Ультраструктурні зміни зорової кори щурів, викликані метанолом

Abstract

Доступність і широке використання метанолу збільшує ймовірність випадкового або хронічного впливу на організм людини. Відомо, що метанол являється значно токсичним спиртом і при вживані його до 10 мл наступає сліпота, а при вживані до 30 – 50 мл - смерть. Він первинно вражає зоровий нерв, сітківку і тканини головного мозку. У зв’язку з цим виникає важливість вивчення механізмів його токсичності для людини, а також для інших живих істот. Нами опубліковані результати впливу метанолу в різних дозах на ультраструктуру сітківки та зорового нерву білих щурів, в яких показаний механізм його токсичної дії на хоріоретинальний комплекс та зоровий нерв. Мета. Вивчити ультраструктурні зміни в зоровій корі (ЗК) білих щурів через 1 годину 10 хвилин та 3 години після внутрішньочеревної ін’єкції (ВІ) 100 % метанолу (доза метанолу складає 0,75 г/кг маси тіла щура). Матеріал і методи. Робота виконана на 8 дорослих білих щурах лінії Вістар масою від 250 г до 300 г, підрозділених на 2 групи: I-а – піддослідна, в якій щурам одноразово проводили ВІ 100 % метанолу; II-а – (контрольна група), введення води для ін’єкцій такого ж об’єму, що і метанолу. Маніпуляції на тваринах та їх евтаназія здійснювались відповідно до «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986). Ультраструктура ЗК щурів досліджувалась за допомогою електронного мікроскопу ПЕМ-100-01 через 1 годину 10 хвилин та 3 години після введення рідин. Результати. Показано, що через 1 годину 10 хвилин після ВІ метанолу спостерігалось незначне просвітлення гіалоплазми нервових клітин та розріджене розташування їх органел. Частина відростків нервових клітин мала спустошену аксоплазму та звивисту аксолему або частина органел в аксоплазмі була відсутня. Капіляри в ЗК знаходились з підвищеної електронної щільності плазмою та з ендотеліальними клітинами з дещо просвітленою гіалоплазмою та з осередковою деструкцією крист мітохондрій. Слід відзначити, що нервові відростки, які оточували капіляри, були зруйновані. Через 3 години після ВІ метанолу зміни в структурах ЗК були дещо більш виразніші. Серед нервових клітин зустрічались такі із спустошеної цитоплазмою та з набряком аксоплазми і з деструкцією органел, особливо тих відростків, які знаходились навколо капілярів. Таким чином, метанол вже в перші години після ВІ викликав гідропічну дистрофію нервових клітин, зокрема, їх відростків. Нервові елементи, які оточували капіляри знаходились в стані некрозу, хоча ендотеліальні клітини капілярів мали легкі гідропічні зміни. Із збільшенням строку спостереження дистрофічні зміни в структурах ЗК наростали. Висновки. 1. Метанол в дозі 0,75 г/кг маси тіла щура в перші 3 години після внутрішньочеревної ін’єкції викликає гідропічну дистрофію нервових клітин і, в більшій мірі, їх відростів. 2. В капілярах зорової кори ендотеліальні клітини в перші 3 години після внутрішньочеревної ін’єкції метанолу реагують набряком гіалоплазми та патологією мітохондрій, а нервові відростки, які оточують капіляри, перебувають в стані некрозу.