Ефективність антиангіогенної терапії у пацієнтів з субретинальною неоваскуляризацією при центральному хоріоретиніті
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Субретинальна неоваскуляризация може призводити до значного зниження центральної гостроти зору, і може розвинутися як ускладнення хоріоретиніту: при очному гістоплазмозі (3,8%), токсоплазмозі, точковій внутрішній хоріоїдопатії (від 17% до 40%), ідіопатичному мультифокальному хоріоїдиті (33% ), серпігінозному хоріоїдиті, хворобою Фогта-Коянагі-Харада (9%).
Мета. Вивчити ефективність антиангіогенної терапії у пацієнтів з субретинальною неоваскуляризацією при центральному хоріоретиніті в стадії ремісії
Матеріал та методи. Дослідження являло собою проспективне, рандомізоване, відкрите, порівняльне спостереження 39 пацієнтів (39 очей) з СНМ на фоні центрального хоріоретиніту в стадії ремісії. Пацієнти були автоматично рандомізовані (1:1) на дві групи: група з інтравітреальним введенням ранібізумабу (0,5 мг) і група з інтравітреальним введенням афліберсепту (2 мг). Графік лікування був PRN з одним обов’язковим введенням інгібітора ангіогенезу. Період спостереження для усіх пацієнтів склав 48 тижнів. Оцінювалася гострота зору з максимальною корекцією (ГЗМК), центральна товщина сітківки (ЦТС) за даними ОКТ, кількість виконаних ін’єкцій та безпека лікування на 48 тижні спостереження.
Результати. Під спостереженням знаходилося 39 пацієнтів (39 очей) з СНМ на фоні центрального хоріоретиніту, які були випадковим чином були розділені для проведення лікування ранібізумабом (n=19), афліберсепту (n=20). Початкова ГЗМК в групі ранібізумаб становила 0,41 (0,31) і в групі афліберсепт – 0,34 (0,27). На 4 тижні ГЗМК в групі ранібізумаб була 0,46 (0,32) (р=0,2), а в групі афліберсепт – 0,47 (0,31) (р=0,00). Через 48 тижнів середнє значення ГЗМК статистично значимо підвищилось в порівняні з показниками до лікування, в групі ранібізумаб до 0,52 (0,32) (р=0,02) і в групі афліберсепт до 0,5 (0,3) (р=0,00). Протягом всього періоду спостереження статистично значимої різниці між двома групами не було відмічено (р>0,05)
До лікування середня ЦТС в групі ранібізумаб була 369 (107) мкм і в групі афліберсепт – 341 (103) мкм. Через 4 тижні після проведення інтравітреального введення, відмічалось статистично значиме зменшення середньої ЦТС в групі ранібізумаб до 327 (101) мкм (р=0,00) і в групі афліберсепт до 274 (86) мкм (р=0,00). На 48 тижні в групі ранібізумабу і афліберсепту середня ЦТС була меншою ніж до лікування та становила 289 (94) мкм (р = 0,00) та 252 (59) мкм (р=0,00), відповідно. Протягом всього періоду спостереження статистично значимої різниці в показниках середньої ЦТС між двома групами не було (р>0,05)
За весь період лікування в групі ранібізумаба було виконано 3,8 (1,6) інтравітреальних введень, що статистично значимо більше ніж в групі афліберсепта – 2,5 (1,0) (р=0,01).
Протягом всього періоду спостереження в обох групах не було зафіксовано у жодного випадку побічного ефекту під час або після антиангіогенної терапії.
Висновки. При інтравітреальному введенні ранібізумабу та афліберсепту пацієнтам з СНМ при центральному хоріоретиніту відмічалось однакове підвищення середньої гостроти зору протягом 48 тижнів спостереження. Морфометричні зміни макули у пацієнтів з субретинальною неоваскуляризацією при центральному хоріоретиніті, за даними оптичної когерентної томографії, полягають у зменшені центральної товщини сітківки на фоні інтравітреального введення антиангіогенних препаратів. Різниця мiж групами по центральній товщині сітківки була статистично не значима. У хворих на субретинальну неоваскулярну мембрану при центральному хоріоретиніті для досягнення функціонального та анатомічного результату лікування в групі ранібізумабу потрібно виконати статистично значимо більше ін’єкцій, ніж у групі з інтравітреальним введенням афліберсепту.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Погосян ОА, Насінник ІО, Кустрин ТБ, Дорохова ОЕ, Зборовська ОВ, Король АР. Ефективність антиангіогенної терапії у пацієнтів з субретинальною неоваскуляризацією при центральному хоріоретиніті. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Філатовські читання 2024»; 16-18 травня 2024; Одеса, Україна. Одеса: Бондаренко М.О., 2024.