Результати лікування фарицимабом у пацієнтів з рефрактерною до афліберсепта субретинальною неоваскулярною мембраною при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії (період спостереження 6 місяців).

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Актуальність. На сьогоднішній день не сформовано стандартного підходу до лікування субретинальної неоваскулярної мембрани (СНМ) при хронічній центральної серозної хоріоретинопатії (ЦСХРП). Однак в клінічній практиці для лікування СНМ при хронічній ЦСХРП широко застосовується антиангіогенна терапія, а інтравітреальне введення інгібіторів ангіогенезу розглядається як терапія першої лінії (Lai TYY, et al., 2018). Разом з тим результати попередніх досліджень демонструють різну ефективність інтравітреальних ін’єкцій інгібіторів ангіогенезу, зокрема ранібізумабу та афліберсепту, які застосовувалися з різним режимом введення у пацієнтів із СНМ при хронічній ЦСХРП (Romdhane K, et al., 2020; Schworm B, et al., 2020). Мета. Оцінити короткострокові результати лікування фарицимабом у пацієнтів з рефрактерною до афліберсепта субретинальною неоваскулярною мембраною при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії. Матеріал та методи. Представлене дослідження є проспективним, одноцентровим, інтервенційним спостереженням 25 пацієнтів (25 очей) з рефрактерною до афліберсепта типом 1 (прихованою) СНМ при хронічній ЦСХРП. Після переведення всі пацієнти отримали чотири послідовні ін’єкції 6 мг (0,05 мл) фарицимабу, які вводили з інтервалом 4 тижні. У випадку відсутності субретинальної рідини (СРР) інтервал між введеннями подовжували до 8 тижнів. У разі персистенції СРР інтравітреальне введення фарицимаба проводились кожні 4 тижні. Головним досліджуваним показником була гострота зору з максимальною корекцією на 6-му місяці спостереження. Другорядні показники: центральна товщина сітківки (ЦТС), субфовеальна товщина судинної оболонки ока (СТСО) за даними ОКТ, резорбція СРР, безпека лікування на 6-му місяці спостереження та відсоток пацієнтів, які перейшли на подовжений режим введення після завантажувальних ін’єкцій. Результати. Середній вік пацієнтів становив 57±7 років. У дослідження було включено 15 жінок (60%) та 10 чоловіків (40%). Через 6 місяців лікування середня максимально коригована гострота зору статистично значимо підвищилась з 0,56±0,29 на початку дослідження до 0,72±0,32 (p<0,001). Середня ЦТС статистично значимо зменшилась з 270±79 мкм до 203±84 мкм (p=0,005). Статистично значимого зменшення середньої СТСО не було відмічено (p=0,4). Повна резорбція ССР була зафіксована в 64% (16 пацієнтів). Після чотирьох послідовних інтравітреальних ін’єкцій фарицимабу (6 мг) 14 пацієнтів (56%) був подовжений інтервал між інтравітреальними введеннями до 8 тижнів. Протягом усього періоду спостереження жодного випадку раптової втрати зору, атрофії пігментного епітелію сітківки або судинної оболонки ока не було зафіксовано. Висновок. Перехід на інтравітреальне введення фарицимаба у пацієнтів з рефрактерною до афліберсепта СНМ при хронічній ЦСХРП супроводжувався покращенням гостроти зору та анатомічних показників сітківки, а також дозволив 56% пацієнтів перейти на подовжений інтервал лікування при терміні спостереження 6 місяців.

Опис

Ключові слова

Бібліографічний опис

Кустрин ТБ, Насінник ІО, Щербакова ВВ, Трояновська КВ, Задорожний ОС, Пасєчнікова НВ, Король АР. Результати лікування фарицимабом у пацієнтів з рефрактерною до афліберсепта субретинальною неоваскулярною мембраною при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії (період спостереження 6 місяців). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Філатовські читання 2026: Актуальні проблеми офтальмології». 14-15 травня 2026. Одеса: Бондаренко М.О; 2026. с. 82-84.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в