Рівень прозапальних (TNF-α, IL-6) та протизапальних (IL -4 , IL -10) інтерлейкінів у сироватці крові у хворих редивидуючим стромальним герпетичним кератитом залежно від характеру рецидування

Abstract

Герпетичний кератит (ГК) є основною причиною сліпоти у світі внаслідок патології рогівки (РО). Методи лікування рецидивуючих форм ГК, викликаних вірусом простого герпеса (ВПГ), недостатньо досконалі, а профілактика та прогнози його розвитку суперечливі. Стромальний ГК (СГК) є хронічним імунозапальним станом, які характеризується інфільтратом, що складається із запальних клітин, включаючи лімфоцити та нейтрофіли. Пошкодження тканини рогівки відбувається внаслідок надмірної кількості цих клітин, яки залучаються до місця ураження та активуються за допомогою цитокінів та хемокінів. Цитокіни IL-17, IL-6, IL-1α, TNF-α, IFN-γ та хемокіни MIP-1 α, MIP-1β, MIP-2, MCP-1 мають прозапальну дію у деструкції, спричиненій ВПГ, включаючи інфільтрацію нейтрофілів. Противозапальні цитокіни IL-10 та ССL3 грають захисну роль. Особливості та частота рецидування СГК повністю не з’ясовано по причині складності патофізіологічних механізмів та взаємовідносин імунних факторів, в том числі і цитокінів. Мета: дослідити рівень прозапальних (TNF-α, IL-6) та протизапальних (IL-4, IL-10) інтерлейкінів у сироватці крові у хворих редивидуючим СГК у різні періоди його перебігу залежно від характеру рецидування. Матеріал та методи: дослідження в лабораторії імунології пройшли 33 пацієнта з редивидуючим СГК, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні патології рогівки ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України». Рідко рецидивуючий СГК (рецидив 1 раз за рік та менше) був у 15 осіб, часто рецидивуючий СГК (тобто рецидив понад 1 разу на рік) у 18 осіб. Визначення цитокінів у сироватці крові проводили методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів реагентів для кількісного визначення концентрації интерлейкінів 4, 6, 10 та фактору некрозу пухлини TNF-α у біологічних рідинах згідно з інструкцією, що додається. Оцінку результатів здійснювали фотометрично (мікропланшетний імуноферментний аналізатор Stat Fax 2100, США). Результати: При рідко рецидивуючему СГК в періоді ремісії концентрації прозапального цитокіну TNF-α, протизапальних інтерлейкінів IL-4 та IL-10 перевищували норму в 4; 8,5 та 1,42 рази відповідно. Рівень експресії IL-6 характеризувався високою варіабельністю. У рецидиві тільки значимо – на 65% збільшилася концентрація TNF-α, що стало вище за норму в 6,6 разів. Рівень протизапальних цитокінів IL-4 та IL-10 достовірно не змінювався, залишаючись високим. При часто рецидивуючему СГК у ремісії концентрація TNF-α в 2,6 разу вище за норму. При загостренні процесу цей показник перевищив норму в 5 разів. Концентрація IL-6 середньому в 1,8 рази була більшою за норму як в ремісії, так і в рецидиві. Концентрація IL-4 в середньому в 17 разів, а IL-10 –в 2 рази перевищувала референтну норму. При порівняльному аналізі концентрація TNF-α при часто рецидивуючим СГК в ремісії та рецидиву були значуще нижче – на 35 % та 21 % відповідно, ніж при рідкому рецидуванні, а от IL-6 – вище за частих рецидивах. При часто рецидивуючому СГК рівень протизапальних IL-4 та IL-10 вище як в ремісії, так і рецидиві в 2,0 та 1,7 рази відповідно, ніж при рідкому рецидуванні. Висновки: TNF-α у хворих з часто рецидивуючим процесом у період ремісії та рецидиву були значуще нижче – на 35 % та 21 % відповідно, ніж при рідкому рецидивуванні. Нижчі концентрації TNF-α при частому рецидуванні компенсує підвищення прозапального IL-6. Вихідні значення цитокіну IL-4 у 2,0 рази, а IL-10 – у 1,7 рази вищі у групі з частими рецидивами, ніж при рідкому рецидуванні.