Морфометричні показники внутрішніх шарів центральної сітківки у пацієнтів із неартеріїтною ішемічною нейропатією зорового нерва.

Abstract

Актуальність. Неартеріїтна ішемічна нейропатія зорового нерва (НА-ІНЗН) є однією з найчастіших причин значного зниження зорових функцій серед захворювань ока судинного ґенезу. Незважаючи на сучасні можливості інструментальної діагностики, питання раннього виявлення та прогнозування перебігу НА-ІНЗН залишаються актуальним. Мета. Вивчити особливості морфометричних показників внутрішніх шарів сітківки, зокрема ganglion cell-inner plexiform layer (GCIPL), та їх взаємозв’язок з ураженням центрального поля зору. Матеріал і методи. У дослідженні обстежено 51 пацієнта з НА-ІНЗН - 73 ока. Залежно від перебігу захворювання пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша група - гостра НА-ІНЗН (13 очей), 2-га група - хронічна НА-ІНЗН (60 очей). Тривалість захворювання при гострій НА-ІНЗН становила від 7 до 38 днів, при хронічній формі - від 500 до 900 днів. Середній вік пацієнтів 1-ї групи становив 57,0±9,0 року, 2-ї групи - 51,7±12,0 року. Морфометричну оцінку внутрішніх шарів сітківки проводили за допомогою оптичної когерентної томографії на апараті ZEISS Cirrus HD-OCT 5000 (Carl Zeiss Meditec, Німеччина). Сканування охоплювало ділянку сітківки розміром 6 × 6 мм, центровану на фовеа. Для аналізу використовували алгоритм Ganglion Cell Analysis (GCA), який дає змогу оцінити GCIPL. Визначали середню та мінімальну товщину GCIPL. Також оцінювали середню і сегментарну товщину retinal nerve fiber layer (RNFL) навколо диска зорового нерва. Статичну автоматизовану периметрію виконували на периметрі Humphrey Field Analyzer 3 (Carl Zeiss Meditec, США) із використанням програми 24-2 Swedish Interactive Threshold Algorithm (SITA) Faster. Дослідження проводили монокулярно, у стандартних умовах освітлення, з корекцією для близької відстані. Результати. За розподілом частот різних видів скотом відмінностей між гострою та хронічною НА-ІНЗН не виявлено. Центральна скотома спостерігалася у 23,5% випадків, дугоподібна скотома нижнього поля зору - у 19,1%, дугоподібна скотома верхнього поля зору - у 10,3%, поєднання верхньої та нижньої дугоподібних скотом - у 47,1% випадків. Аналіз розподілу частот видів скотом показав, що поєднання верхньої та нижньої дугоподібних скотом траплялося достовірно частіше за інші види дефектів (χ² = 29,46; df = 3; p < 0,001). При центральній скотомі середня товщина GCIPL становила 74,4±4,5 мкм, мінімальна товщина GCIPL - 68,5±5,7 мкм. Середня та мінімальна товщина GCIPL у пацієнтів із центральною скотомою були достовірно вищими (t = 3,85; p < 0,01), ніж у пацієнтів із дугоподібною скотомою нижнього поля зору, при якій середня товщина GCIPL становила 59,9±12,8 мкм, а мінімальна - 46,7±16,6 мкм. При дугоподібній скотомі верхнього поля зору середня товщина GCIPL становила 71,6±17,7 мкм, а мінімальна - 66,6±21,3 мкм; при поєднанні верхньої та нижньої дугоподібних скотом середня товщина GCIPL була 71,2±17,2 мкм, мінімальна - 66,8±24,6 мкм. Для цих видів скотом була характерна висока варіабельність показників, що зумовило втрату статистичної значущості міжгрупових порівнянь. Медіана товщини RNFL та міжквартильний інтервал [Me (IQR)] становили 98 (91-107) мкм при центральній скотомі, 74 (65-88) мкм при дугоподібній скотомі нижнього поля зору, 94 (86-111) мкм при дугоподібній скотомі верхнього поля зору та 94 (85,5-105,5) мкм при поєднаних скотомах. Товщина RNFL була найнижчою при дугоподібній скотомі нижнього поля зору: на 24,4% меншою, ніж при центральній скотомі (p = 0,01), та на 21,3% меншою, ніж при дугоподібній скотомі верхнього поля зору і поєднаних скотомах (p = 0,05), що свідчить про більш виражене ураження волокон зорового нерва в цій групі. Висновки. Найчастішим дефектом поля зору при НА-ІНЗН було поєднання верхньої та нижньої дугоподібних скотом (47,1%). Найнижчі показники середньої та мінімальної товщини GCIPL, а також середньої товщини RNFL виявлено при дугоподібній скотомі нижнього поля зору. Це свідчить, що такий тип скотоми асоціюється з найбільш вираженим ураженням центральних і перипапілярних шарів сітківки та може бути маркером тяжкості ураження при НА-ІНЗН.