Пошкодження ока подряпиною кішки

Abstract

Ушкодження органу зору у дітей, що супроводжуються порушенням анатомічної цілісності та функцій, найчастіше розвиваються в результаті механічних факторів і залишається найчастішою причиною односторонньої сліпоти у дітей у всьому світі [Боброва Н.Ф., 2007, 2013 Jandeck C., et.al., 2000]. Число пошкоджень очей у дитячому віці в середньому становить від 35,0 до 46,8% усієї дитячої офтальмопатології [Kuhn F., 2008]. Найчастіше травмуються діти віком від 7 до 13 років, при цьому пошкодження очей у хлопчиків спостерігається в 3-5 разів частіше, ніж у дівчаток [Боброва Н.Ф., 2003, 2013]. Це, безперечно, є відображенням чоловічого характеру, великою ініціативністю, схильністю до ризикованих та необдуманих ігор, витівок та забав. За даними літератури, побутова травма ока у дітей досягає 90,4-100% випадків [Gregg T., 2000]. Причини пошкодження очей можуть бути різними: безконтрольне використання ножиць, ножів, одноразових шприців, уламків скла від розбитого посуду, пітард, вогнепальної зброї, іноді трапляються казуїстичні випадки пошкоджень очей у дітей домашніми тваринами – кішкою, собакою або птахом. Травми очного яблука, нанесені кігтем кішки є дуже небезпечними. Особливу складність являють собою травми отримані від бродячих тварин у теплу пору року, оскільки висока температура повітря і підвищена вологість сприяє активізації росту і підвищенню патогенності мікрофлори котів, що знаходиться під кігтями. Внаслідок цього інфекційний процес у пошкодженому оці за відсутності своєчасного лікування може мати блискавичний перебіг. Ураження очей кігтем або зубами кішки, як правило, включають: подряпини повік, кон’юнктиви та рогівки іноді склери. Котячі подряпини досить часті і дуже небезпечні. Відмінною особливістю травм ока нанесених котячим кігтем, є те, що їх глибина може бути значною, а обсяг пошкоджень не обмежується лише травмою кон’юнктиви або рогівки. Такі рани, як правило, довго не гояться. А якщо кіготь зачепив око глибоко відбувається миттєве зараження тканин ока та швидкий розвиток запального процесу не тільки ока, а й усього організму в цілому. По даним літератури у 4-7% ураження очей кігтем кішки за своїми проявами ці форми нагадують окулогландулярний синдром Паріно (кон’юнктивіт Паріно), який розвивається внаслідок попадання на кон’юнктиву слини інфікованої кішки, при цьому кон’юнктива різко гіперемована, набрякла, з’являються один або кілька вузликів, які можуть виразкуватись. Також інколи у пацієнтів спостерігаються нейроретиніт, ретинохоріоідит; панувеіт; окклюзію вен та артерій сітківки [Ormerod L.D., Dailey J.P. 1999]. Подряпина кігтем кішки може призвести до розвитку хвороби котячої подряпини. Хвороба котячої подряпин (ХКП) — інфекційне, доброякісне, іноді самовиліковне захворювання. Будучи типовим зоонозам (збудники- Afipia felis и Bartonella henselae), ХКП, асоційована у педіатрії з проблемами лімфаденопатій та затяжних фебрилітетів. ХКП вперше описана H. Parinaud, у 1889 р. який зазначив, що після спілкування з тваринами у деяких пацієнтів виникала окулогландулярна лихоманка (згодом так званий Parinaud’s syndrome): подряпина кон’юнктиви та кон’юнктивіт, збільшення регіонарних лімфовузлів, тривалий фебрилітет [Parinaud H. 1889., Cassady J.V., 1953]. Зустрічається ХКП в усьому світі як у дітей так і в дорослих із частотою 9–10 на 100 000 чоловік у рік, частіше у країнах із помірним кліматом. Більше 80% пацієнтів молодше 21 року, із них 60% чоловічої статі. Іноді реєструються сімейні випадки захворювання. З усіх хворих 90% пацієнтів були подряпані кішками і 75% хворих пригадують їхні укуси [Windsor J.J., 2001]. Прагнення великої кількості людей мати домашню тварину - кішку становить, ймовірно, природну потребу сучасної людини. Отже, найближчими роками гострота проблеми вдосконалення надання допомоги при травмах ока кігтем кішки не знизиться. Мета. Аналіз клінічних особливостей пошкодження ока подряпиною кішки у дітей та результатів лікування. Матеріал та методи. Проаналізовано результати лікування 15 дітей (13 хлопчиків та 2 дівчинки) віком від 2 до 14 років (в середньому 8,1 ± 3,7 років) з пораненнями очей кігтем або зубами кішки. Проникаюче поранення рогівки становили 13,3% (2 ока). Рани рогівки мали лінійно спрямовану клапанну форму з невеликим вигином, що нагадує кіготь кішки. Непроникаючі поранення очного яблука та його придатків відзначено у 86,7% (13 очей). Із них найчастіше 73,3% на 11ти очах виявлялася рана кон’юнктиви. На 1му оці зафіксовано непроникаюче поранення рогівки (6,7%), але глибина рани була достатньо великою і сягала приблизно 2/3 рогівки. В одному випадку спостерігалася укушена рана верхньої повіки, правої лобно-тім’яної області, подряпина нижньої повіки і тулуба. В 1 випадку на травмованому оці з раною рогівки відмічався розвиток кон’юнктивіту Паріно. Гострота зору дітей з котячою подряпиною очей при пораненнях рогівки коливалася від світловідчуття до 0,15, а при ранах кон’юнктиви та повік зберігалася високою в межах 0,85-1,0. Загальний стан дітей на момент госпіталізації був задовільний. Всім дітям було проведене детальне обстеження очей та загального стану на наявність ХКП. Загальних проявів ХКП не відмічалося не в одної дитини. Результати. Первинна хірургічна обробка була виконана на 12 очах (80%). Із них на 3х очах виконана ПХО рани рогівки. на 9 очах - рани кон’юнктиви, у одному випадку ПХО рани верхньої повіки. На одному оці з проникаючим пораненням рогівки через наявність гіпопіона в передній камері було проведено промивання передньої камери з дренуванням та проведена посилена антибіотикотерапія терапія Післяопераційний період у 14 дітей протікав практично спокійно на фоні проведення адекватної протизапальної терапії. На травмованому оці з раною рогівки яка мала виражену інфільтрацію рубця рогівки з розвитком кон’юнктивіта Паріно, обумовило більш довгий період загоювання та потребувало ескалації протизапальної терапії. При виписці гострота зору у всіх дітей значно підвищилася – до 0,85-1,0. Проявів ХКП не спостерігалося ні в одному випадку. Висновки. Травми очного яблука, спричинені котячими кігтями, є дуже небезпечними і за відсутності адекватного лікування можуть призвести до загибелі ока. У разі якщо відбулася травма ока котячим пазуром, необхідно термінове проведення офтальмологічного огляду для визначення тяжкості травми та тактики лікування. При порушенні структур очного яблука єдиним ефективним методом збереження ока та відновлення зорових функцій є мікрохірургічна операція в комбінації з активною та тривалою протизапальною терапією. Своєчасно проведене адекватне та індивідуально спрямованого лікування котячої подряпини очей дозволяє уникнути розвитку ускладнень та забезпечує найповнішу реабілітацію дітей.