Динаміка температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів при транспальпебральній терапевтичній гіпотремії при 10° С

Abstract

Вступ. Дослідження останніх років перетворили температуру та її контроль на новий терапевтичний метод лікування різноманітних захворювань. Терапевтична гіпотермія вже активно досліджується в інших галузях медицини, насамперед у неврології. Цей метод лікування звернув на себе нашу увагу, як на потенційний потужний терапевтичний механізм впливу на патогенетичні ланки розвитку увеїту. Однак, перед застосуванням гіпотермії при увеїтах, ми вважаємо за необхідне дослідити зміни температури ока в нормі при різних параметрах гіпотермії та підібрати оптимальний температурний режим. Мета. Дослідити динаміку температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів при транспальпебральній терапевтичній гіпотермії 10° С у нормі. Матеріал та методи. В роботі було проведено дослідження на 24 кроликах (48 очей) породи «Шиншила», вагою від 2,5 до 3 кг, однакового віку. Для терапевтичної гіпотермії (контактного охолодження) ока в Інституті термоелектрики НАН та МОН України спільно з ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» в рамках договору про співробітництво було розроблено термоелектричний прилад у вигляді монокулярної пов’язки для контрольованого локального контактного охолодження структур ока. Тривалість гіпотермічного впливу складала 30 хв. Кожні 10 хвилин фіксувалася локальна температура очного яблука в проекції циліарного тіла. По закінченні процесу гіпотермії фіксація локальної температури ока продовжувалась кожні 10 хв протягом 40 хв. Результати. Перед гіпотермією температура поверхні ока в проекції циліарного тіла в середньому склала 34,19°С, (SD 0,43). На 10 хвилині температура поверхні ока в проекції циліарного тіла знизилась до 29,64°С (SD 0,74), при мінімумі 27,89 °С та максимумі 30,88 °С. Різниця статистично значуще нижче на 4,55 °С ніж перед гіпотермією (р=0,00). Далі, на 20 хвилині гіпотермії, температура продовжила знижуватись і склала 29,38°С, (SD 0,72), при мінімумі 28,11 °С та максимумі 30,46 °С. Різниця статистично значуще нижче на 4,82 °С ніж перед гіпотермією (р=0,00). Але у зрівнянні з гіпотермією протягом 10 хвилин подальшого статистично значущого падіння температури не відбулось, різниця склала 0,27 при р=0,13. І після 30 хвилини гіпотермії температура поверхні ока в проекції циліарного тіла ще значуще знизилась на 0,45 °С р=0,00 і склала 28,93°С (SD 0,48) , при мінімумі 28,12 °С та максимумі 29,88 °С. Різниця також значуще нижче на 5,7 °С ніж перед гіпотермією (р=0,00). При цьому температурна різниця між температурою поверхні ока на 10 хвилині гіпотермії та на 30 хвилині 0,72 °С при р=0,00 теж значуща. Після 30 хвилини гіпотермічний вплив було припинено, і ми спостерігали як буде йти процес відновлення температури поверхні ока. Через 10 хвилин після припинення гіпотермії температура значуще піднялась на 3,87 ° С до 32,8 °С (SD=1,26) р=0,00. Але зберігається значуща різниця між початковою температурою яка складає 1,4 °С (р=0,00). Через 20 хвилин після припинення гіпотермії температура ще значуще піднялась на 0,68 °С і склала 33,47 °С (SD=1,04), р=0,00. Також зберігається значуща різниця між початковою температурою яка складає 1,4 °С (р=0,00). На 30 хвилині підвищення температури припинилось і відбулось незначуще температурне падіння до 33,32 °С (SD=1,09) р=0,2. І на 40 хвилині температура знов підвищилась на 0,06 °С, але незначуще до 33,38 °С (SD=0,9) р=0,5. При цьому зберігається значуща різниця з початковою температурою до гіпотермії в 0,82 °С р=0,00. Висновок. При дослідженні динаміки температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів при транспальпебральній терапевтичній гіпотермії 10° С у нормі на 30й хвилині гіпотермії, температура склала 28,93 °С. За 40 хвилин спостереження після припинення гіпотермії не відбулось нормалізації температури (34,19 °С) відносно початкової. Через 20 хвилин після припинення гіпотермії температура підвисилась до 33,47 °С і ще 20 хвилин відбувались незначущі коливання на кілька десятих градусів. Враховуючи процес відновлення температури ока після припинення процесу гіпотермії, ми підтвердили тези про автономію гомеостазу ока.