КУРСИ ПРИЦІЛЬНОЇ ДІОДНОЇ ТРАНССКЛЕРАЛЬНОЇ ЦИКЛОФОТОКОАГУЛЯЦІЇ У ХВОРИХ З БОЛЮЧОЮ НЕОВАСКУЛЯРНОЮ ГЛАУКОМОЮ ДІАБЕТИЧНОГО ГЕНЕЗУ

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Актуальність. Транссклеральна (ТСК) циклофотокоагуляція (ЦФК) використовується для зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ) у пацієнтів із прогресуючою глаукомою, часто як альтернативна терапія більш інвазивним хірургічним процедурам, таким як трабекулектомія та дренажні пристрої для глаукоми. Враховуючи великі ризики ускладнень інвазивної хірургії, а також доволі часто важкий соматичний стан хворих з некомпенсованим цукровим діабетом, то ЦФК найбільш доцільна методика в лікуванні хворих з болячою неоваскулярною глаукомою (НВГ) діабетичного генезу. Матеріал і методи. Проведено лікування 70 пацієнтів (75 очей), у віці від 31 до 75 років. Больовий синдром зафіксований у 100% хворих. HbA1с склав 7,8±0,98%. Діабет І типу був діагностований у 22 (29%) хворих. Предметний зір до лікування склав 0,06±0,1. ВОТ був в середньому 36,2±4,52 мм рт.ст. при максимальній гіпотензивній терапії: дорзаломід/тимолол, бримонідин (2,8±0,76 препаратів). Пероральний ацетазоламід приймали 68 (97%) хворих. Курс лікування діодним лазером (λ=810 мкм при потужності 1100 мВт (1000-1200) 2 секунди). 54 (72%) хворим проводилася інфрачервона (940 нм) діафаноскопія з транспальпебральним освітленням. Після курсу ТСКК ЦФК режим гіпотензивних препаратів змінювали індивідуально, та додатково призначали очні краплі Бромфенак 0,09% (3 місяці). У пацієнтів з ВОТ ≥ 28 мм рт.ст. через 3 місяці призначали повторний курс ЦФК. Повний успіх ВОТ ≤ 21 мм рт.ст. Результати. Курс ЦФК ліквідував больовий синдром у 100% пацієнтів. Через 3 місяця ВОТ склав 24,3±6,88 мм рт.ст., тому на 30 (40%) очах був виконаний другий курс лікування. ВОТ у цих хворих знизився на 30% до 22,9±4,16 мм рт.ст. Передня панретинальна лазерна коагуляція (ППРЛК) сітківки була виконана на 29 (39%) очах. Максимальна гіпотензивна терапія: дорзаломід/тимолол, бримонідин була знижена до 1,3±0,66 препарату, а пероральний ацетазоламід залишився лише у 11 (16%) хворих. ВОТ знижено на 46% від вихідного рівня через 12 місяців (до 19,5±3,22 мм рт.ст. р=0,000) і повний успіх був досягнутий в 81,3% випадках. Предметний зір після лікування склав 0,08±0,12. Необхідність 2 курсу ЦФК мала значний (р<0,05) зв’язок з вихідними даними HbA1с (rs=0,85), тривалістю діабету (rs=0,6), ВОТ (rs=0,65), ППРЛК (rs=0,28). Висновки. Повторні курси прицільної діодної транссклеральної циклофотокоагуляції у хворих з болючою неоваскулярною глаукомою діабетичного генезу безпечні, ефективно усувають больовий синдром, значно знижують внутрішньоочний тиск (до 19,5 мм рт.ст.), мінімізують ризик ускладнень у віддаленому періоді спостереження, а додаткові процедури підвищують загальну ефективність лікування (у 81,3% випадків) протягом 12 місяців.

Опис

Ключові слова

Бібліографічний опис

Гузун ОВ, Задорожний ОС, Насінник ІО, Шаргі В, Король АР. КУРСИ ПРИЦІЛЬНОЇ ДІОДНОЇ ТРАНССКЛЕРАЛЬНОЇ ЦИКЛОФОТОКОАГУЛЯЦІЇ У ХВОРИХ З БОЛЮЧОЮ НЕОВАСКУЛЯРНОЮ ГЛАУКОМОЮ ДІАБЕТИЧНОГО ГЕНЕЗУ. Практична офтальмологія. Медичні та екологічні проблеми сучасності : збірник праць міжнародної наук.-практ. конф. / За ред. Федірка П.А., Пілмане М., Бабенко Т.Ф., Гарькавої Н.А. 22-23 лютого 2024; Київ, Україна; Київ: 2024. с. 118-120.

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в