основних групах по 5 очей додатково виконували ультрафіолетового випромінювання з фотосенсеблізатором 0,01% рибофлавіном (PACK-CXL) в комбінації з низькоенергетичним лазерним випромінюванням 630-670нм з 0,1% метиленовим синім (фотодинамічна терапія). Лікування оцінювали за допомогою біомікроскопії з флюоресцеїновим тестом, бальної системи ступеня запального процесу, мікробіологічного дослідження вмісту кон’юнктивальної порожнини, фотореєстрації патологічного процесу в оці. Строки спостереження склали до 26 діб. Результати. На всіх 20 очах кролів на 10-12 добу отримали грибковий кератит. На моделі з використанням Candida albicans на 8 (80%) очах кератит був середнього ступеня (гіперемія кон’юнктиви, ерозія рогівки з інфільтрацією до 4 мм) та на 2-х (20%) очах отримали кератит тяжкого ступеня (гіперемія та набряк кон’юнктиви, виразка рогівки з інфільтрацією та помутнінням глибоких шарів строми). В основній групі на 4 очах з кератитом середнього ступеня виконано PACK-CXL з наступними процедурами ФДТ по 4-11, а на 1-му оці з кератитом тяжкого ступеня виконано PACK-CXL та 17 процедур ФДТ до відсутності фарбування флюоресцеїном дефекту рогівки,. Епітелізація поверхні рогівки з резорбцією осередкової інфільтрації досягнута при кератиті середнього ступеня на 5-12 добу лікування (9,2±2,77). В контрольній групі кератиту середнього ступеня епітелізація поверхні рогівки досягнута на 4,6 діб пізніше (13,8 ± 3,76) р=0,05. При кератиті тяжкого ступеня в основній групі епітелізація рогівки досягнута на 18 добу, але залишилось субтотальне васкуляризоване помутніння, в групі контроля епітелізація була досягнута на 26 добу лікування (ектазоване васкуляризоване помутнння рогївки). На моделі кератиту з використанням Fusarium spp. на 6 очах отримали кератит середнього ступеня з ерозією рогівки до 5мм та інфільтрацією поверхневих шарів рогівки. та на 4 очах кератит тяжкого ступеня з ураженням 2/3 строми рогівки, виразкою з інфільтрацією строми рогівки. В основній групі виконано PACK-CXL та 7-8 процедур ФДТ при кератиті середнього ступеня та 15-18 процедур при кератиті тяжкого ступеня до відсутності фарбування флюоресцеїном дефекту рогівки. Епітелізація рогівки з резобцією осередкової інфільтрації в основній групі при кератиті середнього ступеня досягнута на 8-10 добу (8,6±0,89), в групі контролю – на 2,4 доби пізніше (11,0±1,58; 9-13 добу) р=0,01. При тяжкому кератиті в основній групі епітелізація досягнута на 2-х очах за 18-24 доби (21,0±4,24), але залишилось субтотальне стромальне помутніння з васкуляризаєю. В групі контролю на 1-му оці досягнута епітелізація рогівки на 26 добу - на 5 діб пізніше, ніж в основній групі, а на 1-му оці епітелізація не досягнута на 26 добу спостереження та було сформовано інтенсивне помутніння рогівки з дефектом епітелію до 3 мм. У всіх випадках спостереження грибкова флора не була виявлена при мікробіологічних дослідженнях після лікування (за винятком одного випадку FS важкої контрольної групи моделі коли епітелізація не була досягнута). Висновки. На моделях грибкового кератиту середнього ступеня в експерименті in vivo з застосуванням Candida albicans та Fusarium spp. показано позитивний антимікробний вплив ультрафіолетового випромінювання з фотосенсеблізатором 0,01% рибофлавіном (PACK-CXL) в комбінації з низькоенергетичним лазерним випромінюванням 630-670нм з 0,1% метиленовим синім (фотодинамічна терапія), що підтвержується відсутністю грибкової флори при мікробілогіч ному обстеженні та досягненням повної епітелізації рогівки на 4,6 діб раніше (9,2±2,77), модель Candida albicans; та на 2,4 доби раніше (8,6±0,89), модель Fusarium spp. (р˂0,05) ніж в групі контролю.