Динаміка ультраструктурних змін внутрішнього шару зорової кори білих щурів після після токсичної дії метанолу.

Abstract

Актуальність. Найбільш чутливими структурами до токсичної дії метанолу, який входить до складу сурогатів алкоголю, являються головний мозок та орган зору. Нами вивчаються зміни в структурах зорового аналізатора при застосуванні незначної дози метанолу для виявлення первинних змін та глибини їх прояву в динаміці розвитку патологічного процесу, що дасть можливість в подальшому застосовувати більш прицільні методи лікування постраждалих від неякісних алкогольних напоїв, які містять метанол. Раніше ми опублікували ультраструктурні зміни в хоріоїдеї, сітківці та зоровому нерві щурів після застосування різних доз метанолу. Мета. Вивчити динаміку ультраструктурних змін внутрішнього зернистого шару зорової кори (ЗК) щурів після внутрішньочеревної ін’єкції (ВІ) метанолу. Матеріал і методи. Робота виконана на 16 дорослих білих щурах лінії Вістар масою від 250 г до 300 г, підрозділених на 2 групи: I-а – піддослідна, в якій щурам одноразово виконували ВІ 100 % метанолу з дозою 0,75 г/кг маси тіла щура; II-а – контрольна, проводили ВІ фізіологічного розчину інтактним щурам в аналогічному об’ємі, що і метанолу. Для щурів ефект ЛД50 при ВІ метанолу складає 9,5 г/кг маси їх тіла. Маніпуляції на тваринах та їх евтаназія здійснювались відповідно до «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986). Досліджувалась ультраструктура внутрішнього зернистого шару ЗК щурів за допомогою електронного мікроскопу ПЕМ-100-01 (Україна) в період від 1доби до 3 місяців після ВІ спиртів. Результати. Як показано в попередньому повідомленні в період від 1 години 10 хвилин до 3 годин після ВІ метанолу у внутрішньому зернистому шарі спостерігається набряк у частини відростків нервових клітин (НК) та у відростках гліальних клітин (ГлК), які оточують мікросудини, та відмічається підвищеної щільності плазма крові в самих мікросудинах, на відміну від таких контрольної групи. Через 1 - 3 доби після ВІ метанолу визначається наростання патологічних змін в даному шарі, які полягають у збільшені кількості відростків НК з ознаками гідропічної дистрофії, в тому числі, і в мієлінізованих аксонах. У даних аксонах відмічається деформація та розшарування ламел в мієліновій оболонці та визначаються набряк аксоплазми, рихлість нейрофіламентів та зменшення їх кількісті, осередкова деструкція крист мітохондрій. В зернистих НК - набряк гіалоплазми та зменшення вмісту органел. У частини НК наявні явища хроматолізу. Інші НК мають підвищений вміст полісом, мітохондрій та гіпертрофований комплекс Гольджі, що відображає підвищення метаболічної активності цих клітин. Відростки ГлК, які оточують мікросудини, також з явищами гідропічної дистрофії. Ультраструктура мікросудин залишається практично аналогічною, як і після 3 годин спостереження, лише в цитоплазмі ендотеліальних клітин (ЕК) наявні реактивні зміни в мітохондріях. Слід зазначити, що на 7 добу, окрім вищезазначених змін в даних шарах ЗК, деякі мікросудини мають електронно-прозорий просвіт та деструкцію мембранних органел в ЕК, що свідчить про тромбоз в попередніх їх відділах. Крім того, у нейропілі спостерігаються в більшій кількості безструктурних ділянок із зруйнованих груп або поодиноких нервових відростків НК, а також у НК та ГлК визначаються більш глибокі деструктивні зміни. В динаміці (до 3 місяців) ознаки набряку в структурах ЗК дещо зменшуються і паралельно в них проявляються ознаки компенсаційно- відновних процесів. Частина мієлінізованих аксонів має структуру близьку до такої інтактних тварин, але окремі ще залишаються патологічно зміненими. В НК та ГлК визначається тенденція до відновлення їх ультраструктури. Однак в даний строк в ЗК також виявляються спустошені, безструктурні ділянки зруйнованих елементів нейропіля, які характерні для попередніх строків спостереження. Таким чином, через 1 добу після одноразової ВІ метанолу виникає набряк цитоплазми у відростках НК та ГлК з альтерацією їх внутрішньоклітинних структурах внутрішнього шару ЗК, що свідчить про порушення проведення нервового імпульсу та транспорту поживних речовин до НК. До 7 доби виявлені зміни ЗК прогресують із руйнуванням структур нейропіля та наростанням патологічних змін у НК та ГлК. До 3 місяців спостереження, завдяки розвитку компенсаторно-відновних процесів, які протікають повільно, відбувається часткове відновлення пошкодженої структури ЗК. Висновок. 100 % метанол в дозі 0,75 г/кг маси тіла щура через 1добу викликає у внутрішньому шарі зорової кори гідропічні зміни у відростках нервових клітин, з локальним їх руйнуванням, і альтеративні зміни у відростках гліальних клітинах, навколо капілярів. В динаміці (до 7 доби) деструктивні процеси прогресують із залученням тіл нервових та гліальних клітин, а до 3 місяців дослідження повільно розвиваються відновні процеси, які дещо спонукають зменшенню набряку і нормалізації частини ультраструктур.