Зміни мікрофлори сльозного мішка у пацієнтів з дакріоциститом за умов традиційного та запропонованого лікування

Abstract

Актуальність. Однією із причин, що лежить в основі запальних поразок і викликає зміни структури тканин, є бактеріальні збудники. Бактерії індукують активність мононуклеарних клітин у зоні запалення і викликають глибокі й різноманітні метаболічні порушення. З патогенетичної точки зору при дакріоциститі доцільним є як застосування антибіотикотерапії, так і препаратів, що коригують метаболізм у зоні запального процесу. Однак до останнього часу дослідження ефективністі подібних лікувальних заходів стосовно мікробіологічних характеристик дакріоциститу не проводились. Метою дослідження є вивчення мікробіологічних характеристик збудників у пацієнтів з дакріоциститом, за умов традиційного та запропонованого лікування. Матеріал і методи. Обстежено 82 пацієнта з обструктивним дакріоциститом, яких поділили на дві групи: контрольна група отримувала передопераційну традиційну антибіотикотерапію, а основна – до традиційного лікування додавали в/в ін’єкції пентоксифілину, дія якого зв’язана зі зниженням ефекту протизапальних цитокинів і застосовували суміші амінокислот, які спричиняють комплексну коригуючу дію у відношенні до флогогенних порушень метаболізму. Дослідження проводили перед початком та повторювали ч/з 7 днів лікування (по закінченні передопераційного курсу). Результати. До початку лікування патогенна флора висівалась у 58 пацієнтів з 82 (70,7%). Стафілококи висівались в 63,8% випадків (Staphylococcus aureus 33,3% і Staphylococcus epidermidis 31,1%), патогенні мікроби групи стрептококів (12,1%), Propionibacterium (12,1%) і Prevotella (10,3%) у відношенні до загального числа позитивних посівів. Бактерії групи Fusobacterium визначалися в 6,9%. Змішаний характер флори був в 10,3% всіх позитивних результатів посівів і ця група включала всі випадки висівання у пацієнтів Candida albicans (3,4%). В контрольній групі в передопераційному періоді позитивний результат посівів мав місце в 58,1%. Стафілококи висівали в 55,5%. (Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis - в 22,2% і 16,7%), стрептококів (16,7%), Propionibacterium (16,7%) і Prevotella (16,7%). Змішаний характер посівів мав місце в 27,9% всіх позитивних результатів посівів. В основній групі патогенні мікроорганізми висівали в 31,4% випадків. Стафілококи у 45,4% (Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis в 18,2% ). Були відсутні позитивні результати посіву у відношенні Eoscherihia coli. При цьому виділялися патогенні мікроорганізми Peptostreptococcus, Propionibacterium і Prevotella (18,2%). Змішана форма патогенної флори виявлялась у 27,2% від загального числа позитивних посівів. Ефективність розробленого лікування дакріоциститу, в порівнянні із традиційним, пояснюється високим ступенем відновлення метаболізму і процесів оксигенації тканин, що також забезпечує високий лікувальний ефект у відношенні збудників, а також мікробних асоціацій, які є особливо резистентними до традиційних методів лікування. Висновки. 1. У пацієнтів, що страждають обструктивним дакріоциститом, виявляються високі позитивні, результати лікування бактеріальними збудниками з перевагою стафілококової флори. 2. Розроблений комплекс лікування забезпечує більш виражений, у порівнянні із традиційним, ефект зниження інфікування сльозовивідних шляхів на ранній стадії дакріоциститу.