Клінічна картина увеїту на тлі офтальмогіпертензіі у кроликів та корекція його перебігу дипептидом карнозин
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність. За результатами наших попередніх досліджень, високий внутрішньоочний тиск може бути фактором, що сприяє ускладненню запальних процесів в передньому відділі ока. Приймаючи до уваги участь вільно-радикальних процесів в патогенезі увеїту, доцільним є застосування препаратів з антиоксидантними властивостями. Природний дипептид - карнозин (дипептид β-аланіл-L-гістидин) має високу біодоступність та мембраностабілізуючу дію, є низькомолекулярним гідрофільним антиоксидантом прямої дії з опосередкованим впливом на систему антирадикального захисту організму, а також здатен впливати на процеси запалення.
Мета - вивчення особливостей клінічного перебігу експериментального переднього увеїту, який розвинувся на тлі офтальмогіпертензії (ОГ) та його корекція дипептидом карнозин.
Матеріал і методи. Дослідження були проведені на 34 кроликах, розподілених на три групи: в 1-й (n=10) моделювали алергічний увеїт, в 2-й (n=12) – перед моделюванням увеїту викликали ОГ, в 3-й (n=12) після моделювання ОГ і увеїту проведено лікування карнозином. Визначали рівень внутрішньоочного тиску, проводили біомікроскопію, офтальмоскопію. В камерній волозі тварин кількість лейкоцитів визначали мікроскопічно, а вміст загального білка за методом Lowry.
Результати. Особливості клінічного перебігу переднього увеїту, який розвинувся на тлі ОГ, характеризувались наявністью вірогідніх змін основних клінічних ознак при порівнянні першої та другої експериментальних груп: за ін’єкцією судин кон’юнктиви і склери (р=0,0001), характером преципітатів (р=0,0009), вмісту передньої камери (р=0,0034), характеру задніх сінехій (р=0,0025), помутнінням скловидного тіла (р=0,0338), патологією очного дна (р=0,0001). Навіть у відносно віддалені строки перебігу переднього увеїту у кроликів (4 тижні спостереження) в камерній волозі спостерігали суттєво підвищену кількість лейкоцитів, яких в другій групі було на 14,3% більше, ніж в першій (р>0,05). Загальний білок в камерній волозі другої групи був вище, ніж в першій – на 27,5%.
Порівняння основних клінічних ознак переднього та заднього відділів ока показало, що перебіг запального процесу при увеїтах на тлі ОГ був значно тяжчим, ніж при передньому увеїті з нормотензією.
Встановлено, що місцеве введення до кон’юнктивальної попрожнини ока на протязі 4 тижнів розчину карнозину викликало в 3 групі суттєве зниження запального процесу в передньому та задньому відділах ока, що сприяло покращенню клінічної картини і зниженню вивчених клінічних показників, відновленню гематоаквального бар’єру та транспортної функції циліарного тіла (зниження кількості лейкоцитів на 45,8% та рівня загального білка на 31,6% в камерній волозі відносно групи тварин без карнозину, р<0,01).
Висновок. Включення карнозину в комплексну терапію при запальних процесах ока при підвищеному офтальмотонусі може суттєво підвищити терапевтичну ефективність лікування та профілактики ускладнень.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Михейцева І. М. Клінічна картина увеїту натлі офтальмогіпертензіі у кроликів та корекція його перебігу дипептидом карнозин / І. М. Михейцева, Н. В. Бондаренко, C. Г. Коломійчук, Т. І. Сіроштаненко // Офтальмол. журн. — 2021. — № 1. — С. 55-61. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202115561