НАШ ПЕРШИЙ ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ ФОТОРЕЦЕПТОРІВ ПІСЛЯ УСПІШНОЇ ХІРУРГІЇ МАКУЛЯРНОГО ОТВОРУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ФОВЕОЗБЕРІГАЮЧОЇ МЕТОДИКИ

Abstract

Хірургія макулярних отворів сітківки є достатньо ефективною, більше 90% макулярних отворів закриваються після вітректомії із видаленням внутрішньої межової мембрани (ВММ) та газовою ендотампонадою, що супроводжується підвищенням гостроти зору у різній мірі в залежності від низки факторів (розмір розриву, давність існування, супутня патологія ока) та може зайняти тривалий час. За інших рівних умов відновлення гостроти зору залежить також від методики операції, які постійно удосконалюються. У даний час набувають актуальності методики видалення ВММ, що є щадними до фовеоли, тобто, безпосередньо по краю отвору ВММ не видаляється. В відділі патології сітківки та скловидного тіла ІОХ та ТТ ім. В.П. Філатова використовується методика формування «флепу» ВММ темпорально від макулярного отвору, що не доходить до його краю, та розташування цього «флепу» над макулярним отвором із застосуванням газової тампонади 20% SF6, або 15% С3F8. Ми вважаємо цю методику більш щадною до фовеоли, ніж ті, де ВММ видаляється і по краю отвору. Для підтвердження нашої гіпотези ми спробували дослідити розташування фоторецепторів в фовеолярній зоні після успішної хірургії макулярного отвору. Матеріал та методи. Хвора В., 66 років, макулярний отвір IV стадії за Гасом (менший діаметр макулярного отвору 600 мкм, більший 1000 мкм) успішно прооперована по описаній методиці (газова тампонада 15% С3F8) за 5 місяців до дослідження, макулярний розрив закрився на 3 добу після операції, гострота зору на момент дослідження – 0,8 н/к. На парному оці гострота зору становила 1,0, але діагностований макулярний розрив I-А стадії за Гасом. Окрім загально офтальмологічного обстеження на обох очах проведена оптична когерентна томографія сітківки та дослідження фоторецепторного шару за допомогою ретинальної камери із адаптивною оптикою (rtx1™; Imagine Eyes, Orsay, France). Зображення фоторецепторів отримували темпорально від фовеоли в межах 2º та 4º, оцінювали щільність розташування фоторецепторів на 1мм2 (М±SD). Результати. На оперованому оці щільність розташування фоторецепторів в зоні 2º становила 22238±1267 клітин/мм2, в зоні 4º - 17278,5±400 клітин/мм2. На парному оці щільність розташування фоторецепторів в зоні 2º становила 19553±2797 клітин/мм2 , а в зоні 4º - 12250±2999 клітин/мм2. Обговорення. В літературі є поодинокі роботи, де застосується методика визначенні щільності розташування фоторецепторів за допомогою ретинальной камери із адаптивною оптикою. Ashish Markan із співавторами в 2019 році опублікували результати дослідження 3 очей із закриттям макулярного розриву після хірургії із класичним (не фовеозберігаючим) «флепом» по Є. Навроцькому, вони зафіксували значно нижчу щільність фоторецепторів (12929,33±2047,50/мм2) ніж на парному (здоровому) оці (23839,67±3711,16 клітин/мм2) в зоні 2°. В нашому випадку неможливо порівнювати опероване та парне око, тому що парне око має макулярний отвір I-А стадії. Але, якщо порівнювати із даними Ashish Markan із співавторами, то в нашому випадку щільність фоторецепторів на оперованому оці вище. Методика визначення щільності фоторецепторів за допомогою ретинальной камери із адаптивною оптикою є високоінформативною та перспективною. Ми поділилися нашим першим досвідом, для обґрунтованих висновків на тлі цієї методики потрібна більша вибірка.