Наш досвід виконання первинного заднього неперервного капсуло- рексису при факоемульсифікації

Abstract

Актуальність. Задній капсулорексис в хірургії катаракти вперше запропонували M. Blumenthal та H. Gimbel (1990) для попередження розвитку помутніння задньої капсули кришталика. Частота виникнення помутніння задньої капсули кришталика складає 3-50% і залежить від віку, супутніх захворювань і методів оцінки розвитку помутнінь [Gimbel H., Neuhann T.]. Мета. Вивчити ефективність виконання первинного заднього неперервного капсулорексис (ПЗНК) при факоемульсифікації (ФЕ). Матеріал і методи. Вивчено результати лікування 30 хворих у віці від 50 до 79 років, у яких в ході операції ФЕ з імплантацією інтраокулярної лінзи (ІОЛ) проведено ПЗНК. У 5 хворих діагностовано зрілу катаракту, у 15 — незрілу і у 10 — початкову. Гострота зору (ГЗ) до операції була від правильного світловідчуття до 0,5. Внутрішньоочний тиск був від 12,0 до 20,0 мм рт. ст. За даними біометрії, довжина передньо-задньої осі ока становила від 22,5 до 24,2 мм, рефракція рогівки - від 42,00 дптр до 44,5 Ступінь помутніння задньої капсули під час операції оцінювалася за класифікацією Wilhelmus K.: 0 ступінь — задня капсула прозора; 1 ступінь — одиничні локально-точкові помутніння; 2 ступінь — щільні волокнисті мембрани, які розміщені периферійніше від центральної оптичної зони; 3 ступінь — щільні волокнисті мембрани, які займають до 50% центральної оптичної зони; 4 ступінь — щільні волокнисті мембрани, які займають більше 50% центральної оптичної зони. ПЗНК виконувався після аспірації кришталикових мас, з використанням віскоеластика і цистотома. Після цього проводилася імплантація ІОЛ. Строк спостереження — 2 роки. Результати. У всіх випадках операції протікали без інтраопераційних ускладнень, випадіння скловидного тіла не спостерігалося. Діаметр заднього капсулорексису був на 0,5-1,0 мм менше за діаметр переднього капсулорексису. У всіх випадках ІОЛ було імплантовано інтракапсулярно. Гострота зору через 1-2 дні після операції становила від 0,9 до 1,2 і залишалася високою увесь час спостереження. У 3х випадках спостерігалося незначне підвищення внутрішньоочного тиску, яке було нормалізовано медикаментозно. Висновки. ПЗНК при ФЕ дозволяє отримати високу гостроту зору вже в ранньому післяопераційному періоді і запобігає повторним хірургічним чи лазерним втручанням у зв’язку з виникненням вторинної катаракти. Створене «віконце» в задній капсулі кришталика залишається оптично чистим у віддалені строки після операції.