Порівняльне дослідження iнтравiтреального введення ранiбiзумаба та афлiберцепта у пацієнтів з субретинальною неоваскулярною мембраною при високiй ускладненiй короткозоростi

Abstract

Мета. Порівняти ефективність препаратiв ранібізумаб та афліберцепт при лікуванні пацієнтів з субретинальною неоваскулярною мембраною при високiй ускладненiй короткозоростi.

Матеріал та методи. Представлене дослідження було порівняльним, неконтрольованим, проспективним, когортним, в якому приймали участь 93 пацієнта (96 очей) з СНМ при ВУК.

Результати. 63 пацієнтам (65 очей) виконувалось iнтравiтреальне введення 0,5 мг ранібізумаба, 30 пацієнтам (31 око) – 2 мг афліберцепта. Початкова середня гострота зору у групі ранібізумаба склала 0,2 і в групі афліберцепта – 0,21. Через 12 місяців середня гострота зору в групі ранібізумаба була 0,4 і в групі афліберцепта – 0,37. Середня ТЦС до лiкування в групi ранібізумаба склала 314,6 мкм, а в групi афліберцепта – 276,5 мкм. Через 12 місяців середня ТЦС в групі ранібізумаба була 226,7 мкм (р = 0,000), в групі афліберцепта – 224,3 мкм (р = 0,000). В середньому в групi ранібізумаба було виконано 2,3 (0,9) введень, а в групі афліберцепта – 2,6 (0,9) ін'єкцій. Статистично значимої різниці в кількості ін'єкцій між групами не було (р = 0,15).

Висновки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що застосування ранібізумаба і афліберцепта однаково підвищує гостроту зору у пацієнтів з субретинальною неоваскулярною мембраною при високiй ускладненiй короткозоростi, без статистично значимої рiзницi в кількості виконаних інтравітреальних введень.