Тривалість гіпотензивного ефекту модифікованої транссклеральної циклофотокоагуляції у хворих на діабетичну неоваскулярну глаукому

Abstract

Мета. Визначити тривалість гіпотензивного ефекту модифікованої ТСК ЦФК лазерним випромінюванням 810 нм (1,5 Дж) порівняно з 1064 нм (1,0 Дж) у хворих на діабетичну неоваскулярну глаукому при спостереженні протягом 12 місяців і оцінити ймовірність проведення повторних процедур. Матеріал та методи. Відкрите проспективне дослідження включало хворих на діабетичну НВГ при спостереженні протягом 12 місяців. У 31/46 (67%) пацієнтів діагностована проліферативна діабетична ретинопатія, у 9 (20%) хворих раніше була виконана панретинальна лазеркоагуляція сітківки. На 15/46 (33%) очах очне дно не візуалізувалося і предметний зір був відсутній. Всім проводилася ТСК ЦФК з використанням Nd:YAG (1064 нм; енергія 1,0 Дж) або діодного (810 нм; енергія 1,5 Дж) лазера. Успіх лікування визначався як досягнення післяопераційного ВОТ в діапазоні від 10 до 21 мм рт. ст. або при його зниженні на ≥ 30 % від початкового рівня без збільшення місцевих гіпотензивних препаратів; відсутність очного болю; збереження або підвищення гостроти зору. Результати. Тривалість гіпотензивного ефекту у хворих на діабетичну НВГ при спостереженні протягом 12 місяців значуще не відрізнялася (р=0,87) між двома групами пацієнтів залежно від типу лазерного втручання (810 нм або 1064 нм). ВОТ досяг рівня ≤ 21 мм рт. ст. у 18/24 (75%) хворих в І групі (1064 нм) та у 17/22 (77%) хворих ІІ групи (810 нм). Регресійна модель (показник детермінації моделі регресії дорівнював 0,94) розрахунку ймовірності проведення повторного курсу ТСК ЦФК визначила вплив вхідних даних (ВОТ, наявність очних ускладнень, інтенсивність очного болю в передопераційному періоді, а також тривалості цукрового діабету) та мала задовільні характеристики за точності прогнозу 96,2% (p<0,001) в необхідності проведення повторних процедур. Висновки. Стійкий гіпотензивний ефект модифікованої ТСК ЦФК лазерним випромінюванням 810 нм (1,5 Дж) спостерігається у 77% хворих, а при використанні випромінювання 1064 нм (1,0 Дж) — у 75% хворих на діабетичну неоваскулярну глаукому при спостереженні протягом 12 місяців. Найбільш значущі фактори прогнозування ймовірності повторного курсу ТСК ЦФК: очний біль (NRS≥8 балів) (ВШ 4,0 [1,84; 8,91]); наявність очних ускладнень (ВШ 3,92 [1,28; 12,02]); тривалість ЦД ≥7 років (ВШ 2,03 [1,46; 2,28]); та ВОТ≥35 мм рт. ст. (ВШ 1,16 [1,4; 3,3]).