Лікування карциноми повік: помилки, яких можна було уникнути (випадки з практики)

Abstract

Актуальність. Карциноми повік – це злоякісні новоутворення, що розвиваються з епітелію шкіри повік або залоз, які знаходяться в товщі повік: сальних, потових, мейбомієвих, волосяних фолікулів. Епітеліальні пухлини (карциноми) складають до 92-98 % всіх злоякісних новоутворень шкіри повік і часто зустрічаються в практиці офтальмоолога. Всі інші злоякісні новоутворення – меланоми, саркоми, лімфоми або інші рідкісні новоутворення - складають від 2 до 8%. Різноманітність клінічного вигляду і хибно «спокійний» і тривалий перебіг пухлини нерідко призводять до несвоєчасної або неправильної діагностики і, як наслідок, вибору лікарем неадекватної даній хворобі тактики лікування. Інша категорія хворих – це пацієнти, яким допомога надається загальним онкологом-хірургом або радіологом без консультації офтальмолога ані в передопераційному (передпроменевому) періоді, ані в подальшому спостереженні офтальмолога. В таких випадках, зазвичай, виникає протилежна проблема: при своєчасно встановленому правильному діагнозі карциноми проводиться хірургічне втручання або променева терапія без урахування особливостей анатомії або функцій органа зору що, як наслідок, в подальшому призводить до необхідності тривалого, поетапного і не завжди успішного лікування ускладнень різного ступеня важкості у офтальмолога задля збереження функцій ока, а іноді і самого ока як анатомічної структури. Мета. На конкретних клінічних прикладах показати наслідки неправильного (неадекватного, нерадикального) лікування карцином повік і надати інформацію про можливі шляхи їх усунення. Матеріал і методи. Наведені приклади з історій хвороб 9 пацієнтів, які надійшли в інститут Філатова в 2020 – 2025 рр. з приводу ускладнень, які виникли у хворих на карциному повік внаслідок неправильної діагностики або вибору тактики лікування: від відносно нетяжких і таких, що можуть бути усунені (трихіаз, заворіт або виворіт повіки) до важких, які призводять до часткової або повної втрати функцій органа зору (невиявлений рецидив або процидив карциноми повіки; неявне проростання пухлини в передню ділянку орбіти; лагофтальм з вторинною кератопатією; лагофтальм, що призвів до перфорації рогівки тощо). Результати. Всім хворим надана допомога різного ступеня: курс медикаментозного лікування при вторинній кератопатії; діатермокоагуляція вій в зонах трихіазу; тимчасова або постійна (часткова або повна) блефарорафія при лагофтальмі; кріодеструкція рецидиву карциноми; радіокріохірургічне лікування (променева терапія в поєднанні з кріодеструкцією) при розповсюдженні карциноми в передню ділянку орбіти. Деяким хворим було необхідно поєднання декількох методів втручання. Окрему щиру подяку висловлюємо нашим колегам з відділу патології рогівки, якими успішно була виконана лікувальна кератопластика в разі загрози перфорації рогівки або при перфорації, що вже відбулася. Зазвичай, причиною був лагофтальм, спричинений недостатністю повік або вторинною важкою променевою кератопатією. Висновки. В разі підозри на карциному повік пацієнт має бути скерований в офтальмоонкологічний центр Інституту Філатова. При неможливості виїзду пацієнта до офтальмоонкологічного центру необхідна консультація загального онколога в онкодиспансері за місцем проживання для уточнення діагнозу. В разі неможливості лікування у фахівця-офтальмоонколога хірургічне або променеве лікування може бути проведене у загального онколога (дерматоонколога, фахівця з лікування пухлин голови і шиї) з обов’язковим спостереженням у офтальмолога для запобігання розвитку безпосередніх або віддалених ускладнень, їх своєчасного виявлення і лікування.