Результати тривалого лікування афліберцептом пацієнтів з субретинальною неоваскулярною мембраною при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії

Abstract

Актуальність. Наявність субретинальної неоваскулярної мембрани (СНМ) у пацієнтів з хронічною центральною серозною хоріоретинопатією (ЦСХРП) вважається однією із основних причин зниження гостроти зору. За даними літератури частота формування СНМ при ЦСХРП становить від 2% до 18%, а з впровадженням оптичної когерентної томографії (ОКТ) ангіографії частота виявлення субретинальної неоваскуляризації при даній патології підвищилась до 58%. Останнім часом для лікування СНМ при хронічній ЦСХРП широко використовуються інгібітори фактору росту ендотелію судин (ФРЕС) (ранібізумаб, афліберцепт). Однак в літературі недостатньо інформації щодо віддалених результатів лікування інгібіторами ФРЕС при СНМ на фоні хронічної ЦСХРП. Мета. Оцінити трирічні результати лікування афліберцептом в режимі «лікуй та подовжуй» у пацієнтів з субретинальною неоваскулярною мембраною при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії. Матеріал і методи. Дослідження є проспективним, одно центровим, інтервенційним спостереженням 34 пацієнтів (34 ока) з типом 1 (прихованою) СНМ при хронічній ЦСХРП. Всім пацієнтам проводились інтравітреальне введення 2 мг (0,05 мл) афліберцепту. Графік лікування був «лікуй та подовжуй» після трьох обов’язкових завантажувальних ін’єкцій з інтервалом в 4 тижні. Головним досліджуваним показником була гострота зору з максимальною корекцією на 3-му році спостереження. Другорядні показники: резорбція субретинальної рідини (СРР), центральна товщина сітківки (ЦТС), субфовеальна товщина судинної оболонки ока (СТСО) за даними ОКТ, кількість виконаних ін’єкцій, інтервал між останньою ін’єкцією і завершальним візитом та безпека лікування на 3-му році спостереження. Результати. На 3-му році спостереження відмічалось статистично значиме підвищення середньої гостроти зору з 0,44±0,35 до 0,59±0,31 (p˂0,001). Через 3 роки середня ЦТС статистично значимо зменшилась з 315±90 мкм до 224±49 мкм (p˂0,001). Також відмічалось статистично значиме зменшення середньої СТСО з 398±156 мкм до 355±129 мкм (p ˂ 0,001). В кінці спостереження повна резорбція ССР була відмічена в 73% (25 очей). Середня кількість інтравітреальних введень афліберцепту за 3 роки лікування становила 18,0±5,6. Середній інтервал між останньою ін’єкцією та завершальним візитом був 15,3±7,6 тижнів. Протягом всього періоду спостереження у жодному випадку не було зафіксовано раптової втрати зору, атрофії пігментного епітелію сітківки та/ або судинної оболонки ока. Висновок. Інтравітреальне введення афліберцепту в режимі «лікуй та подовжуй» у пацієнтів з субретинальною неоваскулярною мембраною при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії сприяло значимому покращенню функціональних та анатомічних показників при тривалому спостереженні.