Оптико-моторно-сенсорний процес при дисбінокулярній амбліопії

Abstract

Амбліопія спостерігається від 1 до 10% дітей, причому при косоокості зустрічається в 12-90% випадків. Некоригована аметропія є причиною не тільки зниження гостроти зору, порушення функції м’язово-акомодаційного апарату ока, але і проявом неврозів, затримкою загального розвитку дітей та інше. Дисбінокулярна амбліопія виникає внаслідок розладу бінокулярного зору - сенсорно-моторного апарату, організованого за принципом рефлекторного кільця. Це зумовлює необхідність своєчасної раціональної її корекції. Збереження високого зору на амбліопічному оці та пов’язане з ним формування бінокулярного зору – це найбільш важке завдання офтальмологів. Великих успіхів в реабілітації таких дітей досягла сучасна офтальмологія. Тому проблема аномалій рефракції ока має медико-соціальний аспект. Мета. Вивчити вплив оптичних адаптаційних механізмів на гостроту зору у дітей з дисбінокулярною амбліопією в залежності від виду фіксації. Матеріал і методи. Під спостереженням було 80 дітей (110 очей) у віці від 3 до 15 років. Враховувалась гострота зору на фоні оптимальної окулярної корекції після проведення трьох денної атропінізації. Методи дослідження: візометрія, рефрактометрія, визначення кута косоокості за Гіршбергом, характеру бінокулярного злиття на синоптофорі та кольоровому приладі, характеру фіксації на ортоптоофтальмоскопі. Результати. При слабкому розвитку в зоровому аналізаторі факторів, які регулюють адаптацію, та відсутності додаткових необхідних допоміжних засобів (раціональна корекція анізометропії та астигматизму), що покращують адаптацію, створюються додаткові труднощі для адаптаційного механізму, що сприяє прискоренню розвитку амбліопії. Дисбінокулярна амбліопія в 72,7% ускладнилась ексцентричною фіксацією, при цьому висока ступінь була в 75% випадків, середня- 25%. Своєчасне виявлення та лікування амбліопії може, по суті, покращити гостроту зору, вплинути на оптомоторний процес бінокулярного зору. Тяжкість амбліопії прямо залежала від характеру зорової фіксації. На амбліопічних очах з ексцентричною фіксацією переважав гіперметропічний астигматизм в 55%. При ранньому виникненні косоокості значно трудніше відновлювати втрачені зорові функції. Заключення. В періоді росту очного яблука особливо необхідні систематичні дослідження клінічної рефракції, а при її аномаліях постійне використання корекції. Це виключить прояв тяжких наслідків, що неминуче виникають при некоригованих аметропіях, особливо астигматичних.