Гіпотензивна ефективність нової ліпосомальної композиції латанопросту при різних способах введення при експериментальній очній гіпертензії

Abstract

Актуальність. Сучасними антиглаукоматозними засобами першого вибору є аналоги простагландинів, зокрема латанопрост (ЛП). Як і для інших препаратів їм властива відносна нетривалість антигіпертензивного ефекту через низьку проникливість ЛП з крапельних форм крізь епітелій рогівки, що обумовлює постійну необхідність щоденних інстиляцій протягом тривалого часу. Тому подальша розробка засобів для підвищення ефективності лікування очної гіпертензії (ОГ) та оптимізації «комплаєнса» внаслідок пролонгації дії ЛП набуває значної медико-соціальної актуальності за нашого часу.

Мета – встановити динаміку рівню внутрішньоочного тиску (ВОТ) та тривалість гіпотензивної дії оригінальної ліпосомальної форми ЛП за експериментальної ОГ при інстиляційному та ін’єкційному локальному введенні.

Матеріал та методи. Експерименти проведено на статевозрілих кролях породи «Шиншила» віком 1 рік із масою тіла 2,5 – 3 кг. Кролі були розділені на групи: I група – тварини, у яких моделювали офтальмогіпертензію та лікували інстиляціями ліпосомальної форми ЛП (n=7); II група – тварини, у яких моделювали ОГ та лікували субкон'юнктивальним введенням ліпосомальної форми ЛП (n=7); III група – тварини, у яких моделювали ОГ без медикаментозного впливу (n=7). Для моделювання ОГ в передню камеру очей тварин з інтервалом 10 діб робили дві ін'єкції по 0,1 мл 0,3 % карбомеру в ізотонічному розчині. Субкон'юнктивальне введення ліпосомальної форми ЛП здійснювали одною ін'єкцією 0,1 мл засобу безпосередньо після формування моделі ОГ. Лікування тварин за допомогою інстиляцій ліпосомальної форми ЛП проводили щодня ввечері, по одній краплі в обидва ока. Термін спостереження становив 10 тижнів. Моніторинг ВОТ здійснівали на ключових етапах експерименту для кожної групи тварин.

Результати. Проведено вивчення фармакологічної ефективності та тривалості дії оригінальної ліпосомальної форми ЛП на моделі ОГ у кролів при різних способах введення препарату. При моделюванні ОГ встановлено стійке підвищення ВОТ на 51-65 % вище вихідних значень (р<0,001). На тлі постійних інстиляцій ВОТ був знижений у середньому на 30,5 % (р<0,001). При субкон’юнктивальній ін’єкції засобу рівень ВОТ знижався, у середньому, на 36,7 % (р<0,001) і тримався на протязі 10 тижнів.

Висновки. Отримані в експерименті на моделі ОГ результати засвідчують достовірну гіпотензивну дію тривалих інстиляцій та одноразової субкон’юнктивальної ін’єкції ліпосомальної композиції ЛП з акцентом на виразно пролонгований до 10 тижнів ефект одноразового субкон’юнктивального застосування препарату.